Кампанія ДемАльянсу «Стоп свавіллю в паспортних столах».

Півтора роки назад кілька активістів в Миколаєві прийшли робити закордонні паспорти і побачили неприховану корупцію в приміщенні паспортних столів. Так розпочалася кампанія ДемАльянсу «Стоп свавіллю в паспортних столах».

За цей час було багато боротьби: десятки рейдів по паспортним столам, пікети, звернення в прокуратуру, суди тощо. І ось нарешті, пройшовши всі судові інстанції і отримавши заяви прокуратури вдалось довести, що ціна закордонного паспорта складає 170 гривень.

Однак, Державна Міграційна Служба (ДМС) продовжує своє свавілля, цього разу навіть не ховаючись.

Афера національних масштабів

Фактична вартість закордонного паспорту, яку нав’язують громадянам, коливається від одного регіону до іншого, але середня по Україні близько 600 гривень.

На дошках оголошень можна побачити купу платежів, які є незаконними, та біля кас стоять черги на їх сплату. Зрозуміти масштаби афери допоможе проста арифметика.

За 2012 рік громадянам України виготовлено понад 1 мільйон паспортів. Корупційний заробіток становить близько 200 гривень для підприємств-прокладок та ще 200 для ДМС на кожному паспорті. Тож за 2012 за рік сума здирництва склала 400 мільйонів гривень.

Схема отримання цих прибутків вже відома і доволі проста. Українці сплачують корупційні збори підприємствам-прокладкам, таким як «Інформ-Ресурси», «Документ», «ВУСО» та іншим, чиї представники сидять безпосередньо в приміщенні паспортного столу.

Всі працівники ДМС чітко розуміють завдання пріоритетності отримання доходу саме підприємствами-прокладками.

Для цього створені всі умови: відсутність бейджів, які повинні були б ідентифікувати держслужбовця, знаходження посередників в одних кабінетах з службовцями, відсутність табличок на кабінетах в яких ведуть прийом посередники та, врешті-решт, свідоме переадресування громадян саме до працівників прокладок.

Для них скрізь зелена дорога: роздають платіжки, всі необхідні бланки, «консультують громадян», не надаючи повної інформації, працюють з персональним даними, не будучи уповноваженими на те, фактично відбирають хліб у працівників ДМС.

Та ніхто не ображається – наказ такий. Це лише формально ДМС є державною установою для обслуговування громадян з паспортних питань, насправді ж обслуговує вона інтереси декого іншого.

На допомогу забезпечення цієї масштабної афери приходять інші відомства.

Міліція, прокуратура, Уповноважений з прав людини не те, що не помічають порушень. Вони вони відверто виступають з заявами про те, що в ДМС все нормально, а якщо і мають місце якісь порушення, то вони мізерні і не суттєві.

На думку правоохоронців та службовців, громадяни, які мають на руках рішення суду, нічого не розуміють в законодавстві, як і судді, які їх виносили.

Перемогти систему можна! Доведено громадянами України

Потрапивши в кабінет паспортиста доведеться розчаруватись у своїх знаннях законодавства.

Хамство, грубість, відчуття безкарності та безмежних повноважень так і брижче від службовців найменшого рангу, вже не кажучи про керівництво установи.

Коли ти ставиш загату потоку корупції та свавіллю, цей потік намагається тебе потопити.

Активіст Іван Фурлет на собі відчув машину паспортистів. Отримавши незаконні відмови виготовити йому паспорт за ціною 170 гривень, він звернувся до суду, де отримав підтвердження незаконності вимог працівників паспортного столу.

Ще одне підтвердження надав апеляційний суд, але в ДМС і надалі відмовляються видавати документ громадянину. Цей випадок не поодинокий.

По справі громадянина Ігора Блюменталя було пройдено ще далі. Незаконність вимог працівників ДМС було доведено у всіх 3х інстанціях.

На сьогоднішній день є рішення ВАСУ, в якому чітко аргументовано незаконність вимог держслужбовців сплати якихось інших платежів окрім державного мита – 170 гривень.

Всі інші послуги можуть надаватися лише за письмовою заявою громадянина, який бажає їх отримати.

Та в ДМС навіть оком не моргнули. Місцеві керівники не беруть на себе ініціатив жодних рішень – прослідковується чітка диктатура в умовах кризового менеджменту.

Всі питання по «занадто розумних громадянах» вирішуються в телефонному режимі з київським керівництвом.

Кожна така ситуація на контролі самого начальника ДМС України. Диктатура визначає навіть радіо-хвилю, яка має грати в кабінетах ДМС, бо саме на цій хвилі крутять промо-ролик ДП «Документ».

Свавілля прикриває Сім’я?

Очевидно, що таке відверте беззаконня мусить мати за собою серйозну «кришу». Одна справа, коли корупція кулуарна, і зовсім інша, коли державний орган публічно плює на рішення судів.

Можливо наступні логічні ланцюжки розставлять все на свої місця.

Голову Державної міграційної служби призначає президент України. За дивним збігом обставин, чинний голова ДМС – Ковальчук почав свою кар’єру з управління МВС в Донецькій області та так стрімко почав «розвиватися», що опинився в кріслі керівника новоствореної Міграційної служби.

Не так давно ДМС почала встановлювати у своїх відділеннях платіжні термінали для начебто спрощення оплати. Цікавим фактом є те що договір про співпрацю в цьому прояві покращення було підписано з маловідомим «УкрБізнесБанком».

Як вже повідомлялось, саме в «УкрБізнесБанку» відкриті рахунку всіх підприємств, які задіяні в схемах відчуження, обслуговування та забудови «Межигір’я».

Тут мають рахунки і «Дом Лесника», що володіє землею в мисливському господарстві в Сухолуччі, будує там готельно-розважальний комплекс, і «СПС-Груп», яка постачає в «Межигір’я» німецьку «обналічку», і «КиївУніверсалСервіс», що надає послуги ЖЕКа на території «Межигір’я», і «Танталіт», який володіє 127 гектарами в «Межигір’ї», будує там гольф-, яхт- і кінний клуб, і «Девелоперська компанія АВК», замовник всіх будівельних робіт в «Межигір’ї».

Ситуація із закордонними паспортами – це важливий індикатор еволюції режиму Януковича. Якщо в багатьох інших випадках влада хоч якось намагається зберегти обличчя, знаходячи крайніх чи змінюючи закони, то у випадку ДМС ніхто навіть не переймається такими банальностями.

Закон законом, а їм «сім’ю» годувати потрібно. Це тільки перший приклад, коли публічна корупція залишається безкарною, і цей «успішний» досвід скоро запозичать інші відомства.

Відмовити одному громадянину можна, ігнорувати мільйон не вдасться. Ми багато пройшли і йтимемо до кінця!

Дмитро Ткачук, голова житомирського осередку Демократичний Альянс, для УП