Тисячі людей з усієї країни поспішають вклонитися дивовижній християнській реліквії

…Сьома ранку, а на подвір’ї архикатедрального храму святого Юра вже десятки людей. Вишиковуються в чергу, щоб вшанувати Нерукотворний образ Ісуса — християнську реліквію, яку недавно привезли до України з Ватикану. Вона перебуватиме в храмі до Стрітення -15 лютого.

Минає година, і людей приходить так багато, що місця в церкві не вистачає. Доводиться чекати на подвір’ї храму по декілька годин. У черзі — люди з різних областей України, навіть з інших держав. Поруч стоять поляки та німці.

“Як тільки мої друзі з Польщі дізналися, що до України везуть таку величну реліквію, відразу приїхали сюди. І ось із самого ранку ми прийшли до собору святого Юра поклонитися їй, — розповідає 24-річний Юрій Намісняк. — Поляки кажуть, то велика радість для християнина — помолитися біля Нерукотворного образа Ісуса. Мабуть, усі це розуміють, бо людей дуже багато”.

Щоб вистояти в черзі та помолитися біля образа, потрібно мінімум чотири-п’ять годин! Утім нікого це не лякає. Люди в черзі моляться, розмовляють.

“Щодня приїжджають парафіяни з різних міст: Кіровоград, Херсон, Вінниця, Івано-Франківськ, Суми… От наразі чекаємо 10 автобусів із людьми з Києва, — розповідає Роман Кравчик, настоятель архикатедрального храму святого Юра у Львові. — Хтось хоче оздоровитися, а хтось — віднайти душевний спокій, рівновагу. Моляться за здоров’я родини, за мир в Україні. Всі приходять сюди стурбовані. А після молитви біля реліквії на їхніх обличчях з’являється усмішка, ніби якийсь тягар з душі впав”.

Люди розповідають, що біля образа Ісуса за час перебування у нас сталося не одне чудо.

“Моя подруга простояла в черзі п’ять годин — молилася, плакала, щоб її дорослий син врешті навернувся до Церкви, до Господа, — розповідає Лілія Орявчик.

І вже наступного дня її син сам сказав, що хоче піти до храму, глянути на реліквію. Простояв тут п’ять годин, без нарікань і злості. Прийшов, поклонився святині… Думаю, це перший крок до Божого навернення”.

Реліквія у соборі під захистом: її цілісність гарантує броньований скляний ковпак. Люди підходять до нього, моляться, прикладають чисту хустинку, щоб вона набралася Божої сили.

“Ця хустинка тепер чудотворна, — переконана Яна Ожеловська, що приїхала з Луцька. — Заболить голова

прикладіть до неї хустинку, і біль як рукою зніме. Так само з іншими хворобами. Якщо ж важко на душі, можна просто помолитися до Бога і потримати в руках цю хусточку. Вона наповнить людину неймовірною силою з небес. Я планую дати її своєму чоловікові, який невдовзі відбуває в зону АТО. Хочу, щоб Божа сила була з ним поряд”.

Зазвичай храм відкритий до 23.00. Та нині через великий наплив людей церкву не зачиняють набагато довше.

“Днями приїхали три автобуси з Києва. Дорога в них була важка, тож добралися пізно ввечері, — каже далі отець Роман. — Зателефонували мені, запитали, чи можна храм трохи довше не зачиняти. А що я можу відповісти людям, котрі прийшли обійняти Ісуса? їм неможливо відмовити! Тож собор того дня ми зачинили аж після півночі”.

“Я не можу натішитися реакцією людей на Нерукотворний образ, — каже отець Роман. — Люди різних конфесій, коли бачать його, хрестяться, кланяються, тихенько читають молитву. Навіть коли ми перетиналикордон з реліквією, прикордонники стали хреститися. Мені хочеться обійняти цих всіх людей за їхню ласку і любов до Бога”.

Уляна ВІТЮК

ДО РЕЧІ

З Ватикану Нерукотворний образ Ісуса не вивозили останні сто років. Весь цей час він перебував у Папській захристії Сикстинської капели. Й аж тепер виняток зробили для України на прохання митрополита Львівського Високопреосвященнішого владики Ігоря. Усе для того, щоб образ Ісуса допоміг нашій державі жити в мирі.

“Цей образ є особливою реліквією для християн. У Церкві він відомий також як Спас Нерукотворний, Святий Лик, Зображення з Едесси або Мандиліон, що в перекладі означає “обрус”, — розповідає отець Павло Дроздяк. — Є кілька версій походження цієї святині. Одна з них розповідає про праведну жінку Вероніку, яка обтерла хустиною обличчя Христа під час хресної дороги. Інша вказує на історію зцілення едеського царя Авгаря ликом Спасителя, зображеного в чудесний спосіб на полотні, яким Ісус обтер своє обличчя”.