Автомобіль — складна конструкція із взаємозалежними вузлами. У сучасних моделях практично не залишилося абсолютно електричних чи механічних систем. Яскравий приклад тому — пневмопідвіска, в якій використовується електроніка, механіка та пневматика. Все разом покликане забезпечити керованість та комфорт. Докладніше розберемо принцип роботи пневмопідвіски, а тим, хто ще не знає, де купити ремкомплект для неї, рекомендуємо заглянути в Repairkit: https://repairkit.com.ua/ua/g31264557-pnevmopodveska.

Конструктивні особливості пневмопідвіски автомобіля

Розглянемо деталі та вузли, які беруть участь у роботі пневмопідвіски. У найпростішому виконанні вона складається з компресора, датчика положення кузова, ресивера та системи керування.

Головне завдання пневмоелементу — ефективне сприйняття навантаження, яке виникає від нерівностей дороги, а також збереження кліренсу. Для цього пневмопідвісці необхідний певний рівень тиску повітря. На цей момент можливі два варіанти виконання: окремий пневмобалон і спільно амортизатор + пневмобалон. Останній варіант називають пневмостійкою.

Компресор забезпечує всю систему повітрям, ресивер накопичує стиснене повітря, що дозволяє підтримувати необхідний тиск. Робота вищеописаних вузлів контролюється системою управління, в яку інтегровані перепускні та обмежувальні клапани.

Принцип роботи автомобільної пневмопідвіски

Мета пневмопідвіски — підтримка заданого рівня висоти кузова щодо площини дороги. Управління може виконуватися як у автоматичному, так і вручному режимі. Дані, які збирають датчики, перенаправляються в систему управління. Вона, у свою чергу, посилає команди ряду виконавчих пристроїв: підвищити чи спустити тиск контурів, «притиснути» авто до дорожнього покриття на допустиму відстань при високих швидкостях.

У повністю автоматичних системах датчики зчитують три основні параметри: положення кузова, прискорення коліс та кузова. У ручних системах передбачений блок управління у вигляді пульта, розташованого на приладовій панелі. Водій за його допомогою регулює ступінь наповненості балонів повітрям, але самостійно система не може змінювати рівень.

У сучасних автомобілях пневмопідвіску встановлюють на 4 колеса. Завдяки цьому забезпечується гнучкіше управління кліренсом, що особливо помітно при високій швидкості.