Винахідливий газда у ці дні збирає врожай полуниць, які вирощує за оригінальною технологією

«Хочете побачити мою плантацію?» — всміхається Сергій Непийвода. — Будь ласка, ось вона — в поліети­ленових мішках, що стоять на підлозі. На кожному квадрат­ному метрі площі — по 2 — З «грядки». Тобто в середньо­го 80 кущів полуниць».

Зверху над кожним мішком по дві люмінесцентні лампи — які взимку та ранньої весни замінюють рослинам сонце. Тож світять не менше восьми годин на добу.

«Із чого почалося моє захоп­лення? — перепитує власник диво-плантації. — Із розповіді знайомої. Так я вперше дізнав­ся про незвичну технологію. Ніколи не думав, що можна вирощувати полуницю в міш­ках. Та ще й де? В сараї. Мене це настільки зацікавило, що наважився на експеримент. Зі спеціальної поліетиленової плівки, товщина якої 0,2 мі­ліметра, спаяв вертикальні грядки. Точніше, мішки: діа­метр — 16 сантиметрів, а ви­сота — два метри. Опісля на­повнив їх грунтосумішшю, зробив невеличкі прорізи, куди й висадив розсаду. Чим поливав? Спеціальним розчи­ном, збалансованим за поживними речовинами. Ні, не з лій­ки, а за допомогою системи крапельниць».

Невдовзі, на радість газди, полуниці масово зацвіли і по­тішили його щедрим урожаєм: із кожного квадратного метра площі зібрав майже 15 кіло­грамів свіжих ягід. «Уявляєте, — хвалиться співрозмовник, — така смакота та ще й серед зими! Коли знайомі побачили, не по­вірили, думали, що жартую. Мовляв, купив у якомусь супермаркеті… Заводжу їх до сараю. Від подиву – аж роти пороззявляли. Диво та й годі – полуниці у мішках: і ростуть і квітують, і плодоносять».

Від тоді ця диво-плантація з’являється у Сергієвому хліві щоосені. Полуниці радують врожаєм аж до весни. А коли добре прогріється грунт і зник­не загроза приморозків, вина­хідливий газда пересаджує їх на грядку просто неба.

«Чи вигідно займатися такою справою?» — цікавлюся у спів­розмовника. «Звичайно, — каже пан Непийвода. — Ви спробуй­те взимку знайти в магазинах свіжі полуниці, і все зрозуміє­те. Так ось, мій врожай вдома не залежується: місцеві кафе та ресторани закуповують гуртом. Та й для сім’ї вдосталь виста­чає ягід. Тож тепер їмо полу­ниці постійно: і взимку, і на­весні, і влітку, і восени. Чи ве­ликих коштів треба, щоб ство­рити вертикальну плантацію в приміщенні? Ні — приблизно 50 гривень на кожен квадрат­ний метр. Ще стільки ж — на розсаду. А збираю з такої площі протягом зимово-весняного сезону приблизно 20 кілограмів полуниць. От і порахуйте, скі­льки можна заробити на ягодах, вирощених у просторому га­ражі, сараї чи навіть кімнаті. Зимово-весняна ціна — в сере­дньому 30 гривень за кілограм».

…Незвична плантація полу­ниць під дахом милує око. Ви­являється, все дуже просто і легко. Головне — захотіти та не лінуватися. А ще більше нади­хає винахідливість господаря. «Якщо хочеш щось мати, — підсумовує він, — треба думати і не боятись експериментува­ти. Ще не так давно, коли роз­повідав про технологію виро­щування ягід у мішках, і диву­вались, і не вірили. А тепер чи­мало охочих перейняти мій до­свід. Це і цікаво, і вигідно, і перспективно».

Володимир ІСАЄВ