Як ще закрити бюджетні діриПодаткова вимагає сплатити податки з офіційних переказів родичів-заробітчан з-за кордону

Міністерство доходів і зборів нагадало українцям про обов’язок фізичних осіб декларувати грошові перекази з-за кордону. Мета — не допустити уникнення оподаткування цих коштів.

Така інформація є се­ред останніх пові­домлень на сайті Мі­ністерства доходів і зборів. Грошові перекази з-за кор­дону податкова вважає до­ходом. Якщо розмір наді­сланої суми не перевищує 10 мінімальних зарплат (11 470 гривень), пропонують сплатити 15% державі. Для більших сум – 17%.

Податківці не прихову­ють, що вже цього року бу­дуть порівнювати дані Нац­банку про перекази з декла­раціями фізичних осіб.

Та чи має держава мо­ральне право відбирати у людей частину незначних заробітків, які вони переси­лають, аби їхні родини не померли з голоду?

Про це – у розмові з Мирославом Якибчуком, головою Національного форуму профспілок України, Олександром Поліводським, партнером правничої фірми «Софія», Андрієм Нова­ком, кандидатом економіч­них наук, головою Коміте­ту економістів України, Ва­лентиною Проніною, заві­дувачем відділу податків і зборів Асоціації платників податків України.

 — Чому раптом така увага до заробітчан? Можливо, від­булися якісь зміни у законодавстві ?

А. Новак:

Мета нашого уряду – оподаткувати перекази наших заробітчан, які вони офіцій­но надсилають своїм роди­нам. Видно, внутрішніх джерел для наповнення бюджету не залишилося. Ось і беруться за ці гроші.

В. Проніна:

Змін у законі не було, просто в податкової дійш­ли руки до цього. Як на мене, цілком нормально, що податкові органи звер­нули на нього увагу, бо їхнім основним завдан­ням є збирання податків і боротьба з тими, хто ухи­ляється від сплати.

Якщо керуватися бук­вою закону, зокрема По­даткового кодексу, то за­роблені за кордоном гро­ші є доходами із джерелом походження з-за кордону. Це іноземні доходи. Од­нак, на мою думку, не можна всіх їх оцінювати однаково й оподатковува­ти. Можуть бути різні ва­ріанти й ситуації.

 — Себто не всі кошти, які хтось отримав в Україні від своїх родичів-заробітчан, автоматично об­кладатимуть податком?

О. Поліводський:

Саме так. Йдеться ж про легальну й нелегальну роботу. Скажімо, одна людина легаль­но працює за кордоном і вже сплатила податки з отриманої суми, а інша – нелегально. У другому випадку людина за кор­доном податки не сплатила.

Візьмімо інший варіант. Як­що мати передає синові гроші на його потреби (наприклад, на купівлю будинку), то це – до­хід, і він має оподатковуватися. А якщо вона висилає кошти, щоб син заплатив за щось за­мість неї, наприклад, купив на її ім’я, за її дорученням буди­нок, то це вже не дохід, бо син просто передає ці гроші, а не користає з них. У такому разі по­даток не треба було б платити.

Виходить, те, як оформле­ний переказ, може або допомог­ти уникнути додаткового оподат­кування, або, навпаки, стати його причиною?

В Проніна:

Цілком правильно. Відомо, що подарунки від родичів пер­шого ступеня споріднення зві­льнено від оподаткування. Те саме стосується коштів, отри­маних як спадщина, позика, кредит. Однак у кожному тако­му випадку потрібне докумен­тальне підтвердження. Це може бути кредитний договір, договір дарування тощо, належно по­свідчені. Якщо в даному разі кошти на ці потреби надіслано від родичів першого ступеня споріднення (батьки, діти, чо­ловік і дружина), то застосову­ється нульова ставка податку, тобто ці кошти не оподаткову­ють. Кошти від трохи дальших родичів оподатковують за став­ками 5%, 15%, 17% (залежно від випадків).

Продовжуючи тему про різні варіанти, хочу сказати про ви­падки, коли чоловік поїхав на заробітки, а дружина із дітьми залишилися в Україні. Він пе­ресилає їй гроші. І їх теж мож­на трактувати по-різному.

Якщо мій чоловік приніс мені свою зарплату тут, в Укра­їні, то це не є моїм доходом, а тому я не сплачую з нього по­датки. Проте чомусь якщо чо­ловік надсилає зароблене в Україну, то тут може бути усе інакше.

Я вважаю, що коли чоловік пересилає кошти дружині на утримання сім’ї або навчання, лікування, то вони не є оподат­ковуваним доходом дружини. Вона не повинна подавати де­кларацію й сплачувати з цього податок. Однак ці нюанси в нас не регламентовано й не врегу­льовано. І є випадки, коли люди кажуть, що податківці зловжи­вають цією недосконалістю.

А чи оподатковують в Укра­їні кошти заробітчан, які вони отримали за кордоном на легаль­ній роботі й переслали в Украї­ну? У Міністерстві доходів і зборів кажуть, що платник по­датку може зменшити суму, якщо підтвердить документом факт оподаткування за кордо­ном. Це так?

М. Якибчук:

Українці, які легально працюють за кордоном, сплачують відповідні збори на соціальне страхування і подохідний пода­ток відповідно до законодавст­ва країни, де працюють. Якщо вони цього не зроблять там, то не матимуть дозволу на працю наступного року.

Але якщо переказ оформле­ний документально неточно, то на цей вже оподаткований за кордоном дохід, який заробіт­чани пересилають в Україну, може знову чекати податок – уже наш. До прикладу, єдиний соціальний внесок.

Наші податківці не звертають уваги на те, що українці вже оподаткували доходи за кордо­ном. їх намагаються оподатку­вати ще раз, щоб максимально викачати гроші й поповнити де­фіцитний бюджет України, ви­кручуючи людям руки.

Кошти, які надсилають за­робітчани, можна трактувати як інвестиції в нашу економіку. Інвестиції компаній держава не оподатковує. Чи справедливо тоді зазіхати на кошти заробітчан ?

О. Поліводський:

Як на мене, порівняння з іноземними інвестиціями не дуже коректне. Йдеться про пе­реказ грошей, а для яких потреб це вже інше питання.

Я В. Проніна:

Не можна назвати ці гроші інвестиціями в економіку Укра­їни у прямому розумінні. якимось певним непрямим чи­ном це справді інвестиції. Бо ті кошти витрачають тут, люди купують за них товари. Однак, відповідно до закону, це не інве­стиції, тому не можна говори­ти ні про пільгове оподаткуван­ня, ні про звільнення від опо­даткування.

М. Якибчук:

Справді, наші заробітчани лише через офіційні канали надіслали в Україну 7,5 мільяр­да доларів. Це більше за офі­ційні іноземні інвестиції (6,5 мільярда). Проте реальні інвестиції (надіслані не лише переказами) наших заробітчан доходять до майже 17 мільярдів доларів. Ці гроші йдуть в еко­номіку, бо люди купують жит­ло, одяг, продукти харчування, відправляють за них дітей до шкіл, інститутів, купують авто­мобілі. Я вважаю, що держава не повинна чіпати ці кошти, адже люди поїхали за кордон не від доброго життя тут.

Якими можуть бути для лю­дей наслідки посилення контро­лю за оподаткуванням переказів з-за кордону?

А. Новак:

Останніми роками частка грошових переказів в Україну, здійснених через банківські ра­хунки, платіжні системи, зрос­ла. Однак якщо у нас їх обкла­дуть таким високим податком, то ми побачимо природну реак­цію наших заробітчан – вони почнуть передавати ці кошти через фізичних осіб, через транспортні мережі. Відповід­но, наповнення бюджету за ра­хунок цих грошей не буде. Тому ні з економічного, ні, тим бі­льше, з морального погляду такі ініціативи, на мою думку, неприпустимі.

М. Якибчук:

Якби сьогодні не уникали оподаткування цілі галузі еко­номіки, що належать олігар­хам і державі, у тому числі сім’ї Президента, то тоді мож­на було б говорити про те, що заробітчани також зобов’язані платити податки повною мі­рою, бо всі рівні перед зако­ном. Але держава не надала їм робочих місць, не забезпечила умовами життя в Україні, й через це ті люди поїхали за кор­дон, щоб якось підтримувати своїх рідних. То чому вони по­винні ще закривати дірки у бюджеті?

 

Світлана ОЛІЙНИК

 

Так думають коментатори, а що на це скаже громада. Діліться з нами своїми коментарями до статті. Так як тема для нашого краю ой яка актуальна !