Вже кілька днів у Криму. Враження змішані. Так, прекрасна природа, палаци, море, гори…

Але сервіс, сервіс. Мені говорили, що Севастополь і більше Криму дві великі різниці. Тепер я особисто переконався у цьому. Якщо в тому році ми зупинялися в Севастополі, то в цьому вирішили вибрати і подивитися чисту курортну Алушту. Загалом, деякі замальовки, якими я з вами хочу поділитися.

Готелі, готельчики, гостьові будинки та пансіонати. У масі своїй це чистий води совок. Пансіонати – ніби повернувся в СРСР. Навіть лавочки не міняли. Напевно, є любителі цього, але не я. Готелі, побудовані вже в пострадянський час в основному ніякої території. Їх багато — на 2,3,4 поверху. Але своєї території вони, повторюся, не мають. Відкрив двері і вже на проїжджій частині. Проте ціни ці готелі і готельчики виставляють просто дивовижні, ніби мають мінімум 4 зірки. Наприклад, хостел в Алушті, візьме за ліжко в номері на 8 чоловік 500 рублів, а за сімейний номер з особистою вбиральнею – 3 тисячі. Хостел!!! Цінник на житло грунтовно завищений. Можу порівняти , наприклад, з Абхазією, Сухумі. Номер зі сніданками в готелі біля моря, наприклад, «Інтер-Сухум» не більше 2,5 тисяч. Тут таку ціну виставляють готельчики в кілометрі від моря і без сніданку. Сервіс. Сьогодні їздили в Партеніт. Дуже красиве місце, санаторій Айвазовського, Парадіз парк.

У перший і впевнений в останній раз скористалися громадським транспортом (про це буде нижче). Вхід в санаторій 200 рублів. Гігантська територія не має ЖОДНОГО БЕЗКОШТОВНОГО ТУАЛЕТУ! Я не знаю, чим в Криму взагалі займається Росспоживнагляд. На мій погляд, тут можна писати штрафи і закривати через одного будь-які заклади. Так ось, жодного безкоштовного туалету. У самому парку багато позицій закрито на реконструкцію. Там, де повинна бігти вода, нічого не біжить. Тобто, фактично парк не є нормально функціонуючим об’єктом. По всьому маршруту – жодного вказівника. Куди йти, на що дивитись… Так, карта є при вході. Там же, вже біля пляжу, працює кафе. Можна випити пива і з’їсти морозива. Але ось умити руки і сходити в туалет дитині – йди кудись , шукай туалет, плати 10 рублів і бери на вході туалетний папір. Це що таке взагалі? Ще раз, шлю прокляття Роспортебназдору і хочу почути думку на цей рахунок головного санітарного лікаря. Діставшись до пляжу через місцями перекриті проходи, вам потрібно підніматися в гору назад. Електрокар може довезти вас по жарі до воріт саду. Всього за 100 рублів з людини. До речі, відразу попереджаю сім’ї з маленькими дітьми, з колясками. Це місце не для вас, як і більшість у Криму. Транспорт. Це теж пісня. Громадський транспорт не знайомий із кондиціонерами взагалі. У 90% таксі і маршруток їх також немає. Для липня – це пекло. Між містами бігають тролейбуси та пазики. Частина тролейбусів ще давнього радянського періоду. Комфорт відповідний – що в пазику , що в тролейбусі. Правила мало хто дотримується. Переходити дорогу по пішохідному переходу – обов’язково чекати поки машини зупиняться. Їхати по зустрічній – легко. Підрізати – на раз. Громадське харчування. Ціни різні, але об’єднує різні заклади одне. Сортири на ключику. Береш ключик, відкриваєш і бачиш туалет формату дірка в підлозі. Добре, якщо буде де помити руки. В цьому плані позитивно здивувала «Їдальня по-домашньому». Мережа недорогих кафе, з кондиціонерами і нормальними туалетами. В іншому, громадське харчування посереднє. Їжа непогана, але дійсно класних місць, де хочеться вечеряти, милуючись прибоєм, немає. Принаймні, я поки не знайшов. Зводили дитину в мультпарк. 350 рублів з дорослого за можливість споглядати кам’яні статуї мультиплікаційних героїв. За 200 рублів це може подивитися дитина. Знаходяться об’єкт на території, що належить управлінню справами Президента РФ.

Не знаю, але мабуть, справи у керуючого справами йдуть не дуже, раз збирають з дітей по 200 рублів. Взагалі, нічого безплатного на території південного берега Криму не знайти. Це вам не Москва і не Пітер. Хочеш в парк – плати. Хочеш до фонтанів – плати. Будьте готові і до цього. Продовження на часі …

Джерело: maxfux.livejournal.com