Трагедія, яку пережили українці, долаючи наслідки аварії на ЧАЕС, завадила нам розгледіти у серіалі «Чорнобиль» щось більше ніж просто високохудожню ілюстрацію історичних подій 1986 року

Фільм у метафоричний спосіб розповідає, до яких результатів

може призвести нерозуміння і замовчування катастрофи, яка відбувається у 2019 році. Таку думку висловив «Апострофу» відомий правозахисник, ініціатор створення зоозахисної організації ГО «Єдина планета», комунікаційний директор МЦПД Павло Вишебаба.

Завдяки виходу американо-британського серіалу «Чорнобиль» від HBO стаття Chernobyl disaster («Чорнобильська катастрофа») стала однією з найпопулярніших в англомовній Вікіпедії. Упродовж тижня її щодня відвідують сотні тисяч людей з усього світу.

В україномовній Вікіпедії також прорив: відповідна стаття та прізвища ліквідаторів увійшли до ТОП-10 запитів.

Серіал вже отримав найвищу оцінку глядачів за всю історію існування сервісу International Movie Data Base (IMDb), обігнавши славнозвісні «Пуститися берега» та «Гру престолів».

Власне, трагедія, яку пережили українці, долаючи наслідки аварії на ЧАЕС, завадила нам розгледіти у серіалі «Чорнобиль» щось більше ніж високохудожню ілюстрацію історичних подій 1986 року.

Автори знайшли геніальну паралель до того, що відбувається сьогодні.

Зміни клімату, які розгортаються на планеті, забирають життя та домівки людей, спричиняють глобальне вимирання видів, та, навіть, більше: загрожують всьому живому.

І все це відбувається в атмосфері, ідентичній радянському суспільству часів аварії на ЧАЕС: вчені б’ють на сполох, влада запевняє, що все під контролем, а звичайні люди не розуміють масштабів лиха, яке загрожує та вже забирає життя мільйонів тварин.

Автори фільму «Чорнобиль» також наголошують на актуальності свого серіалу зараз. Режисер Бо Юхан Ренк в інтерв‘ю виданню “PRI”, відповідаючи на питання, чи порушує серіал питаня змін клімату, зауважив, що «сьогодні ми маємо гостру, невідкладну ситуацію, коли ми вбиваємо частину цієї планети і маємо людей, які це заперечують через власні бізнес інтереси.

Сценарист та продюсер фільму «Чорнобиль» Крейг Мейзин, який до речі, має українське коріння, в інтерв’ю «Голосу Америки» наголошує, що зараз історія, яка розказана в серіалі «Чорнобиль», навіть важливіша для всіх, бо зараз триває глобальна війна з правдою.

«Історія Чорнобиля — це історія того, що відбувається, коли ми обманюємо, коли ігноруємо правду; коли влада вдає, що правда не є правдивою, — говорить Мейзин там же. — Але правда — це правда, і рано чим пізно ми заплатимо. Заплатять не ті, хто при владі, а звичайні люди».

1 травня 1986 року в Києві відбувалась святкова демонстрація. Влада приховувала небезпеку, голос вчених не було почуто суспільством, через це громадяни не знали, та і чи могли знати правду, що відбувається катастрофа.

Уявіть, якби того дня на Хрещатику було проведено соціологічне дослідження: «Чи ви вважаєте проблемою вибух на Чорнобильській атомній електростанції?». Все ж таки, певні чутки ходили, тому вірогідно, що 10-20% могли сказати, що «так». Але тотальна більшість була під владою дезінформація.

Те саме відбувається в наші дні, глобальна війна з правдою, про яку згадує Крейг Мейзин, як головну ідею фільму.

За опитуванням 2018-го року всього 16% українців вважають зміни клімату проблемою. У той час, коли ця катастрофа в тисячі й тисячі разів більша за аварію на ЧАЕС, хоча й дещо розтягнута в часі.

Головними жертвами нашої бездіяльності сьогодні станемо не ми, а наші діти, наступні покоління. Це у метафоричний спосіб продемонстровано на прикладі історії однієї з персонажів фільму. Не буду спойлерити, зверніть увагу в 4 серії «Чорнобиля» на потужний образ, як ми платимо життям наших дітей за те, щоб сьогодні робити те, що звикли і хочемо.

За оцінкою вчених-кліматологів ми з вами останнє покоління дорослих, яке може зупинити зміни клімату та дати шанс на майбутнє наступним поколінням.

І дійсно, складно уявити хоча б одну живу істоту, яку не зачеплять зміни клімату в найближчі десятиліття. Які саме проблеми загрожують нашим дітям?

Природні катаклізми. Збільшення кількості ураганів, посух, повеней, аномальна спека та холод, загальне підвищення середньої температури на планеті – усе це є наслідками парникового ефекту.

Жертви серед мирного населення. Легкою мішенню природних катастроф стають вразливі категорії населення, які не мають змоги швидко відреагувати на небезпеку. Це літні люди, хворі пацієнти лікарень, діти, люди з особливими потребами.

Збільшення кількості біженців. Танення льодовиків спричиняє підвищення рівня океану та затоплення прибережних територій. Мільйони людей втрачають домівки і змушені переселятися углиб континентів.

Зростання безробіття. Люди, які змушені залишати звичні умови проживання, на новому місці стикаються з відсутністю запиту на свої професії чи занадто великою конкуренцією.

Голод, злидні, спалахи епідемій. Не всі категорії населення мають достатньо заощаджень для медичного забезпечення й побудови нового життя.

Боротьба за ресурси. При збільшенні населення окремих регіонів можлива боротьба за доступ до питної води, їжі та інших ресурсів. На глобальному рівні це може спричинити навіть міжнаціональні конфлікти та війни.

Масове вимирання видів. Багато видів живих істот не здатні пристосуватися до стрімкого збільшення середніх температур та приречені на вимирання.

Дехто може сприйняти цей перелік як наукову фантастику, що описує події далекого майбутнього. Але, на жаль, кожна із цих проблем існує – і поглиблюється – просто зараз, у ці хвилини.

Вчені вже зафіксували початок найбільшого вимирання видів з часів зникнення динозаврів. За їх висновками, на Землі щодня вимирає близько 110 видів тварин і комах.

Безумовно, фільм «Чорнобиль» має високу цінність як екранізована хроніка історичних подій, зображення подвигу тих, хто врятував світ від ще більшого лиха.

Але цей фільм не лише в пам’ять про загиблих у тій страшній трагедії. Я побачив у ньому, ще і надію на «живих і ненароджених», які зможуть вивільнити правду та не дати відбутися найгіршому зі сценаріїв – вимирання всього живого на нашій планеті. А саме до таких наслідків може призвести нерозуміння і замовчування катастрофи, яка відбувається тут і зараз.

Павло Вишебаба, правозахисник, зоозахисник, спеціально для «Апострофа»