Кількість українців, охочих отримати політичний притулок за кордоном, зросла в десять разів

Агентство ООН у справах біженців оприлюднило промовисті дані. За минулий рік кількість українців, охочих отримати політичний притулок за кордоном, зросла з 1400 до майже 16 тисяч.

Загалом у світі торік близько 866 тисяч осіб намагалися отримати політичний притулок у розвинених державах, що на 45 відсотків більше, аніж 2013-го. Востаннє стільки політичних біженців було лише 1992 року – на початку війни в Боснії та Герцеговині.

Зростання кількості осіб, охочих набути статусу політичного біженця, – звичне явище для країни, де тривають збройні конфлікти, – коментує ситуацію Олена Захарова, член правління Міжнародного центру перспективних досліджень. – Спершу наших громадян переслідував режим Януковича. Проти активістів Майдану порушували кримінальні справи. Тож це було приводом звернутися до країн ЄЄ за статусом політичного біженця. Згодом почалася війна на сході України, а ще ж була анексія Криму. Тож вихідці з Донбасу та Кримського півострова й рушили до Європи.

— У яких країнах українці найчастіше просять політичного притулку?

— Передовсім в індустріально розвинених, таких, як Німеччина, Франція, Швейцарія, Чехія, Польща. Менша кількість охочих отримати статус політичного біженця в заокеанських країнах – Канаді та США.

— Невже так легко отримати ста¬тус політичного біженця?

— Зовсім ні. Лише одиниці з тисяч утікачів можуть похвалитися тим, що мають уже такий статус. Це досить тривала й копітка процедура. За міжнародними нормами, на цей статус може претендувати особа, яку переслідують і для якої немає шляхів внутрішньої втечі, а держава не може або не хоче її захистити.

Насамперед потрібно довести міграційним службам держави, в якій просиш політичного притулку, що в країні походження ти зазнаєш переслідувань за свою громадянську позицію. У Європі українців, зокрема, розглядають як внутрішньо переміщених осіб, а не як біженців. Тобто треба довести, що переїзд в іншу область країни з Луганська та Донецька не вирішить твоєї проблеми. Тому в Європі дуже важко довести, що ти справді зазнаєш політичного переслідування.
Тому таким людям я б радила забути про статус біженця і поцікавитися альтернативними формами захисту, які пропонує та чи інша країна. Однак, якщо відмовили у статусі, це ще не означає, що людину видворять із країни.

— А що дає статус політичного біженця?

— Передовсім дозвіл на проживання у країні, котра надала такий статус. Можливість легального працевлаштування, соціальні гарантії.

Богдан КУФРИК