вибори 2015Безліч чинних парламентарів масово подалася кандидувати в мери міст, депутати обласних та міських рад

Деякі українські політики дуже люблять вибори: кандидатами в депутати місцевих рад, а також у мери міст охоче записуються особи, яких люди лише торік обрали до парламенту.

Виникає враження, що для декого участь у виборах – це така розвага, нестандартний спосіб витратити масу грошей на свій піар, без жодної відповідальності перед виборцем.

Так, народний депутат, член партії “Відродження” Антон Яценко очолив виборчий список цієї партії до Черкаської облради. Ще один нардеп із “Відродження” Антон Кіссе веде партію “Наш край” до Одеської облради.

Андрій Вадатурський, депутат із президентської фракції у парламенті, очолив список “Блоку Петра Порошенка” до Миколаївської обласної ради. Інший член “БПП”, нардеп Олександр Шевченко змінив політичну орієнтацію і тепер веде партію олігарха Ігоря Коломойського “Укроп” до Іва- но-Франківської міськради.

Крім того, Шевченко претендує на посаду міського голови Івано-Франківська.

А на посаду львівського мера претендують одразу два чинні нардепи – це Оксана Юринець із “Блоку Петра Порошенка”, Ігор Васюник із “Народного фронту” і Дмитро Добродомов, якого висунула на міського голову очолювана ним же партія “Народний контроль”.

Хто ще з місцевих кандидатів є насправді депутатом Верховної Ради? – запитуємо заступника голови “Комітету виборців України” НаталіюЛинник.

Можна назвати цілу низку прикладів. Здогадайтеся, хто з народних депутатів балотується до Закарпатської облради? Правильно, Віктор Балога, який очолив список партії “Єдиний центр”.

Ігор Мосійчук, член Радикальної партії, з якого щойно зняли депутатську недоторканність, веде команду Ляшка до Київради.

Народний депутат України від “Батьківщини” Валерій Дубіль очолює виборчий список цієї політсили до Чернігівської облради. А член парламентської фракції “Опозиційного блоку” Сергій Ларін очолить список партії на виборах до Кіровоградської облради.

Як пояснити це явище? Невже всі ці люди готові обміняти вищу посаду – народного депутата України – на крісло мера чи місце в якійсь з обласних рад?

– До такого кроку депутатів підштовхує новий закон про місцеві вибори. Законодавство виписали так, що вищі шанси на перемогу під час цих виборів матиме той, у кого розкрученіший політичний бренд, хто має рейтинговіших кандидатів, упізнаваних на місцях. Тому в багатьох випадках керівники партій зобов’язали депутатів очолити партсписки, щоб підвищити рейтинг своїх політичних сил.

Натомість деякі депутати самі вирішили зайвий раз нагадати про себе, йдучи на місцеві вибори. Низка з них уже розрахувала, що після проведення адміністративно-територіальної реформи, децентралізації на місцях буде більше грошей, аніж вони можуть заробити в парламенті. І тому частина вирішила покинути Верховну Раду.

Наскільки це справедливо стосовно виборців?

– Насправді це виборчий обман людей, бо цілком зрозуміло, що більшість нардепів, які балотуються в депутати облрад і в мери, не складуть свого мандата і не перейдуть працювати до органів місцевого самоврядування, якщо їх туди оберуть. А хіба обман може бути справедливим?

Чи не варто було б у виборчому законодавстві передбачити пряму норму, яка б зобов’язувала кандидата в депутати обласної, міської чи інших рад у разі обрання скласти із себе повноваження депутата Верховної Ради?

– Цілком слушна думка. Наразі в парламенті зареєстровано два законопроекти, які пропонують зміни до виборчого законодавства. Думаю, незабаром цю норму, про яку йдеться, також туди внесуть.

Олександра ТАМКОВА