Утворення Дрогобицької територіальної громади породжує нові виклики для місцевого самоврядування

Модель управління, яка була досі помалу стає неефективною. Чимало клопотів завдає недосконале законодавство. Виникає потреба у новій моделі управління та підходах до управління ресурсами.

Про те, які виклики в управлінні громадою та нову модель розвитку громади, говорили 26 січня у Дрогобицькій міській раді.

Ініціатором заходу став директор КУ «Інститут міста» Володимир Кондзьолка. Участь в заході взяли представники депутатського корпусу, структурних підрозділів виконавчого комітету міськради, секретар ради Орест Каракевич та очільник громади Тарас Кучма.

Реформа децентралізації об’єднала неспроможні громади навколо спроможних центрів. Міста обласного значення спроможними були визначені апріорі. Об’єднання відбулось.

У Дрогобицьку територіальну громаду об’єднались: місто обласного значення — Дрогобич. місто районного значення — Стебник, дев’ятнадцять сільрад, які об’єднують тридцять одне село.

Територія громади — 420 кв км, територія центру громади — міста Дрогобича становить десять відсотків (41 кв км). Територія Стебника 2%, а сіл — 88% спільної площі.

Населення об’єднаної громади становить 122 тис. осіб. З них у Дрогобичі проживає 62% мешканців, у Стебнику — 16% та у селах — 22%.

Важлива характеристика громади — щільність населення, яка вимірюється в кількості осіб на квадратний кілометр території. Для об’єднаної громади цей показник становить — 290. Найбільш висока щільність населення у Стебнику — 2 222, нижча у Дрогобичі – 1829 і дуже низька у селах — 73.

Про нерівномірність економічного розвитку можна судити індексу податкоспроможності: найвищий рівень в селі Почаєвичі — 0,9; Дрогобич — 0,82; а Долішній Лужок, Ступниця, Котоване, Сілець — 0,12; Снятинка, Залужани, Старе село, Воля Якубова, Добрівляни — 0,15; Стебник — 0,2.

«Дрогобицька громада сьогодні – конгломерат територій та населення різним рівнем та напрямками розвитку, з різними ресурсами та можливостями. Децентралізація суттєво змінила конфігурації територіальних громад, об’єднавши навколо спроможних центрів території з низьким рівнем розвитку, залишивши ключову вимогу до громад — реальну здатність розв’язувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України», — коментує Володимир Кондзьолка.

Як забезпечити рівні права та розвиток мешканцям такої складної громади як Дрогобицька?

Дрогобицька міська рада, Інститут міста Дрогобича та Центр Розвитку Інновацій розробили бачення організації самоврядування в таких громадах. Воно базується на трьох китах: цінностях громадян і громади (Value-based Management), сучасних методах управління на основі даних (Data Driven Decision Making) та участі громадян у прийнятті рішень самоврядування (Citizen participation in public decision making).

В основі нової моделі управління закладено поділ території, ініціація створення органів самоорганізації населення та цінності громади.

«Сьогодні ми працюємо над перетворення бачення у реальну концепцію зміни моделі самоврядування Дрогобицької громади», – резюмував Володимир Кондзьолка.