Складено унікальну карту неофіційних зв’язків в українській політиці

Це тільки у парламенті чи перед телекамерами наші політики чубляться. У повсякденному житті вони будують стосунки між собою по-іншому.   

Ось, наприклад, ви­йшов Юрій Луценко на свободу і вже за кілька днів став кумом сім’ї Порошенків. Байдуже, що коли екс-міністр перебував за гратами, як кажуть, на особисту вказівку Янукови­ча, той-таки Петро Порошенко тяжко працював в уряді, підзвітному Януко­вичу, — за його ж особис­тою протекцією.

Цей приклад наочно де­монструє, яку велику силу в українській політиці час­то має неофіційний інсти­тут кумівства. Лише на пер­ший погляд хрещення дітей справа суто релігійна. Не все так просто. Навіть слов­ники дають таке тлумачен­ня: “У минулому подібни­ми зв’язками зазвичай під­тверджували та зміцнювали дружні стосунки, тому сло­во «кум» часто використо­вували у значенні друг, то­вариш, приятель.

В українській політиці та бізнесі кумівство вже давно перетворилося в одну з го­ловних рушійних сил. Дуже часто, коли ми дивуємося з якоїсь нелогічної поведін­ки окремих політиків і цілих партій, вона насправді має дуже просте пояснення: кум робить послугу кумові. І не має значення, що куми на­лежать до різних політич­них партій і діяти спільно їм забороняє партійна про­грама. Це все стає умовні­стю, коли на першому плані фігурують кумівські стосунки.

Отже, дуже часто, щоб зрозуміти, що відбуваєть­ся в українській політиці, варто знати, хто ж кому с кум серед наших політиків. Але де можна почерпнути такі відомості, у якому довіднику? Ще донедавна ця інформація була таємницею за сімо­ма замками і лише урив­часті відомості потрапля­ли у публічний простір.

Та днями цій великій таємниці покладено край. Відомий дослідник Сергій Руденко, вивчаючи впро­довж кількох років хитро­сплетення неофіційних родинних зв’язків серед політиків та чиновників найвищого рангу, спро­мігся завершити цю не­просту роботу.

— Чи важко було збира­ти потрібну інформацію?

У процесі роботи я часто підходив до політи­ків як людина, що підго­тувала не одну збірку досьє, і прямо питав їх, з ким у політиці вони по­в’язані родинно,зокрема як куми, — каже він. — Бі­льшість з них реагувала на це чомусь агресивно, мовляв, це «інтимна спра­ва» і вони “не будуть ви­носити такі речі на публіку. Але це не стало мені на перешкоді.

 — Чи справді ваше дослідження дає докази того, що кумівські зв’язки у нашій політиці неабияк впливають на сам зміст національної політики?

Впливають, однозначно. Кумівство впливає на життя всіх нас — 46-мільйонного на­роду. Ми ще просто навіть не готові зрозуміти, наскільки це явище масштабне і всепроникне.

Дуже часто самі політики став­ляться до обряду хрещення до­волі цинічно. Для багатьох з них ідеться про прагматичні інтере­си у боротьбі за владу і гроші.

Але, щоб збагнути, як непри­родно можуть перехрещувати­ся політичні інтереси та ку­мівські стосунки, треба перейти у площину конкретних прикла­дів.

Скажімо, нинішній впливо­вий депутат у команді Арсенія Яценюка Олександр Мартиненко («Батьківщина») і вже згадуваний Давид Жванія («Партія регіонів») є один од­ному кумами. І попри те, що Мартиненко нині є представни­ком опозиційної сили, а Жва­нія — більшості, вони, як стве­рджується, зберігають і добрі особисті стосунки, і бізнес зв’язок. Іншим кумом Жванії є регіонал Андрій Деркач.

Натомість Віктор Ющенко, попри те, що Жванія хрестив його наймолодшого сина, сво­го часу став натхненником кри­мінального переслідування Жванії за підозрою в причет­ності до його отруєння діоксином, а також за начебто неза­конно отриманий (без виходу з грузинського громадянства) український паспорт. Жванія ж звинуватив кума в тому, що той вигадав історію про отруєння, якого начебто не було. Справ­жня «Санта-Барбара»!

 — А хто з-поміж українських політиків є, так би мовити, най­більш багатократним кумом?

Однозначно Віктор Юще­нко. Я нарахував у нього такий зв’язок аж із 17-ма відомими персонами. Це Микола Палійчук, екс-голова Івано-Франків­ської обласної державної адмі­ністрації, Микола Катеринчук, народний депутат і підприємець (фракція «Батьківщина»), Пе­тро Порошенко, народний де­путат і підприємець, банкір Во­лодимир Чвалюк, Олександр Черевко, екс-голова Черкаської облдержадміністрації, Оксана Білозір, співачка й екс-міністр культури, Володимир Гришко, співак і екс-радник Президента, Оксана Хант (Мороз), власниця магазину «Санахант», Станіслав Аржевітін, колишній народний депутат, Іван Плющ, екс-голова Верховної Ради, Сергій Буряк, народний депутат і банкір, Анатолій Бурдюгов, екс-прем’єр міністр Криму, Давид Жванія, народ­ний депутат і підприємець, Павло Науменко, екс-директор Харківського авіазаводу, Петро Міхеєв, екс-голова пра­вління банку «Україна»… Є двоє кумів у Грузії — Михаїл Саакашвілі, президент, і Ніно Ананіашвілі, грузинська бале­рина.     Ще трьох цікавих похресників має дружина Ющенка — Катерина. Вона, вочевидь, теж по політичній лінії чоловіка хрестила дітей Юрія Павленка, нині уповноваженого у справах дітей при президентові Януковичу, а при Ющенкові — міністра у справах дітей, молоді та спорту, так само — Олександ­ра Третьякова, екс-парламентаря і підприємця, та Олега Рибачука, екс-голови Секретарі­ату Президента. Іншим відо­мим кумом Рибачука є Третья­ков.

 — Інші президенти — колишні та теперішні — не люблять бути кумами?

Ну чому ж? Другий прези­дент просто мав менше кумів. У Кучми такий зв’язок був зі Сергієм Льовочкіним, набли­женим функціонером Адміні­страції Президента тоді й голо­вою Адміністрації Президента нині, співаком Іво Бобулом і вже згадуваними за Ющенковими зв’язками Юрієм Павлен­ком і Оксаною Хант (Мороз). Остання, до речі, встигла покумуватися і з донькою Кучми Оленою Пінчук (тоді Франчук).

 — Себто, Кучма є кумом дочки соціаліста Мороза?

Не зовсім так. Оксана — віддавна знана у столичній «тусівці» особа, власниця популя­рного у столичних багатіїв бу­тика дуже коштовних речей. Політики найвищого рангу там часті покупці.

 — А серед теперішних високо­поставлених чільників вам вдало­ся встановити кумівські стосунки?

Тут я би відзначив тріумві­рат кумів — Юрій Бойко, віце-прем’єрміністр, Дмитро Фірташ — співвласник компанії «РосУкрЕнерго», облгазів, хі­мічних і титанових підпри­ємств, і Ганна Герман — народ­ний депутат від Партії регіонів, у минулому заступник глави Адміністрації Президента. До речі, глава Адміністрації Пре­зидента хрестив онука Ганни Герман. Ось вам і пояснення, чому в одному з інтерв’ю вона сказала: «Я справді маю давні добрі та теплі стосунки з Сергі­єм Льовочкіним». Ось так, якщо нема змоги до своєї дити­ни хрещеним запросити, то бодай до внука!

До речі, щоб зрозуміти, чому Сергій Льовочкін так добре по­чувається у кріслі глави Адмі­ністрації Президента, варто поцікавитися, хто кум у нього.

— І хто?

Сам Віктор Янукович.

 — На дещо нижчих рівнях у правлячій партії кумівство теж присутнє?

Гадаю, людям, які наріка­ють на брак справедливості в наших судах і правоохоронних органах, може бути цікавим ви­вчення ланцюжка кумів у стру­ктурах, що відповідають за до­тримання законності.

Наприклад, депутат-регіонал Сергій Ківалов очолює парла­ментський комітет з питань верховенства права та пра­восуддя. При цьому він же є членом Вищої ради судів і має вирішальне слово у визначенні долі кожного судді. Він теж має дуже цікавого кума. Знаєте, кого? Голову Вищої ради юс­тиції — Володимира Колесниченка.

А депутат-регіонал, екс-генпрокурор Святослав Піскун є кумом судді Конституційного суду, екс-засупника генпроку­рора Сергія Винокурова, та ре­ктора Національного універси­тету податкової служби Петра Мельника. А ще його кум — Дмитро Понамарчук, у мину­лому прес-секретар Вячесла­ва Чорновола.

 — До речі, а Юля Тимошенко була помічена у кумівських схе­мах?

Мені відомі тільки двоє кумів Юлії Тимошенко — це Наталя Ветвицька, колишня дружина Дмитра Ветвицького, соратника подружжя Тимошенків по ЄЕСУ, та, власне, сам Дмитро Ветвицький, коли­шній народний депутат від БЮТ.

 — А як трапилось, що Віктор Медведчук має за кумів двох ві­домих росіян — Путіна і Медве­дева?

Це було, ще коли Медвед­чук очолював Адміністрацію Президента України, 2004 року. Путін уже був президентом, а Медведєв — ще не президентом і не прем’єром, але вже одним із найнаближеніших до Путіна діячів. Вони хрестили донечку Медведчука і телеведучої Окса­ни Марченко. Ясно, що з обох боків це було насамперед політичне кумівство. Медведчук у такий спосіб піднімав свою вагу в Україні, а російське керівниц­тво отримувало надійного ло­біста на Банковій.

Наразі Москва не бачить сво­їм кандидатом на наступних президентських виборах жод­ного з чинних рейтингових українських політиків. Тож не виключено, що російські куми можуть спробувати зробити ставку на українського кума — Віктора Медведчука. Якби він виграв вибори, то став би пер­шим Президентом України, що є кумом-родичем президента Росії. Далі, як каже Віктор Фе­дорович, додумайте самі.

— Чи зауважили в кумівських зв’язках наших молодих опо­зиціонерів, наприклад, Арсенія Яценюка?

Так, він кум Андрія Пишно­го, народного депутата, правої руки Яценюка у партії «Фронт змін». Вони товаришують ще з часів, коли разом жили у Чернів­цях, де мали спільний бізнес.

— Знаю, шо частина політиків беруть за кумів не бізнесових чи політичних колег, а артистів-зірок. Хто з політиків пішов цим шляхом?

Син прем’єр-міністра, на­родний депутат Олексій Азаров має за кумів продюсера Тимо­фія Нагорного та його підопіч­ну співачку Міку Ньютон. Не­стор Шуфрич — співачку Ірину Білик, Ірина Бережна — співа­ків Ані Лорак і Філіпа Кірко- рова. Не відстає від депутатів із де-факто очолюваної чолові­ком партії і дружина Президе­нта Людмила Янукович. Вона кума Вадима Писарєва, ху­дожнього керівника Донецько­го театру опери і балету.

Депутат-«свободівець», ак­тор Богдан Бенюк має кумами директора дитячого видавниц­тва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” Івана Малковича й актора Ана­толія Хостікоєва. Але це той рідкісний випадок у політиці, коли про кон’юнктуру не йдеться — вони-бо колеги Бе- нюка по творчому цеху.

— А чи є приклади, коли куми — політики шкодували, що пов’яза­ли один з одним долі?

Таких зруйнованих кумів­ських дуетів не бракує — серед донецьких це опозиціонер-по- літбіженець Михайло Пожива- нов і секретар PH БО Андрій Клюев, які породичалися, коли ще працювали на обласному рівні. А нинішній депутат-ре­гіонал Микола Рудьковський зблизився під час студентської революції 1990 року з недавнім парламентарем-“бютівцем” Віктором Уколовим аж до того, що стали кумами; потім їхні політичні шляхи кардинально розійшлися. Ті ж Порошенко з Ющенком… Кум і бізнес-пар- тнер Павла Лазаренка Петро Кириченко взагалі дав в Аме­риці свідчення проти свого кума, на підставі яких екс-пре- м’єрові “впаяли” тюремний термін, а самого Кириченка звільнили від відповідальності за злочини.

— Отже, ваш прогноз: чи інсти­тут кумівства і надалі матиме не­звично великий неофіційний вплив на українську політику?

Безумовно. У цьому навіть не варто сумніватися.

Андрій ГАНУС

«ЕКСПРЕС»