Сьогодні православні українці відзначають одне з 12 головних свят року – Трійцю

Воно присвячене сходу Святого духа на апостолів, яке було обіцяно Ісусом Христом в день його Вознесіння.

Коли та як святкують Трійцю українці з діда-прадіда та що цей день означає для кожного з нас пише Espreso.tv.

Православні відзначають його на 50 день після Великодня, а західні християни – на 57 день.

Кожен може долучитися до нього букетиком свіжої, майже літньої, зелені – м’ятою, чебрецем, любистком, мелісою, матіолою – освяченими цього дня в церкві, або просто молитвами до відкритих небес з проханням, щоб Господь зіслав на нас благодать Святого Духа.

Бо цього дня, як пишеться у святих книгах, з небес на апостолів – простих 12 рибалок, учнів Христа, які разом з Матір’ю Божою були у світлиці будинку на Сіонській горі, – зійшли вогненні язики Святого Духа, і апостоли заговорили різними мовами, щоб надалі йти до народів і проповідувати християнство.

Ісус говорив про Святий Дух під час свого Вознесіння, а віднині Святий Дух зійшов на апостолів і вони могли іти в люди і проповідувати християнство, розповідати про вічне життя, нести ідеї світла і добра. Так з’явилися, за церковними легендами, мови, і з’явилися вони во ім’я цих святих ідей.

Багато того дня прийняли хрещення. Першим християнським храмом став той самий будинок на горі Сіон – нині Успенський храм Гробу Господнього в Єрусалимі.

Трійця завжди припадає на неділю і є перехідним святом, у низці православних церковних свят вона завершує весняний цикл свят, через тиждень після неї починається Петрів піст.

Бог любить Трійцю

Число 3 у християнстві має дуже велике значення. Власне свято Трійці стверджує й оспівує триєдиність Всевишнього Бога: Бога Отця – Творця Неба і Землі, Бога Сина і Святого Духа.

У Священному Писанні говориться, що ми сповідуємо Трійцю єдиносущну і нероздільну. Єдиносущну – це означає, що Отець, Син і Святий Дух – три самостійні Божественні образи, володіють всіма Божественними досконалостями, але це не три особливі окремі сутності, не три Боги, а Єдиний Бог. Вони мають єдину і нероздільну Божественну суть.

Дідова субота

Переддень Трійці називали Батьківською, Троїцькою або Дідовою суботою. Це – один з дуже особливих поминальних днів року, коли прийнято поминати покійних, прибирати могили предків. З їжі залишають на могилках випічку, солодощі і все те, що любив покійний за життя. Проте ні в якому разі не можна залишати спиртні напої. Також живим людям не рекомендується в цей день вживати алкоголь. У батьківський день потрібно бути тверезим.

Зранку, ще перед відвідуванням церкви, було прийнято снідати усією родиною. Готувалася обов’язково яєчня: всі яйця перемішувалися і готувалися в одному великому банячку. А ще в цей день варили зелені борщі, юшки, пекли пироги, варили вареники, киселі, узвари.

Три великі дні

Трійця відзначається три дні – у неділю, понеділок та вівторок. У неділю у православних храмах виконується одна з найбільш урочистих служб в році, а після Божественної літургії відбувається вечірній молебень у пам’ять про поблажливість Святого Духа на учнів Ісуса.

У понеділок православні віряни відзначають День Святого Духа.

У давнину у цей день молодь влаштовувала масові гуляння на природі – співали пісні, розкладали багаття і ворожили.

Старослов’янські обряди поклоніння деревам збереглися в українців у звичаях ставити на Трійцю клечання у вигляді берізок, кленів і лип на подвір’ях, розвішувати на стріхах.

А в оселях стелити долівки запашними травами, духмяним зіллям заквітчували ікони, вікна, стіни.

Прикмети Зелених свят

У ці дні – майже початку літа – природа просто промовляє до людини: мовою комах, пташок, природи. Не одне покоління вслухалося в цю мову, і всі ці спостереження вилилися в ланцюжок прикмет і вірувань, які передаються з покоління в покоління, а отже, здійснюються.

• Дощ на Зелені свята – на гарний врожай грибів.
• Зберете трави і квіти в цей день – отримаєте потужний оберіг і ліки від багатьох хвороб. З допомогою настоїв і відварів, приготованих з рослин, люди виліковувалися від багатьох недуг. А ще виготовляли талісмани і обереги для всіх членів сім’ї.
• Вдале сватання цього дня – на вдалий шлюб: у родини будуть гарні діти, в оселі – гармонія, а в серцях – любов один до одного.
  Напередодні Трійці всі рослини наділяються магічною і цілющою силою.
• Хвороби та всілякі небажані моменти не притягуватимуться, якщо подавати щедру милостиню, надавати будь-яку допомогу тим, хто її потребував.
• Скатертину, якою застеляли святковий стіл в Трійцю, зберігали з вірою, що вона здатна притягувати заможних женихів чи працьовитих наречених.
• Якщо після дощику сонячна погода – значить, у цьому сезоні можна очікувати дуже багатого врожаю. Особливо це стосувалося зернових культур, лісових ягід і грибів.
• Якщо зранку винести і покришити свіжу випічку на город- можна задобрити духів покійних родичів, щоб ті піклувалися про живих у інших світах.

Заборони на Трійцю

• Робити березові віники або мітли.
• Працювати у перші дні Зеленого тижня, крім приготування їжі.
• Протягом тижня не рекомендується ходити в ліс (бо там русалки).
• Зводити або ремонтувати паркан.
• Не треба купатися в річці, бо в ці дні русалки заманюють молодих людей у воду. Переповідають, що після того дівчата чи парубки безслідно зникали.

Семик, Трійця, Зелена неділя, П’ятидесятниця, зішестя Святого Духа – як тільки ми не називаємо Зелене свято. І є за що! Початок літа, а отже розквіт і буяння природи, народження Християнської церкви та благодать Святого Духа, який у ці дні зійшов на землю і відчути який має змогу кожен християнин, – це лише три найголовніші причини, щоб відзначати цей великий день.