Жовтень 2017 року для мешканців Стебника став справжнім пеклом, адже там, внаслідок землетрусу, утворилось провалля, діаметр якого понад 300, а глибина – 50 метрів

З цього часу місцеві бояться, що їхні домівки та дорога до

Трускавця можуть піти під землю. Про це йдеться в екологічному проекті «Вижити в Україні» з ведучим і силачем Олегом Скавишем, відомим як «Тягнизуб», повідомляє ДНК з посиланням на ZIK.

Місцева мешканка пані Марія добре пам’ятає день, коли у Стебнику стався землетрус. «Ми з сином робили уроки, аж раптом стіл почав рухатися. Цей землетрус не лише налякав нас, але й утворив багато тріщин в будинку», – розповідає місцева мешканка пані Марія. Екс-директор підприємства, яке видобуває в місті калійну сіль, вважає, що лихо почалося із 1978 року, коли у Бухаресті стався землетрус. «Після цього вода почала потрапляти у наші шахти», – говорить колишній директор підприємства Зиновій Варивода.

Мер Стебника Петро Старосольсьий розповів: п’ять мільйонів тон розсолів потрапило у Дністер. Через це вся риба у річці загинула. Частина розсолів дійшла і до Чорного моря. Такими були наслідки аварії на місцевому заводі «Полімінерал», який видобував калійну сіль просто під містом. Відтоді на підприємстві і почались незворотні процеси. У 2004 році через постійні проблеми з видобутком калійних солей Кабмін вирішив законсервувати рудник.

Підприємство розробило спеціальну програму мокрої консервації. В результаті порожнини заповнили спеціальним соляним розчином. На це уряд виділив понад 24 мільйони гривень. Як згодом з’ясувалось – даремно, бо зашкодили навколишньому середовищу. Тоді з’явилися ще більші підземні порожнини. Міський голова та колишній керівник заводу в усіх бідах звинувачує державне гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», яке видобувало усі ці роки у Стебнику калійну сіль.

Голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка також вважає, що гроші на вирішення екологічної ситуації в Стебнику мало б виділити підприємство. «Кошти на ліквідацію небезпечної ситуації в Стебнику насамперед має виділити структура, яка там експлуатує родовища», – коментує голова ОДА Олег Синютка.

Теперішній керівник «Полімінералу» наголошує: те, що просідають хати у Стебнику – не вина підприємства. Та от щодо дороги, яка веде до туристичного Трускавця, чоловік не є таким категоричним. Однак просідання та провалля у такому регіоні вважає звичайним явищем. «У просіданні будинків винне не підприємство, а поверхневі води. Втім, унаслідок діяльності підприємства виділяється зона гірничого відводу, через який можливий процес просідання поверхні. Чи дає підприємство гроші на врегулювання екологічної ситуації у Стебнику – я не знаю», – зазначає керівник ДГХП «Полімінерал» Володимир Коваль. Та схоже, не тільки завод не поспішає виділяти гроші на врегулювання екологічної ситуації в Стебнику, а й Кабмін, бо попри гучні заяви Володимира Гройсмана, коштів на це досі немає.

«Цього року не передбачені видатки на стебниківські провалля. Схоже, що держава втратила контроль», – звертає увагу депутат Львівської облради Олексій Балицький. Громадські активісти кажуть, що у столиці не розуміють масштабності екологічної проблеми у Стебнику, тому й бездіяльні. «Люди живуть у страху. Вони бояться, бо не знають, що відбувається під їхніми будинками. Чиновники обіцяли обстежити землі, встановити спеціальні датчики, шлагбауми, проте нічого досі не зробили», – розказує місцева активістка Мирослава Говда.

Найбільше видатків треба для перенесення дороги до туристичного Трускавця та водогону, який постачає воду для 80-тисячного Дрогобича, додають громадські активісти. Але про таке фінансування наразі ніхто нічого конкретного не каже.