У цю пору туристам пропонують не лише почастуватися вином на виноградниках, а й власноруч виготовити напій

Газди — виноградарі цьогоріч пропонують нову атракцію: запрошують всіх охочих допомог­ти їм у збиранні та вичавлюванні ягід. За екскурсію з можливістю долучитися до процесу виробницт­ва вина правлять від 100 до 500 гривень.

Найбільше титулованих приватних виноробів – на Закарпатті. Лише у неве­личкій Зміївці їх зо два десятки. А навколо села – сотні гектарів ви­ноградників.

Карло Шош, закарпатський ко­роль червоних вин, веде на виног­радники групу туристів із Києва.

«Із ранніх сортів виходить смач­не й ароматне вино, — Карло Карлович наповнює бокали молодим божоле. Іскристий напій аж сві­титься на сонці. — У ньому ані грама цукру, лише виноградний сік та винні дріжджі, щоб при­швидшити процес бродіння. Та оцінити аромат вина можна лише поєднавши букет напою з таємни­цею його походження».

Чоловік веде туристів між рів­ними доглянутими рядками, що тягнуться аж до верхів’я гори. Ко­жен ряд має табличку із датою ви­саджування та назвою сорту. У ро­дині Шошів із діда-прадіда плекають виноградну лозу. Карло Кар­лович разом із двома синами торік виготовив близько 16 тисяч літрів домашнього вина 22 сортів! Тури­сти смакують стиглими ароматни­ми ягодами і слухають розповідь про те, як доглядати лозу.

«На горі кілька рядків Рислінгу, за ним – Леанка, Мерло, Фурмінт, Мускат, Оршаї Олівер. Вирощую лише європейські сорти, а о вони потребують догляду: вчасно обрізати, обробити від шкідників та підживити лозу. Та найважче до­глядати кущі з великими сокови­тими плодами. А це мій улюбле­нець – Голубок, — показує на стиглі чорні рясні грона. — Ягоди терпкуваті на смак, та з них вихо­дить вишукане вино».

Поряд – виноградники Шандора та Отіла Надя. Батько і син роб­лять неперевершене біле вино. «Скуштуйте Гершевелю, — приго­щає туристів ароматними ягодами білого сорту господар. — В Укра­їні його більше ніде не знайти! А цей красунчик – Трамінер, з яко­го роблять відому «Троянду Зака­рпаття». Завтра буду збирати Ка­берне, а зі Совіньйону разом зро­бимо вино».

Дізнавшись про секрети виног­радарства та ази виноробства, ту­ристи долучаються до священ­нодійства – процесу виготовлен­ня напою богів. Жінки садовими ножицями обережно зрізають стиглі грона. Пильнують, щоб не втратити ані ягідки, врожай скла­дають у плетені кошики. Чоловіки зносять повні кошики до воза. Спеціальним апаратом відокрем­люють гребені від ягід, а потім ви­сипають до преса.

«Я захоплений, — напруживши м’язи, киянин Василь Оледнюк повільно обертає важіль старовин­ного дерев’яного преса. З патруб­ка витікає ароматний сік янтарно­го кольору. — На виноградниках уперше, аж не віриться, що за кілька місяців із цих ягід у дубовій діжці народиться неперевершене вино. Добряче попрацював, досхо­чу накуштувався, а скільки маю приємних вражень!»

Еліна Савицька