Військові експерти вважають, що силовики віддали наказ за межею здорового глузду, достеменно знаючи, що бойовики стрілятимуть по літаку з гранатомета
Ця нечувана за безглуздістю трагедія сколихнула всю Україну. 14 червня близько 1.10 під час заходу на посадку в аеропорту Луганська на висоті близько 700 метрів пострілом із російського зенітного ракетного комплексу бойовики збили військово-транспортний літак Збройних сил України Іл-76. На борту, окрім 9 членів екіпажу, перебували 40 військовослужбовців: 9 членів екіпажу Мелітопольської авіаційної транспортної бригади і 40 десантників 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади. Усі вони загинули. Прокуратура розпочала кримінальне провадження за статтею — теракт.
“Трагедії можна було уникнути”
Це найбільші одночасні втрати Збройних сил України не тільки за весь час АТО, а й за всю історію армії з моменту створення. Ця трагедія затьмарила навіть загибель сімнадцятьох силовиків під Волновахою. Але та подія була наслідком нерівного бою нашвидкуруч навчених мобілізованих бійців із професійними бойовиками. А трагедія у Луганську — результат неприпустимого нехтування очевидними загрозами та виконання наказів на межі здорового глузду.
Адже напередодні в районі аеропорту були помічені вогневі точки противника — це значить, що фактично об’єкт, який контролюють українські силовики, перебуває в облозі. Перед вильотом Іл-76 відбулася нарада силовиків із Президентом. Всі учасники, окрім представників Міноборони, висловилися проти перевезення військових до Луганська літаками. І Президент був проти.
Але військові запевнили, що все буде добре. Пощастило, що частина військових поїхала на БМП. У збитому літаку мало бути 200 солдатів та офіцерів. Кажуть, що спершу в літак сіло 50 солдатів, але перед вильотом десятьох чоловік вивели без пояснень і пересадили в інший літак. За деякою інформацією, серед тих, кого висадили з літака-смертника, був родич одного зі “штабістів”.
За іншою версією, військовослужбовців у збитому літаку не було взагалі, — тільки члени екіпажу. А список загиблих склали нібито з тих військових, які раніше загинули в боях на сході країни. Тобто, ситуацію інсценізували для того, щоб “списати” убитих на іншу сторону конфлікту. Є припущення, що збитий Іл-76 розконсервували лише місяць тому, а перед тим на ремонт літака 1988 року випуску було офіційно потрачено 3 мільйони доларів. Насправді гроші розікрали, а тепер, щоб їх “списати” і замести сліди, довелося знищити сам літак.
Та найцинічніша версія про те, що хлопців свідомо послали на вірну смерть, аби такою кількість убитих загострити ситуацію і активізувати АТО. Підтвердженням цьому є дані, що напередодні в штаб АТО телефонували лідери бойовиків і відверто попереджали: вони будуть стріляти по наших літаках без попередження. Про терористів із ПЗРК біля аеропорту знали, але пілотів або не повідомили про це, або просто заплющили очі на небезпеку і не вжили ніяких заходів, які могли уберегти від трагедії.
Попри те, силовики всі ризики проігнорували і наказ летіти таки віддали. Тобто, пілоти та десантники повинні були здійснити справжній акт самогубства, бо летіли просто в пастку. Можливо, враховуючи те, що до того в Луганську сіли ще три Іл-76, командування мало надію, що й цього разу пощастить. Та не склалося.
«Знехтувано всіма правилами»
Військові експерти вважають, що літак Іл-76, який збили терористи, міг бути врятований, якби за правилами його прикривали штурмовики та вертольоти.
“У таких випадках літаки повинні супроводжувати вертольоти, ті сили, які перебувають в аеропорту, мають виходити вперед, прочісувати підозрілі місця, розставляти секрети, — пояснює військовий експерт Олексій Арестович. — Штурмовики повинні летіти на низькій висоті, відстрілювати теплові пастки. І навіть вертольоти мають приймати на себе удар, коли вони супроводжують на посадці літак, і ставити теплові пастки. Якщо ракета йде в корпус, вертоліт повинен підставляти борт. Це давно відпрацьована тактика і в нас, і в американців. Нічого з цього зроблено не було”.
Судячи з відео, Іл-76 не запускав спеціальні теплові протиракетні пастки, а захід на посадку був за звичайною глісадою. Пілоти літака навіть не використали так званої афганської посадки, що дає зменшити час перебування під вогнем, а сідали як у штатній ситуації. Це може бути свідченням того, що пілотів не було повідомлено про загрозу. Хоча інформація, що периметр аеропорту контролюють терористи, вже кілька днів була всім відома.
Водночас наземні підрозділи не зачистили зону біля аеропорту. Це й дало змогу бойовикам розташуватися в небезпечній близькості до посадкової смуги та знищити літак, а після цього безкарно покинути місце запуску ракет. У разі застосування цих заходів, для винайдення яких довелося ще кілька десятків років тому заплатити кров’ю, трагедії вдалося б уникнути.
“Операцію банально “злили”
Ще однією причиною трагедії, в якій загинули 49 військовослужбовців, вважають зраду з боку диспетчерів польоту. Про це заявив в. о. міністра оборони Михайло Коваль: “Ті злочинці, які стріляли по цьому літаку, були дуже добре підготовлені. Цей злочин було підготовлено високопрофесійно. Могла бути і зрада серед диспетчерів, які відстежували політ, — сказав Коваль. — За цим фактом Міноборони вже розпочало службове розслідування”.
Версію про зрадників підтримує і Дмитро Тимчук, керівник Центру військово-політичних досліджень. Він, зокрема, заявляє, що терористи, які збили літак Іл-76 на підльоті до Луганська, одержали інформацію про політ від зрадників.
“Я б виділив два аспекти проблеми. Є дуже багато даних, які свідчать, що інформація про перекидання особового складу і техніки повітряним шляхом була “злита”. Є також питання, хто дав команду проводити цю операцію в той час, коли і розвідка, і підрозділи, що контролюють Луганський аеропорт, доповідали, що в районі аеропорту діють угруповання терористів і неможливо гарантувати безпеку аеропорту”, — сказав Тимчук.
За словами експерта, аеропорт неможливо було взяти під контроль силовиків, для цього потрібно було контролювати щонайменше половину Луганська, щоб забезпечити посадку літака без загрози його ураження. Тобто літак з людьми свідомо послали на загибель…
“Вони пішли добровольцями. А їх зрадили…”
Загиблі в Луганську вояки були родом з усієї України — від Луганщини до Львівщини, Найбільша кількість жертв — із Дніпропетровської області. Саме там розташована 25-та повітряно-десантна бригада, бійців якої перевозив екіпаж із мелітопольської бригади військово-транспортної авіації. Середній вік загиблих — ЗО років. Майже у всіх залишилися родини та маленькі діти. Більшість десантників — недавно мобілізовані, але з досвідом бойових дій, зокрема й під Слов’янськом. Багато з них із власної ініціативи пішли до військкоматів записатися до армії, коли ще почалися кримські події.
“Це були всі добровольці, які прийшли до військкоматів і пішли добровільно захищати свою Батьківщину, — розповів керівник штабу національного захисту Дніпропетровської області Юрій Береза. — Вони були просто нормальними людьми, які хотіли жити в одній країні, в Україні, щоб над їхніми рідними і близькими було мирне небо…”
Ярема ТИШКЕВИЧ