Сьогодні, за народними переказами, в Україну мають прилетіти лелки. Корективи у «графік» може внести негода

Багато з нас ще повністю «не відійшли» від березнево-лютневої віхоли, а уже час виглядати у небі справжніх вісників весни — лелек (бузьків, боцянів, чорногузів, бусолів, як називають їх у різних регіонах). З діда-прадіда всі українці знають, що 19 березня приносять нам весну на своїх крилах ці уславлені у віршах, піснях, легендах білі птахи з чорною ознакою.

Чи не налякала їх недавня стужа? Чи повернуться цього разу у рідні краї вчасно?

БУЗЬКИ нічого нікому не зобо­в’язані, жодні дати їх не ліміту­ють, — розповів провідний «лелекознавець» Галичини — голова Західноукра­їнського орнітологічного товариства Андрій Бокотей. — Прилетять тоді, коли природа створить для їхнього повернен­ня комфортні умови. У такий, як зараз, сніг їм нема жодного сенсу повертатися бо немає що їсти. Навіть якщо необачні лелеки кудись залетіли у засніжені села, то відразу повернуться назад, у півден­ніші місця, де для них є пожива: на узбе­режжя Чорного моря, поблизу відкритих водойм, лиманів. Дочікуватимуться там, поки у рідних краях не настане благодат­на погода…

Ще зі школи кожен з нас знає, що на зиму бузьки відлітають у теплі краї — але не уявляє, як це далеко. Науковці стверд­жують: зимують наші улюбленці по всій Східній Африці, — від Єгипту, Сомалі, Ефіопії і вниз по меридіану в інших країнах аж до Південно-Африканської Республі­ки. Щоб повернутися в Україну, «намоту­ють» до 10 тис. км. На довгу дорогу витра­чають близько двох місяців. Аби дістатися Галичини, Поділля, Волині, Наддніпрянщи­ни, Полісся, пролітають над Єгиптом, Ізра­їлем, Сирією, Туреччиною, протокою Бос­фор, Болгарією, Румунією, Молдовою. Невелика, дуже відважна і витривала час­тина птахів перелітає через Чорне море. За останнім переписом, в Україні гніздять­ся 30 тисяч лелечих пар…

Ми поцікавилися у пана Андрія, за яким «компасом» бузьки знаходять дорогу до рідного гнізда.

— Додому лелек веде те, що ми називаємо інстинктом. Орієнтують­ся несвідомо, за багатьма речами – сонцем, зоряним небом, магнітним полем Землі, рельєфом, над яким пролітають. Умовно кажучи, запи­сують «дорожню» інформацію у свій внутрішній комп’ютер, а потім відтворюють її…

Майже шість місяців «українські» лелеки живуть в Африці, решту часу у нас. То яка земля їм рідніша?

— Батьківщина лелек, — розповідає пан Бокотей, — там, де вони виводять пташенят. А роблять це вони в Укра­їні…

Загадкою є, чому саме 19 берез­ня називають днем прильоту бузь­ків. Швидше за все, це «усереднена» дата, яку визначили наші предки за багато сотень років спостерігання за цими птахами. Якщо приходить рання і тепла весна, вони можуть прилетіти у перших числах березня, коли ж за вікном студінь, мете сніг, можуть пе­ренести свій приліт на початок квітня. Підозрюємо, що це може статися і нинішньої, такої вередливої весни…

Іван ФАРІОН