В інтерпретації Юріса Вецтіранса українців з-поміж інших народів вирізняє мудрість, культура та духовне багатство
Депутат латвіського сейму Юріс Вецтіранс, який у складі делегації з Латвії побував у Дрогобичі, під час офіційної зустрічі у Ратуші закликав українців утверджувати свою державність у всіх напрямках, починаючи з найменших хуторів і закінчуючи великими містами.
Україна для кремезного латвійського генерала, що у минулому керував відомством безпеки своєї держави, не чужа. Юріс Вецтіранс – випускник Львівського інституту внутрішніх справ. Спогади парламентар береже не лише про місто своєї юності Львів. Пам’ятна курйозним випадком йому і Дрогобиччина. Не без усмішки згадує, як на танцях в одному з сіл району у юнацьких розбірках литовському студентові ледь добряче не перепало.
Львівська сторінка життя, зізнався поважний гість, незабутня. Саме вона час до часу пробуджує у генеральській душі відчуття часткової належності до української нації.
В інтерпретації Юріса Вецтіранса українців з-поміж інших народів вирізняє мудрість, культура та духовне багатство.
«Вашому поступу вперед заважає лише однин камінь на шляху. Ви самі знаєте, що це за камінь. Сподіваюся, швидко зможете усунути цю перешкоду», — доброзичливо побажав латвієць.
Парламентар певен, що духовний стержень, притаманний українському народові, не дасть збитися на манівці.
За час навчання у Львові він сам пройшов виток націоналізму. Український вишкіл позначився на світоглядному формуванні литовця, якому згодом випало обійняти один з найвищих постів у своїй країні.
На завершення харизматичний гість порадив українцям не сумніватися у своїй європейськості, яка для України має відбутися лише у політичній та економічній площині, бо духом українці давно — серед співдружності народів.
Юліс Вецтіранс радив особливо наполегливо не напрошуватися в Європу, якій, передбачає прибалтійський політик, Україна може знадобитися значно швидше, ніж Європа це зрозуміє.
«Ми будемо разом!» — таким лозунгом, що з уст генерала прозвучав як наказ, завершив промову латвієць.
Та читайте, що пишете, мудрагелі. Як звати латиша? Юріс чи Юліс? Вчіться хоч чогось…
І ще: не існує в українській слова «стержень».
Джерело пише, що Юріс Вецтіранс, стосовно другого, у нас є, гарне слово
А це тоді що? «В інтерпретації Юліса Вецтіранса українців з-поміж інших народів вирізняє мудрість, культура та духовне багатство»?
Стержень — слово російське. Читайте, вчіться.
Так все ж, генерал з Риги чи з Вільнюса? Латвієць чи литовець? Самі читаєте, що пишете?
Виправлено «латвійського генерала»
Добре, що хоч так, після підказки… Самі ж не можете…