новини Дрогобича - лікарняЗа кадром залишаються ті, хто до останнього бореться за наше життя

Коли ми говоримо про лікарів, то, чого гріха таїти, насамперед звертаємо увагу на хабарників, тих, хто не професійно виконує свої лікарські обов’язки, нехтує клятвою Гіппократа. Однак за кадром залишаються ті, хто до останнього бореться за наше життя. Чомусь їм навіть “дякую” нікому сказати.

День сьомого жовтня надовго запам’ятають у Дрогобицькій міській лікарні № 1. І не тому, що це Міжнародний день лікаря. Зазвичай ми вітаємо людей у білих халатах у червні. Але якщо йдемо до Європи, то треба знати й міжнародні свята. Як ви здогадалися, того дня їм мало хто дарував квіти, дякував за врятоване життя, бо просто не знав, що таке свято існує на білому світі.

Того ж дня, сьомого жовтня, Мар’яна К. із Борислава святкувала свій 22-ий день народження. Без перебільшення, він міг стати останнім у її житті, якби не дрогобицькі лікарі.

Саме на свій день народження дівчині не хотілося звертатися до лікарів, але біль тривав уже декілька днів, а того дня посилився. Обстежилася в Бориславі. Лікарі запідозрили захворювання нирок, відправили її на консультацію до уролога в Дрогобич. Якщо врахувати, що є спеціалізоване відділення в Трускавці, то навіщо було скеровувати до Дрогобича? А відповідь проста й банальна: у Дрогобицькій лікарні ніколи не буває відмов, допоможуть у будь-якому випадку.

Отже, Мар’яна поїхала до Дрогобича. Вже на порозі лікарні відчула різкий біль. Він був таким нестерпним, що дівчина відчула: втрачає свідомість.

Спеціалісти лікарні відразу розпочали діагностико-лікувальні заходи, що дало можливість покращити стан Мар’яни. Проте вже під вечір вона стала почувати себе значно гірше. Хірург І.Флюнт, анестезіолог І.Попіль, уролог І.Вишневський, хірург Т.Красногурський після проведення консиліуму з акушер-гінекологом В.Штогриним вирішили розпочати оперативне втручання. Але те що виявилося під час операції, викликало у медиків професійний шок. Вони побачили величезну заочеревинну гематому, яка поширювалася від діафрагми до тазу і більше зліва. Медики запідозрили розрив великої судини в заочеревинному просторі.

Було прийняте рішення на допомогу викликати спеціалістів зі Львова через відділення медицини катастроф. Надворі вже глибока ніч, операція тривала понад дві години, а тут ще раптом в операційній зникає світло. Його не було близько десяти хвилин, але для анестезіологів це – як вічність. За життя пацієнта на операційному столі насамперед відповідають лікарі анестезіологи-реаніматологи. Чіткі професійні дії медичної сестри анестезістки О.Іванцюри, лікарів І.Попіль, Т.Кучми повністю забезпечили життєдіяльність усіх систем і адекватне знеболення пацієнта.

Але неприємності на цьому не закінчилися. З’ясувалося, що у Мар’яни рідкісна друга група крові з мінусовим резусом. Її в Дрогобичі на даний момент не виявилося. Кров вдалося одержати лише у Львові, але хвора потребувала її негайно. Лікарі почали згадувати, в кого з їхніх родичів є кров необхідної групи. Така кров виявилась у дружини лікаря-уролога І.Вишневського. Він о другій годині ночі викликав дружину, і та по краплині давала надію Мар’яні на життя. В ту хвилину всі мали одну мету – врятувати життя 22-річній дівчині.

Приїхали спеціалісти зі Львова уролог О.Шеремета і судинний хірург А.Радиш. З ними – завідувач хірургічного відділення Б.Красногурський. Розпочався другий етап оперативного втручання, професійні дії всієї команди, до якої, крім лікарів, входили й операційні медсестри О.Марущак і М.Зирянська. Все це дало позитивний результат. Операція, яка тривала 8 годин, завершилась успішно.

Лише після того як лікарем О.Бондаренко хвора була переведена на самостійне дихання і організм успішно функціонував, медики зрозуміли: перший раунд зі смертю вони виграли.

Це звичайні будні лікарів, про які ніколи ніхто не розповідає.

А 16 жовтня маємо ще одне свято – Міжнародний день анестезіологів. Не забудьте привітати тих, хто врятував вам життя.

Джерело:
Тустань Анатолій Власюк