Чиновники облавтодору закупили дорогі та модні автівки для «обстеження та нагляду за автомобільними дорогами»

Про жахливий стан авто­шляхів не казав хіба що лінивий. Дорожники натомість мляво виправдовувалися. Мовляв, ми працюємо – але коштів на ремонт доріг бракує. Та виявляється, що гроші «на ремонт доріг» і гроші «на себе» — це різні речі.

Порівняти це вирішив житомирець Дмитро Ткачук – і написав від­повідні запити до обласної служби автодоріг та до Держа­вного агентства автомобіль­них доріг України. «Обласні керівники мій запит просто проігнорували, не відповівши взагалі, — каже чоловік. – А з Києва надійшла відповідь, яка видалася доволі цікавою».

Судячи з відповіді на запит, в обласній службі автодоріг пра­цюють 36 чоловік адмінперсо­налу. Сумарно вони отриму­ють 240 тисяч зарплати за мі­сяць. Іншими словами, серед­ня зарплатня у цій установі — майже 6700 гривень! Тож забез­печені чиновники автодору досить непогано – чого не ска­жеш про опікувані ними доро­ги.

“Але найбільше мене вразив інший факт, — каже пан Тка­чук. – Виявилося, на балансі цієї контори є одразу п’ять автівок. Одна з них – мікроавто­бус «Газель», а чотири інші – доволі недешеві іномарки: позашляховики «Тойота Прадо» та «Міцубіші Паджеро», сти­льна «Ауді А6» та «скромна» «Тойота Авенсіс». Загальна ринкова вартість цих чотирьох машин складає півтора міль­йона гривень!

Найцікавішим стало те, яким офіційно є цільове призначен­ня цих «крутих» автівок. У від­повіді, яку я отримав, чорним по білому написано – «обсте­ження та нагляд за автомобільними дорогами області». Ось так. Виходить, що чиновники закупили дорогі та модні автів­ки, бо тільки на таких можуть обстежувати наші дороги. Де­шевші машини, вочевидь, для цього не підійдуть – розвалять­ся на ямах і вибоїнах.

«Я вирішив з’ясувати, чи пра­вомірними були закупівлі та­ких дорогих машин, — каже житомирець. – Тож написав офіційні запити до прокурату­ри, фінансової інспекції та ан­тимонопольного комітету. Попрохав перевірити доціль­ність придбання таких машин чи було дотримано процеду­ри тендерних закупівель та ці­льового використання дорогих авто».

Дмитро Ткачук з нетерпінням чекав відповідей. Зреш­тою вони надійшли – і стали чудовою ілюстрацією ще од­нієї крилатої фрази: рука руку миє.

Пан Дмитро показує три листи від органів контролю. «Дане питання належить до компетенції Держфінінспекції», — мовить лист від Анти­монопольного комітету. «Ва­ше звернення направлено у Антимонопольний комітет», відповідають з фінінспекції. «Направляємо ваше звернен­ня у фінінспекцію», — не муд­рує лукаво прокуратура. «Ви­ходить, що три органи контро­лю не можуть між собою розі­братися – до чиєї компетенції належить контроль за марно­тратством у Службі автомобі­льних доріг», — каже Дмитро Ткачук.

Не відповіді, а справжній «футбол» відписками! Кожен кивнув на іншого, а розбира­тися не хоче ніхто.

Ех, правий був Гоголь, тисячу разів правий, коли писав, що у нас є дві біди – дурні та дороги!

Сергій БОВКУН

А, що думаєте про такий стан речей Ви — дорогі наші читачі. Цікаво буде подивитись на Ваші коментарі