Серед запрошених на урочисте прийняття з нагоди інавгурації Президента Петра Порошенка був і відомий сотник Володимир Парасюк

Сам визнає, що був неабияк здивований, коли отримав запрошення на інавгурацію нового Президента. А ще — на урочисте прийняття. Трохи вагався, чи приймати, але цікавість взяла гору.

Своїми враженнями від прези­дентського фуршету Володимир поділився з нами.

— Володю, хто саме вас запро­шував на урочисте прийняття?

Мені передали письмове за­прошення, де було зазначено: “З нагоди вступу на пост його Високоповажності Президент України П. Порошенко має честь запроси­ти пана В. Парасюка на урочисте прийняття “А-ля фуршет”, що відбудеться 7 червня, о 17 годині, в Національному культурно-мисте­цькому та музейному комплексі “Мистецький арсенал”.

Мій командир з батальйону “Дніпро” Береза дав дозвіл, щоб я поїхав. До “Арсеналу” добира­вся громадським транспортом, був дуже великий корок. У той час, коли всі стояли в цьому кор­ку, представники нашої еліти у своїх дорогих авто просто виїж­джали на зустрічну смугу, пору­шуючи правила дорожнього руху.

Біля “Мистецького арсеналу”, де відбувалося прийняття, було багато охоронців, а щоб потра­пити всередину, довелося пройти через рамку металошукача.

Я ніколи не бував на таких за­ходах, тож, зайшовши в зал, по­чав шукати бодай когось знайо­мого, бо мені якось ніяково було. В залі побачив нардепа Олеся Донія, підійшов до нього й при­вітався. Потім почав гуляти зала­ми “Мистецького арсеналу”, зна­йомитися з людьми.

— Це правда, що вас упізнав мільярдер Ярославський?

Так, він саме спілкувався із журналістами. А побачивши ме­не, підійшов і попросив сфотог­рафуватися зі мною. Ми зробили спільну знимку. Побачивши на­шу фотосесію, звідкись з’явила­ся нардеп Інна Богословська і теж стала збоку до фотографії.

З Ярославським довго не роз­мовляв, лише сфотографувався та потиснув руку. А от з Олегом Ляшком, котрого знаю ще з часів Майдану, поговорили про остан­ні події на сході України. При­вітався й поспілкувався з Муста­фою Джемілєвим. А з Ігорем Коломойським поговорив про бата­льйон “Дніпро”. Бачив віце-прем’єра Віталія Ярему. Останньо­му розповів про кадрові призна­чення, зокрема на Львівщині.

Взагалі, їдучи на прийняття, хотів поговорити з якомога біль­шою кількістю посадовців, щоб донести їм інформацію про те, що відбувається на сході, про су­перечливі кадрові призначення на заході. Бо не завжди в одному місці зустрінеш стількох представвників влади. А від такої великої кількості представників нашої еліти просто очі розбігалися.

Було багато цікавих людей, але не бракувало на прийнятті й різної нечисті.

— Це ви про кого?

Це я про регіоналів. їх було дуже багато, здається, вся фрак­ція. Мені навіть гидко було диви­тися в їхній бік. Вони всі стояли разом. Я навіть у якийсь момент хотів до них підійти й сказати все, що думаю про регіоналів. Але якось стримався. Я розумію, що Президент не міг їх не запросити, бо такий протокол, він мусить його дотримуватися.

Але було й багато добрих лю­дей. Зокрема, Руслана, Володи­мир В’ятрович, Оксана Білозір, Саакашвілі, який, до речі, теж мене упізнав. До мене підходило дуже багато людей, більшість я навіть й не знаю. Просто тиснули руку. На­віть якось ніяково було.

— А яке враження справив Пре­зидент?

Петро Порошенко запіз­нився десь на півтори години, він, як пояснили, затримався на зу­стрічі з Байденом. Виголосив га­рну промову, патріотичну та щиру. Загалом в “Арсеналі” він був десь дві години.

— Столи були гарно накриті?

Це був фуршет. Я навіть до столів не підходив, бо не був го­лодний. Волів спілкуватися з лю­дьми. Щиро скажу, навіть не знаю, які страви подавали й що наливали. Бачив, що розносили шампанське. Я ж не випив ні ке­лиха. Ще б пак, хвилювався як мала дитина!

Богдан КУФРИК