У фойє Палацу культури імені Т.Шевченка у Трускавці пройшла презентація волонтерського фотопроекту «Якби не війна»

На кольорових та чорно-білих світлинах 122 неймовірні

історії про героїв, які воюють або ж воювали на Сході Україні із запеклим нашим агресором, про тих, хто ціною власного життя тримав для нас мирне небо, про героїчних жінок та матерів, які моляться та чекають на повернення своїх чоловіків та синів із зони війни.

Усі фото тематично розділені на блоки. Один із них розповідає про героїчних воїнів, котрі захищають Батьківщину від агресора, серед молодих солдатів є історії чоловіків, які покинули власний успішний бізнес та взяли автомат в руки, бо не могли спостерігати, як загарбник топчеться по наших землях.

Другий блок світлин – про жінок на війні – мужніх, сильних та нескорених. Чимало світлин, присвячених ніжній темі кохання на війні – вони розміщені в третьому блоці. Четвертий – про матерів воїнів-героїв, а п`ятий – під символічною назвою «Я є!», про тих, хто повернувся додому та назавжди приніс в своєму серці гіркі спогади про війну. Понад 4 години організатори виставки розповідали неймовірні історії, які стоять за кожною із світлин, ну і, звісно ж, пом’янули хвилиною мовчання полеглих воїнів.

Воїн-доброволець із Харкова Надія Лисенко, яка спеціально прибула в Трускавець на презентацію фоторобіт та яка добре знає, що таке війна не із чуток, бо і сама була в зоні АТО, наголосила присутнім: «На війні важко, але в цивільному житті не простіше , бо тут ворог теж є, але він — невидимий, проте також плете свої підступні пастки».

Доповненням до історій про війну стали пісні про Майдан від учасника гурту «Кулі» Максима Перев`язка. І на завершення презентації присутні переглянули документальний фільм «Невидимий батальйон» про жінок на війні. Ознайомитися із світлинами проекту «Якби не війна» усі охочі мають змогу в фойє Палацу культури до 26 грудня.

Ірина Романова

Джерело: Джерела Трускавця