Науковці інституту молекулярної біології та генетики Національної академії наук України розробили тести, які здатні виявити коронавірус COVID-19

Вони відрізняються від китайських, однак мають високу

точність, стверджують у НАН.

Старша наукова співробітниця Інституту Оксана Півень у марафоні Суспільного «На карантині» розповіла про українську розробку тестів, про фінансування інституту та дала власні прогнози розвитку епідемії в Україні.

Що це за тести, як вони працюють, як вдалося їх розробити?

Наш інститут, а саме одна лабораторія, за дорученням РНБО розробила тести для ПЛР-діагностики вірусної інфекції. Ця діагностика ґрунується на застосуванні методу полімеразної (експериментальний метод молекулярної біології, спосіб значного збільшення малих концентрацій бажаних фрагментів ДНК в біологічному матеріалі — ред.) ланцюгової реакції. Цей метод відомий з 1993 року (його розробники отримали Нобелівську премію), ми не винайшли його наново. Але саме цей метод є золотим стандартом у лабораторній діагностиці будь-якого збудника, починаючи від вірусів, закінчуючи мікробними і грибковими інфекціями.

Щойно вчені з Китаю зіштовхнулися з COVID-19, вони одразу прочитали його геном і виклали у відкритий доступ, аби науковці всього світу могли з цим працювати. У чому полягала складність — під кожну нову інфекцію, з якою стикається людство, так само як і під коронавірус, треба було розробити на ґрунті вже відомого сиквенсу (геному цього вірусу) праймери (це такі «ключики», які допомагають серед величезної кількості нуклеїнових кислот, що беруться як зразок у пацієнта, детектувати присутність саме вірусних).

Саме це зробили мої колеги — на основі цієї відкритої інформації їм вдалося підібрати праймери.

ПЛР-діагностика зазвичай дуже точна і, на відміну від експрес-тестів, вона дає змогу лікарю сказати напевне, чи є ця людина носієм коронавірусної інфекції, чи ні. Саме тому ці тести і є цінними, адже вони допомагають ідентифікувати захворювання точно, незалежно від симптоматики, яка є у хворого.

З’явилася інформація, що попри те, що ви розробили таку важливу річ, як тести для виявлення коронавірусу, співробітників інституту відправляють у відпустки за власний рахунок, замість того, аби вони могли надалі розробляти ці тести.

Недостатнє фінансування — комплексний наслідок фінансової політики держави відносно науки. Академічні науковці стикаються з такою ситуацією щороку. На жаль, наша Академія наук, як і взагалі українська наука, постійно недоотримує фінансування. Конституційна норма відносно закладених коштів на фінансування науки не виконувалась, не виконується і, скоріш за все, з огляду на документи перерозподілу бюджетних коштів Міністерства фінансів і Кабінету міністрів, виконуватися не буде. Фінансування на науку урізається першочергово.

Що це означає? Державних грошей не вистачає навіть на покриття базових заробітних плат. Щорічно виникають ситуації, коли немає грошей для того, аби заплатити людям. Вони мусять переходити на 2 робочих дні на тиждень, або на 0,25 ставки, або брати на тиждень-два відпустку за свій рахунок, а потім повертатися на повну ставку. Це питання треба ставити керівникам держави і тим людям, які формують стратегію розвитку нашої держави. Як вони бачать нашу державу: як сировинний придаток чи як наукову, технологічно розвинену державу?

Чи вийдуть співробітники інституту на роботу для того, щоб виготовити якомога більше тестів?

Наш інститут уже підрахував всі свої можливості. На сайті Академії наук та Інституту (молекулярної біології та генетики НАН України — ред.) уже вивісили пресреліз для загального ознайомлення. Наразі інститут уже розробив 600 тест-систем, які були передані Центру громадського здоров’я у Житомирській області і в Києві. Розробка зупинилася, адже нам досі не оплатили навіть цю кількість тестів. Тільки 23 чи 24 березня інституту перевели 350 тис. грн, щоб покрити наші витрати на виготовлення того, що Інститут вже відправив для діагностики людям. Але наголошую, це різні статті грошей: ті гроші, які на заробітну плату, затримані з одних причин, а гроші, які були обіцяні на виготовлення тестів, затримані невідомо з яких причин.

Оплатили вже те, що зароблено. Але для того, щоб робити далі, грошей ще немає.

Ми, скоріш за все, вийдемо на роботу 3 квітня, зараз (до вирішення питання — ред.) активно долучилося Міністерство освіти і науки. Вони взяли на себе багато повноважень, аби вирішити це питання. Наскільки я розумію, підписання паспорту цієї програми, власне, через що не було грошей на заробітні плати, це уже питання фактично вирішене і ці гроші мають надійти не тільки нашим співробітникам, а й співробітникам інших інститутів Академії наук. Тоді вони зможуть повернутися до роботи.

Скільки тестів на коронавірусну інфекцію може виготовити Інститут молекулярної біології зараз і скільки вони коштують?

Собівартість аналізу однієї людини нашими тестами — 250 грн. Це значно дешевше, ніж ті тести, які імпортуються з-за кордону. Скільки ми можемо зробити? Хочу звернути увагу на те, що ми, перш за все, науково-дослідна установа, і, відповідно до профілю нашої діяльності, ми не є виробництвом. Виробництво може бути створене додатково на базі нашого інституту. Але незважаючи на те, що ми не є профільним виробником, а розробником, наші колеги можуть виробляти 10 тис. тестів протягом 10-12 діб. Тобто досить багато.

Наскільки точними є результати нових тестів порівняно з тими, які ми отримуємо з-за кордону?

Заявлена точність наших тестів — 99,9%, тобто досить висока. Мені важко порівняти з тими тестами, що завезені з Китаю, тому що за офіційною інформацією на сайті Міністерства охорони здоров’я завезено тільки 250 тис. експрес-тестів. Це зовсім інший тип тестів, вони не дають змогу стовідсотково сказати, чи є людина носієм вірусу, чи ні. Вони виявляють не нуклеїнові кислоти вірусу, а антитіла, які наш організм напрацював або не напрацював у відповідь на вірусну атаку на організм. Тобто цілком може статися, що людина буде носієм вірусу, а такий тест покаже хибний результат. У таких випадках варто завжди перевіряти ПЛР-діагностикою. Порівнювати ці тести між собою загалом не правильно.

Чи варто робити аналізи максимальній кількості людей, навіть якщо у них немає симптомів? Або потрібно використовувати тести виключно тоді, коли є підозра на коронавірус?

Можна навести два приклади досвідів інших країн, яким вже вдалося певним чином приборкати епідемію. По-перше, це Китай. Вони використали стратегію максимального блокування пересування людей і водночас проводили тестування.

Проте я вважаю, що цікавішим і правильнішим є досвід Кореї, яка вжила більш демократичних заходів, на відміну від Китаю. Вони розгорнули максимально масштабне тестування своїх громадян. Механізм такий: виявили людину, хвору на коронавірус, максимально швидко з’ясували коло її спілкування і провели всім цим людям тестування в обов’язковому порядку.

Корея досить швидко приборкала епідемію, у них вона уже йде на спад. Якщо порівнювати цифри з усім світом — вони провели більш ніж 5 тис. тестів на 1 млн. населення, тоді як у США проводиться всього 72 тести на 1 млн. населення. Тобто зараз у Кореї — найбільша цифра покриття населення тестами на коронавірус. Як наслідок, ми бачимо достатньо позитивний результат, вони уже заявляють про зменшення кількості випадків інфікування.

Людина може бути безсимптомним носієм COVID-19 і для приборкання епідемії це навіть гірше. Особа може сама не хворіти, але бути вектором передачі вірусу і заразити 100-200 осіб, з якими вона контактувала.

Якими є ваші прогнози щодо COVID-19?

Природа коронавірусу така, що він дуже швидко мутує. Аналіз цих мутацій, які в ньому з’являються, уже зараз показує, що виникло 5 великих умовних груп цього вірусу.

По-перше, це дає нам змогу сподіватися на те, що вірус ослабне, стане менш вірулентним (вірулентність — ступінь хвороботворності — ред.).

По-друге, коли коронавірус потрапляє до організму нового носія, наші системи захисту не сплять, вони працюють на рівні геному і вносять певні модифікації у геном вірусу, що також його послаблює. Я очікую, що відбудеться зменшення заразності цього вірусу і ми його «одомашнимо». Він стане просто ще одним нашим коронавірусом, адже наразі у нас відомо три коронавіруси, які викликає респіраторні захворювання. Він пристосується до нашої популяції і, можливо, буде, так само як і звичайний грип, спричиняти сезонні пандемії, з якими ми боротимемося.