Наша держава різко скоротила обсяги імпорту блакитного палива з Росії

Якщо точніше, за шість місяців у газотранспортну систему України з Росії надійшло на 35% газу менше, ніж за аналогічний період 2012 року.

У першому півріччі ми ку­пили 10,3 мільярда кубо­метрів, тоді як минулого року було на 5,6 мільярда ку­бометрів більше, повідомляє «Укртрансгаз».

З чим пов’язане таке скоро­чення закупівель і чим воно обернеться для держави, зважа­ючи на прописаний у контрак­тах із «Газпромом» дискримі­наційний для України принцип «бери або плати» ? Про це роз­питуємо президента Київсько­го міжнародного енергетично­го клубу Олександра Тодійчука.

— Цього року Україна далі спо­живає менше блакитного палива чи є й інші причини теперішньо­го скорочення обсягів закупівель?

— Причин кілька: і зменшен­ня споживання, і закупівля того ж російського газу за реверсними схемами (переважно з Німеччини), і його заміщення іншими видами палива, зок­рема вугіллям. Правда, зважаючи на те, що на рік нам потрі­бно кількадесят мільйонів ку­бометрів блакитного палива, то ті 1,5 – 3 мільярди кубометрів, закуплених через Європу, — це не так багато, хоча й важливо для диверсифікації поставок. Та й завдяки вугіллю багато навряд чи вдається зекономити.

А основною причиною ско­рочення споживання залиша­ється падіння економіки, вна­слідок якого промислові під­приємства використовують менше енергоресурсів. Так, якщо до кризи 2008 року Україна спо­живала 70 мільярдів кубометрів газу на рік, то минулого року – всього 55 мільярдів. Експерти ж прогнозують, що цього року по­казник буде ще меншим – до 50 мільярдів.

— Яку роль у зменшенні обсягів закупівель відіграє той факт, що влада дозволила компанії набли­женого до себе олігарха Дмитра Фірташа «Ostchem» купувати для себе і своїх клієнтів блакитне па­ливо в «Газпрому» в обхід «Нафтогазу України» ?

— Наскільки відомо, Фірташ купує близько 6 мільярдів кубо­метрів газу на рік. Однак він усе одно його транспортує україн­ськими трубами. Тобто ті кіль­ка мільярдів внесено у статис­тику «Укртрансгазу».

— Але ж виходить, що в такому разі сам «Нафтогаз України» за­купив зовсім мало! Як тоді бути з принципом «бери або плати» ?

— Справді, газові контракти передбачають, що Україна по­винна купувати мінімум 40 мі­льярдів кубометрів газу на рік. Якщо ж дивитися за підсумка­ми першого півріччя, то вже зрозуміло, що на практиці ми закупимо, як мінімум, удвічі менше. Та й минулого року наша держава суттєво не дотяг­нула до норми, взявши за весь 2012-й усього 27 мільярдів ку­бометрів. При цьому Росія вже пробувала заявляти, що Укра­їна їй винна за недобраний газ 7 мільярдів доларів. Але оче­видно, що просто так їх відда­вати ніхто не збирається.

Аби змусити нашу державу повернути ці гроші, варто зве­ртатися до міжнародного Стокгольмського арбітраж­ного суду. Однак у «Газпромі» цього робити не хочуть, бо Україна може подати зустріч­ний позов і… виграти його. По-перше, в контрактах прописа­но вищу за ринкову ціну газу, але при цьому в них же є пункт, який дозволяє її переглядати в разі суттєвої зміни вартості блакитного палива у світі. По-друге, Росія також не виконує умов своїх контрактів із транс­портування газу через нашу ГТС. Вона має прокачувати 120 мільярдів кубометрів на рік, хоча 2012-го було прока­чано 80 мільярдів кубометрів, а цього року прогнозують всьо­го 60 мільярдів кубометрів.

— Чому ж у такому разі Укра­їна першою не подасть до суду?

— Бо очевидно, що Росія у відповідь спробує застосувати політичні та економічні ва­желі впливу, зокрема, закрив­ши частині наших товарів ви­хід на свій ринок. Тому, аби не мати таких проблем, керівниц­тво нашої держави й не робить різких кроків. Виправдано це чи ні – дискусійне питання. Принаймні низка європейсь­ких країн судилася з «Газпро­мом», і російська компанія пі­шла на зниження закладених у контрактах цін, не дочекав­шись рішення суду.

Ірина КОВАЛЕНКО