У Трускавці вже віддавна відбуваються активні дебати щодо створення Трускавецької територіальної громади

Але це, як правило, дискусії у вузькому колі. Дискусії у колі осіб, які залучені у політичному процесі. Городяни, поки що, не усвідомлюють, що їм чекати від цього об’єднання, про які ризики і загрози, або навпаки перспективи варто знати.

27 липня в приміщенні Трускавецької міської ради відбувся круглий стіл присвячений обговоренню об’єднання громад Трускавця, Станилі, Модрич, Доброгостова, Уличного, Орова в єдину територіальну громаду з центром у Трускавці. На обговореннях були присутні: міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, депутати Трускавецької міської ради, сільський голова Модрич Мирон Флюнт, сільський голова Станилі Михайло Сащук, сільський голова Уличного Святослав Стефанків, сільський голова Доброгостова Любомир Пасемко, представники громадськості та експерти з бюджетних питань і цивільно-правових відносин. Сюрпризом для усіх стала присутність колишнього міського голови Трускавця Руслана Козира.

Ініціатором проведення такої зустрічі виступила Асоціація міст України.

Обговорення виявилось дуже жвавим. Емоцій було багато, а в декого вони навіть зашкалювали. Дискутували, сварилися і навіть жартували…

Розпочали зустріч експерти, які презентували перспективний план, схвалений Львівською ОДА щодо створення об’єднаної Трускавецької територіальної громади до якої мають увійти села: Орів, Зимівки, Уличне, Доброгостів, Модричі та Станиля. Перспективний план об’єднання територіальної громади складається на основі фінансової спроможності цієї громади, щоб в подальшому самостійно існувати і розвиватись. Експерти розповіли, що новостворена об’єднана територіальна громада (далі ОТГ) збільшиться на 10 тис. мешканців, 60% податку з доходів фізичних осіб залишатиметься у бюджеті ОТГ. За їхніми підрахунками профіцит бюджету ОТГ складатиме близько 40 млн. грн. Об’єднана громада, яка утвориться згідно цього плану, отримає від держави вагому фінансову підтримку на розвиток. Далі експерт розповідав про кошти, які держава зобов’язується виплатити у разі створення ОТГ.

Стало помітно, що присутніх почало дратувати монотонність і «заїждженість» академічних фраз експертів-доповідачів. Першим кому вже не вистарчило сили слухати монолог, був депутат міської ради Роман Бучкович, який попросив доповідача, припинили вичитувати свої завчені лекції з лікбезу, а предметно говорили про переваги, чи навпаки, про ризики і загрози у випадку такого об’єднання. Крім цього, він зауважив, що доповідач подає інформацію не в повному обсязі. Депутат дивувався, чому експерт нічого не говорить про те, що сільські ради додадуть до загального бюджету об’єднаної громади лише 5% надходжень. Це кошти не значні і по суті бюджет майбутньої об’єднаної громади і теперішній бюджет міста Трускавця сильно не відрізнятимуться.

— Чи запитав хтось у платників податків, які наповнюють міський бюджет Трускавця про те, чи вони готові нести на собі такий тягар, таке фінансове навантаження? Хто запитав у трускавчан, чи вони готові ділитися доходами з бюджету на утримання сіл, більшість з яких є дотаційними? Хто буде створювати в цих селах інфраструктуру, хто буде проводити мережі, хто там забезпечить рекреацію і ін.? Ну хто? – наголошував Бучкович.

Присутні оживились. Кожен хотів висловити свою думку. Розпочався балаган, у залі панувала какофонія (немилозвучне сполучення звуків, що справляє естетично негативне враження).

Експерти виявились голосистими і продовжували говорити своє. Казали, що села, які не хочуть об’єднуватися, так чи інакше до цього об’єднання прийдуть, оскільки у випадку необ’єднання будуть повністю позбавлені державного фінансування і при розподілі державного бюджету, через бюджетний процес вони змушені будуть визнати свою неспроможність.

Михайло Сащук, сільський голова Станилі теж не зміг довго мовчати і почав розповідати про те, що його село самодостатнє. Бюджету села достатньо на благоустрій, на ремонт доріг на поточні і капітальні ремонти приміщень, на все, що необхідно. Навіщо Станилі з кимось об’єднуватись? Станиля здатна себе утримувати і самостійно розвиватись. Сільський голова заявив, що громада хоче залишитись самостійною і співпрацювати з іншими територіальними громадами на підставі закону «Про співробітництво територіальних громад». Свого колегу підтримав Мирон Флюнт сільський голова Модрич, оскільки Модричі, як і Станиля – села самодостатні і не бачать доцільності з кимось об’єднуватись.

Динаміка обговорень була така, що у Кульчинського навіть не було часу фантазувати про іподром, польоти на дельтапланах і повітряних кулях, про поля для гольфу, екстремальні та мотузкові атракціони, чи про озера з яхт-клубами та пляжами. Поводив себе так, мов далекий родич на весіллі. Правда пару разів Кульчинський встрявав у дискусію, якось намагався розказати про те, скільки грошей у разі створення Трускавецької ОТГ можна отримати від держави. На це йому одразу апелював сільський голова Модрич Мирон Флюнт, який сказав, що манни з неба не буде і нічого вам не впаде… п. Мирон навів приклад новоствореної Дублянської ОТГ і розповів, що зараз вони ходять з протягнутою рукою і просять грошей у держави, а держава обіцяних грошей не дає. Вони об’єдналися згідно перспективного плану, згідно того, що їм пропонували в офісі реформ та ЛОДА. Тепер у Дублянської ОТГ жахлива ситуація з дошкільними навчальними закладами, зі школами з медичними установами. Вони там дійшли до того, що районну лікарню перелаштовують під амбулаторію. Поки що, вони виживають за рахунок залізниці, з якої вони збирають добрий податок, і все. Це все «обіцянки-цяцянки». Перспектива дуже «райдужна», на 2-3 села буде одна школа. Вона, згідно нової термінології, матиме назву «опорна школа», куди будуть довозити дітей з різних сіл – переконував Кульчинського Мирон Флюнт.

Далі на авансцену вийшов Руслан Козир, який у своєму виступі зазначив, що Трускавецька ОТГ в тому вигляді в якому представлена сьогодні – велика афера. Трускавець історично завжди розвивався в тих межах в яких він є зараз. Коли було замало простору, то одним із успішних проектів розвитку території стали Помірки. Якщо сьогодні хтось говорить, що Трускавецька ОТГ дозволить залучити реального інвестора, то це омана, бо політична і економічна ситуація в країні не може забезпечити інвестиції. Якщо дійсно буде інвестор, який захоче інвестувати, то він і зараз безперешкодно може звернутися до будь-якого сільського голови і з ним домовитися про якесь інвестування.

— Найближча відстань села Орів і Зимівки від Трускавця складає 12 км. (через ліс, де немає дороги). Через нафтопромисли — 17 км. , а в об’їзд через с. Уличне, – 28 км. Об’їздний шлях, через Довголуку до села Орів становить близько 70 км. Протяжність села Орів становить 16-17 км. Скажіть тепер будь-ласка, хто буде утримувати 2 школи села Орів, хто буде утримувати народний дім, адміністрацію села, фельдшерсько-акушерський пункт, хто буде підтримувати інфраструктуру і благоустрій…? Це не тільки стосується Орова, це також стосується Доброгостова і Уличного. У нас буде спільний бюджет з цими селами, але яку користь Трускавець від цього матиме, окрім видатків? Хтось каже – земля, але ж земля це не є предмет залучення коштів, це не є ресурс для інвестицій – емоційно розповідав Руслан Козир.

Після закінчення зібрання настрій у Кульчинського помітно погіршився. Виглядав розгублено. Ймовірно, не очікував він аж такого спротиву… Дехто з депутатів, які належать до його ситуативної більшості у Трускавецькій міській раді у півголоса підбадьорювали Кульчинського словами: «Та нашо вони нам усі здалися, давайте прокладемо дорогу до Орова і об’єднаємо до себе тільки Орів…» Здається, що для Ткаченка-Кульчинського і Ко конче потрібен «Lebensraum» (життєвий простір), щось вони задумали… А, можливо і справді фантазії про новий Давос будуть втілюватися на численних орівських пагорбах…

Точка зору

Ігор Кісак: «У питанні децентралізації нам часто ставлять приклад Польщі, але у Польщі процес децентралізації тривав довгих 10 років і у Польщі не було кланово-олігархічного режиму, який знекровлює державу, а на місцях не сиділи «посіпаки-наперсточники», які тільки тим і займаються, що придумують схеми, щоб «відмивати» бюджетні гроші. Реформи у Польщі здійснювались з метою покращення життя людей – реформи в Україні здійснюються з метою покращення життя олігархів.

Важко це констатувати, але в даний час від об’єднання громад і так званої децентралізації ми нікуди не дінемось. Усі ми є заручниками цих процесів.

Спроможні територіальні громади є там, де і до того місто і село було спроможним і давало собі раду. А там, де місто і село було дотаційним, після об’єднання у територіальну громаду нічого по суті не змінилось. Так, держава обіцяє на законодавчому рівні, що буде здійснювати міжбюджетні трансферти (різні дотації, субвенції, вирівнювання бюджетів). Але ж усім відомо, що у Львівській області вже створено багато ОТГ і дехто з них, на сьогодні, проявляють свою фінансову неспроможність. Всі вони також об’єднувались на основі складених перспективних планів. Тобто, теоретично, згідно перспективного плану, об’єднана територіальна громада може виглядати спроможною, але на практиці може вийти навпаки.

Якщо хтось мріє про «Великий Трускавець», то нехай спробує довести в цифрах, обґрунтувати економічно, що такий формат об’єднання є оптимальним і перспективним, як для міста-курорту, так і для навколишніх сіл. Проект «Великого Трускавця» повинен мати, під собою, в першу чергу фінансово-економічне обґрунтування. «Великий Трускавець» – це доленосне, історичне рішення і до цього слід підійти зважено і розумно. Не можна такі питання брати наскоком. А ще, як у народі кажуть: «Сім разів відміряй – один раз відріж».

Дуже підозрілою є поведінка нинішньої міської влади, яка хоче все зробити скоро і по-тихому, уникаючи громадських слухань. Все треба узгоджувати з людьми, так це складно, так це дискусії. Трускавчани та громади сіл мають бути добре поінформовані і розуміти, як зміниться їхнє життя після такого об’єднання. Як працюватимуть заклади культури, школи, дошкільні заклади у селах, як фінансуватимуться фельдшерсько-акушерські пункти, амбулаторії. Людям, що мешкають у селах, треба говорити правду про їхню життєдіяльність в майбутній об’єднаній громаді.

Десь у глибині душі, на емоційному рівні я також є прихильником ідеї «Великого Трускавця», але тут в першу чергу треба керуватися здоровим глуздом і чітким розрахунком. Поки що, в діях трускавецької влади вбачаю безвідповідальність і авантюризм».

Підготував Назар ХОПЯК