Другий етап реорганізації структурних підрозділів «Укрнафти» викликав у нафтовому Бориславі неоднозначну реакцію

Мешканцям міста складно змиритися із самою думкою, що після ліквідації управління бурових робіт та переходу

нафтогазовидобувного управління під протекторат новоутвореного у Західному регіоні України Центру нафтовидобутку ПАТ «Укрнафта» Захід, юридичну самостійність може втратити чергове потужне підприємство нафтовидобувної галузі міста – Центральна база виробничого обслуговування.

Бориславське ЦБВО належить до бюджетоформуючих підприємств міста, і його відхід під юрисдикцію новоутвореного у м. Долина Івано-Франківської області сервісу тягне за собою втрату значних надходжень до бюджету міста. Тому не дивно, що Бориславська міська рада забила на сполох і запропонувала «Укрнафті» альтернативний варіант вирішення проблеми – створювати сервісний не на базі Долинського тампонажного управління, як це передбачено рішенням правління товариства, а навколо Центральної бази виробничого обслуговування у Бориславі. Відповідно, місцем реєстрації новоствореного структурного підрозділу нафтовиків стане Борислав, відтак бюджет міста нічого не втратить, а навпаки – виграє, оскільки у міську казну надходитимуть податки не тільки від БЦБВО, але й інших підприємств нафтовидобутку, що увійдуть у структуру новоутвореного сервісу.

В останній місяць з метою вирішення проблемних питань, пов’язаних із реорганізацією структурних підрозділів «Укрнафти», пробували перші керівники товариства. Під час останнього візиту до Борислава в. о. віце-президента ПАТ «Укрнафта» з соціальних питань Володимира Прокопіва авторові цих рядків вдалося зустрітися із ним та отримати відповіді на запитання, які хвилюють сьогодні не лише мешканців нафтового Борислава, але й багатьох українців:

Пане Володимире, почну із того, що відомо всім. В «Укрнафті» триває процес перетворення товариства в нафтовидобувну компанію західного типу. Під час першого етапу статус самостійного підприємства втратило Бориславське НГВУ. Зараз розпочався другий етап, який передбачає, відхід від Борислава Центральної бази виробничого обслуговування. Зрозуміло, що ніхто проти процесу модернізації «Укрнафти» не виступає, але кожного бориславця турбує запитання: чому під час реструктуризації підприємства нафтовидобувної галузі Борислава втрачають економічну самостійність і переходять у підпорядкування Долини. Невже правління «Укрнафти» перестало розглядати Борислав, як один з найстаріших центрів нафтовидобутку України?

Найперше, бориславці повинні зрозуміти, що ми мусимо себе реформувати. Та структура товариства, яка є на сьогоднішній день, не здатна ефективно працювати в ринкових умовах. Вона була створена і обслуговувала видобуток в 14 млн. тонн. Зараз він в десятки разів менший. Ми розуміємо, що для того, щоб ефективно працювати, утримувати і нарощувати видобуток, потрібно мати структуру, яка (це зрозуміло для всіх) буде легко керуватися і зможе приймати правильні та ефективні рішення – технічні, виробничі, економічні, – що забезпечить значне зростання видобутку вуглеводнів і, відповідно, – збільшить прибутки підприємства та надходження коштів в бюджет «Укрнафти», щоб потім ці гроші можна було вкладати у виробництво. Яким чином цього досягнути? Правління товариства детально вивчило досвід роботи світових нафтовидобувних компаній і почало перетворювати неефективну застарілу структуру «Укрнафти» у відповідність до зразків успішних світових нафтовидобувних компаній, де виробничий процес ділиться по різних сферах чи, правильніше сказати, так званих сервісах. Для прикладу, жодна світова нафтовидобувна компанія немає дивізіону з буріння. Там це окремий сервіс. Наразі ми поки що тримаємо бурову компанію. Ми вимушені були піти на скорочення УБР. Управлінь бурових робіт сьогодні немає уже ні в Долині, ні у Надвірній, ні у Бориславі, ні в Охтирці. Єдина структура, яка займатиметься бурінням, нині знаходиться в Прилуках. Вона у найближчій перспективі буде обслуговувати потреби «Укрнафти». Хоч ми десь розуміємо, що у подальшому, ця структура відокремиться в окремий сервіс і буде надавати послуги, як це практикується у світі.

Але ми ведемо мову не про УБР, а базу виробничого обслуговування в Бориславі, яка сьогодні успішно працює і забезпечує потреби нафтовиків у виробничому обладнанні. Роботою, як це було на початку 90-х із буровиками, база виробничого обслуговування у Бориславі забезпечена. У чому проблема?

Тепер щодо інших сервісів, які нині забезпечують потреби «Укрнафти». Це виготовлення тих чи інших засобів для обслуговування потреб нафтовидобутку. Тобто, ті самі бази виробничого обслуговування, які «Укрнафта» сьогодні має у Бориславі та Полтаві, а також тампонажні управління, які ми вирішили об’єднати в один сервіс із юридичною адресою в м. Долині. Відтак база виробничого обслуговування і Полтави, і Борислава, а також тампонажні управління увійдуть в єдиний сервісний центр, центральний офіс якого буде знаходитися в Долині. Проте це зовсім не значить, що у Бориславі чи Полтаві ми ліквідовуємо підприємства. Вони всі будуть працювати, і будуть надалі базуватися там, де знаходяться сьогодні – у Бориславі та Полтаві.

Даруйте за настирливість, але невже правління «Укрнафти» не вважає за потрібне зберегти висококваліфікованих працівників, а головне – виробничі традиції нафтовиків, які формувалися на нафтопромислах Борислава століттями?

Цілком погоджуюся з вами – Бориславський нафтопромисловий район – один із найстаріших у Європі та світі. Проте не можна забувати, що і обладнання, яким сьогодні у Бориславі послуговується ЦБВО, не витримує жодної критики. Якщо б «Укрнафта» планувала ліквідувати виробництво у Бориславі, то, відповідно, ніхто б не модернізував виробничу базу, оновлював верстатний парк. Ми хочемо, щоб виробництво у Бориславі відповідало сучасним реаліям. Відтак можу запевнити з усією відповідальністю, що усі робочі місця у ЦБВО будуть збережені. Так не виключено, що у процесі реорганізації, хтось і втратить робоче місце. Але це у жодному випадку не стосується висококваліфікованих спеціалістів. Конструктори і, так би мовити, інженери-«технарі», які працюють над вирішенням складних технологічних питань нафтовидобутку будуть працювати. Більше того, вони отримають значно більші можливості для професійного та кар’єрного росту. Зміниться також система оплати та стимулювання їхньої праці. Відтак жодних підстав для занепокоєння немає. Ніяких суттєвих змін чи перетурбацій виробництва у Бориславі не передбачається. Ми будемо намагатися по максимуму забезпечити роботою людей, які вивільнятимуться під час реструктуризації. Складним продовжує залишатися лише питання сплати місцевих податків із заробітної плати працівників, яка згідно Податкового кодексу має сплачуватися за місцем реєстрації підприємства, тобто якщо йде мова про новоутворений сервісний центр, який буде зареєстровано в Долині, то всі податки із заробітної плати його працівників будуть сплачуватися в місцевий бюджет Долини. Правління товариства розуміє, який фінансовий удар може нанести створення єдиного сервісного центру місцевим бюджетам, тому вживає заходів, щоб реструктуризація виробничих підрозділів не нанесла шкоди місцевим громадам, на території яких ми здійснюємо виробничу діяльність. Минулого тижня голова правління «Укрнафти» Марк Ендрю Роллінс проводив нараду на якій абсолютно однозначно було вирішено зробити максимально все можливе, щоб податки сплачувалися на місцях. Ми звернулися в податкову адміністрацію, щоб нам роз’яснили, чи маємо право сьогодні залишити ті податки і збори на місцях. Бо ситуація виглядає таким чином, що закон начебто не заперечує цього, а з другого боку можливість сплати місцевих податків і зборів за місцем виробничої діяльності підприємства законом не передбачена. Тобто все залежить від того, хто і як на вас подивиться. Зрозуміло, що будь-яке порушення податкового законодавства грозить великими штрафами, тому ми звернулися у фіскальну службу держави за роз’ясненнями, щоб на їх підставі мали можливість заспокоїти місцеві громади, що на формування місцевих бюджетів реорганізація діяльності структурних підрозділів «Укрнафти» жодним чином не вплине. Податки, як сплачувалися, так і будуть сплачуватися в місцеві бюджети. Однозначної відповіді наразі товариство не отримало. Проте позиція правління залишається незмінною – місцеві податки і збори повинні надходити у бюджети громад за місцем виробничої діяльності структурних підрозділів товариства.

У процесі реструктуризації «Укрнафти» планується створити два потужних центри – Східний і Західній. Власне, під виробничі потреби цих центрів планується утворити один сервісний центр в Долині. Чи не доцільніше було б під потреби двох центрів нафтовидобутку створити також два потужні сервіси. Чи розглядалася на засіданні правління можливість утворення двох сервісних центрів «Укрнафти» на сході і на заході країни з адміністративним центром західного сервісу в м. Бориславі?

Ні не розглядали. Новостворені Східний та Західний центри нафтовидобутку не настільки потужні, щоб для їхніх потреб створювати два окремі сервіси. Окрім того, специфіка видобутку та виробництва Сходу і Заходу суттєво відрізняється. Виробнича база в Полтаві, для прикладу, ремонтує насосно-компресорні труби, а у Бориславі ремонтують, зовсім інше обладнання, якого немає на Сході. Відтак сама специфіка виробництва говорить про те, що це має бути єдиний центр. Тим, чим займається Борислав, абсолютно не займається Полтава. І відповідно того, що робить Полтава, не може виготовити Борислав. Тому й створюється єдиний сервісний центр із широкими спектром можливостей. У Полтаві в 2011 році ми встановили нову сучасну технологічну лінію вартістю 40 млн. грн. Плануємо кардинально оновити виробничі потужності ЦБВО у Бориславі. Створення двох сучасних виробництв з єдиним центром дозволить ефективно управляти ними та оперативно вирішувати питання забезпечення потреб нафтовидобутку сучасним технологічним обладнанням.

Створення сервісних центрів передбачає можливість надання послуг іншим клієнтам. Чи не пов’язує правління товариства питання створення сервісних центрів із диверсифікацією ринку нафтовидобутку в Україні та створенням конкурентного середовища в самій «Укрнафті»?

Ми маємо на сьогодні конкурентне середовище. Проте мушу зазначити, що мова йде не тільки про конкуренцію. Якщо б ми тільки керувалися таким бажанням, то логічно було би всі виробничі замовлення віддати на сервіси і створити конкурентне середовище, а не керуватися підходами, що штанги роблять в Бориславі та замовляти їх на власній базі виробничого обслуговування. Звісно, подібне обладнання можна було б десь купити, але ми цього не робимо. Десь розуміємо, що, окрім суто виробничої, кожне наше підприємство виконує ще й соціальну функцію. Чого гріха таїти: собівартість виготовлення деякого нестандартного обладнання на виробництві у тому ж таки Бориславі інколи не витримує жодної конкуренції. Проте ми продовжуємо утримувати ці виробництва та людей, оскільки наші затрати не співставні із соціально-економічними втратами громад, де вони працюють. Я уже не кажу, що більшість підприємств «Укрнафти» є бюджетоутворюючими для територій, на яких розташовані. Тут живуть, працюють наші люди, які не можуть в іншому місці працевлаштуватися, бо таких місць наразі нема. Якщо б на ринок нафтовидобутку Борислава прийшов іноземець, то він би, без сумніву, поводився, виходячи із економічної доцільності, і не зважав на соціальні питання. В епоху електроніки вийти на світовий ринок і купити кращий товар за менші гроші цілком реально. Проте так ми поводитися не можемо.

Ви зачепили питання соціальної відповідальності бізнесу перед громадою. Які соціальні гарантії надаються працівникам загальних професій, які потрапляють під скорочення?

Значні. Аж до виплати 12 посадових окладів працівнику, який вивільняється у результаті реорганізації виробництва. Як правило, ці кошти ми виплачуємо тільки працівникам, що звільняються добровільно. Ми не просто так звільняємо працівника, а робимо усе, щоб забезпечити його рівноцінною роботою у структурі «Укрнафти» чи стимулюємо його до пошуків нового місця праці в інших галузях. Причому, ця програма закладена у колективній угоді між правлінням «Укрнафти» та профспілкою і діє не лише в Бориславі, але й на наших підприємствах по всій Україні. Нарікань з боку працівників упродовж двох років, відколи запрацювали ці норми, не було. Люди розуміють необхідність модернізації виробництва і належним чином сприймають той факт, що керівництво при вивільнені працівника виплачує не два місячних оклади, як передбачено законодавством, а до 12.

Що буде, з так званими, «рамковими угодами» підтримки територіальних громад?

Ми їх давно не підтримуємо. «Укрнафта», як будь-яке інше підприємство, що здійснює діяльність на території України, сплачує податки у розмірах, що визначаються державою. Власне, за рахунок цих податків, на розподіл яких ми не маємо жодного впливу, мали би вирішуватися проблеми громад та територій, на яких товариство здійснює виробничу діяльність. Ми живемо в умовах ринкової економіки, відтак «Укрнафта» не може нести подвійне фінансове навантаження – сплачувати податки та скеровувати додатково частину своїх прибутків не у розвиток та модернізацію виробництва, як це прийнято робити у цивілізованому світі, а на вирішення соціально-економічних проблем територій. Ми дуже раді, що сьогодні 5 % від рентної плати розщеплюються і надходить у бюджети територіальних громад, де ми працюємо. Хочеться вірити, що люди на місцях зможуть відчути користь від цих грошей, яких раніше ніколи не бачили, і будуть зацікавлені у тому, щоб ми як можна більше видобували нафти. Маємо надію, що громади перестануть чинити перешкоди нашій виробничій діяльності, а головне – не будуть сприймати нас, нафтовиків, образно кажучи, як дійну корову, за рахунок якої можна вирішити усі свої проблеми. Прийшов час збагнути просту життєву істину: навіть дійну корову, щоб вона давала достатньо молока, треба добре кормити. У ситуації з «Укрнафтою» цей до банальності простий побутовий приклад говорить про те, що і для такого потужного підприємства, яким сьогодні є ПАТ «Укрнафта», потрібно створити нормальні умови для роботи, не чинити перешкод, дати можливість вкласти гроші у модернізацію виробництва, а завтра будете мати не тільки більше нафти та газу, а й і відрахувань до бюджету, які можна буде використати для вирішення проблем людей та територій. «Укрнафта» завжди стояла на позиції співпраці між виробничими підрозділами нафтовиків та органами місцевого самоврядування на місцях.

Тоді дозвольте поцікавитися, яким чином буде надаватися допомога місцевим громадам і чи взагалі щось подібне буде практикуватися виробничими підрозділами нафтовиків на місцях?

Ми абсолютно нормально відгукуємось на запити громад, що стосуються потреб розчистити десь дорогу від снігу, вирівняти дорожнє полотно грейдером чи допомогти трубоматеріалами. Ми розуміємо, що утримувати спецтехніку та персонал для виконання окремих господарських робіт для територіальних громад накладно. Проте коштами «Укрнафта» уже тривалий час нікому не допомагає. На наше переконання, територіальні громади, в тому числі і Борислава, повинні подумати самі, як заробляти гроші та наповнювати бюджет, щоб вирішувати проблеми власних територій. Іноді правління товариства затверджує цільові програми будівництву шкіл чи інших об’єктів соціально-культурного призначення. Проте ці цільові кошти йдуть не на громаду, а конкретно на будівництво, хід якого, а також використання коштів з нашого боку жорстко контролюється.

А як вирішуватимуться екологічні проблеми, пов’язані із видобутком вуглеводнів?

Зрозуміло, що будь-яке підприємство, що займається виробничою діяльністю, має проводити її безпечно, не наносячи шкоди життю і здоров’ю людей і, відповідно, не створюючи екологічних проблем довкіллю. Якщо діяльність підприємства стає небезпечною для довкілля, його потрібно зупиняти. Так виписане українське законодавство. Тому в «Укрнафті» питанням дотримання норм і правил екологічно безпечного проведення робіт приділяється особлива увага. У структурі товариства є спеціальні екологічні підрозділи, які слідкують за цим, а у випадку, коли стаються якісь непередбачувані ситуації, наприклад, тріскає трубопровід чи відбувається природний викид нафти, спеціально навчені люди усе це прибирають, рекультивують, щоб уникнути шкідливого впливу нашої діяльності на природу. Стосовно Борислава, ми розуміємо, що у місті є проблема загазованості. У структурі НГВУ «Бориславнафтогаз» є два спеціалізованих підрозділи, що постійно займаються ремонтом оцих свердловин, які мають по сотні і більше років, щоб зменшити загазованість міста. Хочу зауважити, що причиною загазованості не обов’язково можуть бути наші свердловини. У Бориславі нафту і газ зайшли не тому, що там були свердловини, а через те, що вони самі виходили на поверхню. Природний викид вуглеводнів для цієї території звичне явище, яке було суттєво підсилене численними копальнями, штольнями та свердловинами. Наші підрозділи, що здійснюють виробничу діяльність у Бориславі, постійно відслідковують ситуацію із загазованістю міста, а також постійно вживають заходів, щоб зменшити негативний вплив тривалого видобутку нафти на екологічну ситуацію в місті. Не буду стверджувати, що у нас воно виходить дуже добре, але очевидним залишається факт, що від цих проблем ми абсолютно не відходимо. Екологічні заходи стали складовою частиною виробничої програми Бориславського НГВУ. Мені складно зараз згадати, у котрому році у Бориславі вибухнув будинок, але я добре пам’ятаю, як на державному рівні виділялися цільові кошти із державного бюджету для вирішення проблем загазованості міста. Я ще пам’ятаю, як у 2006 році «Укрнафта» звітувалася перед державою щодо виконання оргтехзаходів, спрямованих на подолання загазованості Борислава. Хоч уже тоді держава ні копійки на ці потреби не давала. Фінансування природоохоронних заходів здійснювалося за рахунок «Укрнафти». Сьогодні вони навіть цим не цікавляться, що ви зробили і що ви збираєтеся робити із вирішенням проблеми загазованості Борислава, хоч мова йде про серйозний фінансовий ресурс, який обчислюється мільйонами гривень щороку.

Будь-яка реформа передбачає бачення перспектив . Які перспективи «Укрнафти», як головної нафтовидобувної компанії України, загалом і Борислава зокрема?

Почнемо, очевидно, із Борислава, оскільки ми тут є. Не знаю чи обізнані мешканці міста із інформацією, що сьогодні Борислав – єдиний нафтопромисловий район в «Укрнафті», де ми проводимо буріння. А як відомо, факт буріння говорить про перспективи розвитку нафтовидобувної галузі. Так нафтовидобуток у Бориславському нафтовому районі дійсно має перспективу. У свій час неподалік Східниці, ми відкрили Верхньомасловецьке родовище, де в останні роки пробурили дві горизонтальні свердловини. На теренах Західної України технологія похило-спрямованих свердловини застосовувалася вперше і виявилася ефективною. Свердловини виявилися високопродуктивними. В цьому році плануємо розпочати буріння іще однієї свердловини та завершити буріння ще двох свердловин, розпочатих раніше. Ні в одному іншому регіоні ми більше не буримо. Цей факт промовисто говорить, що Укрнафта розвивається сама та розвиває Борислав. Треба відзначити, що Борислав статус одного із центрів нафтовидобутку України утримуватиме ще дуже довго. Справа в тому, що в нашій справі використовується так званий коефіцієнт нафтовилучення, який визначає наскільки ми відібрали нафти із родовища. На сході коефіцієнт нафтовилучення складає 50%. Це дуже високий рівень нафтовидобутку, бо 100% наразі в світі ще не зумів сягнути ніхто. На Заході України окремі родовища можуть похвалитися найвищим рівнем нафтовилучення хіба що у Долині, який на сьогодні складає 22 %. По Бориславу, якщо вдалося досягти 14%, то це дуже добре. Тобто перспектива є, як можливість куди вкладати кошти. Проте інвестиції в нафтовидобувну галузь – це дуже великі гроші, які повинні окуповуватися. Є сучасні передові технології, які можна застосувати для буріння, але, на жаль, вартість нафти сьогодні не є високою, щоб розраховувати на швидку окупність такого інвестиційного проекту. Усі чули про сланцевий газ, але мало хто розуміє, що сланцевий газ – це, насамперед, передові сучасні технології. Ці технології були застосовані в Америці для видобутку сланцевого газу. Американська нафтовидобувна промисловість у повній мірі використала період, коли ціна на нафту була понад 120 доларів, і зуміла модернізуватися. Російська нафтовидобувна галузь не зуміла скористатися сприятливими економічними умовами для модернізації нафтовидобутку, упустила час і зараз пасе задніх. «Укрнафта» також повинна перебудовуватися. Відшукати внутрішні резерви і крок за кроком перейти на використання нових передових технологій нафтовидобутку. І альтернативи цьому немає.

Більшість спеціалістів стверджує, що в Бориславі нафта залягає у пластах середніх та глибоких горизонтів. Чи планує «Укрнафта» збільшувати глибину буріння у Бориславському нафтопромисловому районі?

Робота в будь-якому господарстві планується, виходячи із наявності коштів та очікуваного прибутку. На сьогоднішній день ціна нафти не є високою, відтак продуктивність свердловин, які уже знаходяться в експлуатації, а також тих, які можна очікувати після буріння, не є надто високою, щоб можна було сказати, що повернення коштів буде швидким. А що таке швидке і тривале повернення фінансового ресурсу в суспільстві із нестабільною політичною обстановкою та постійною девальвацією національної валюти, ми всі знаємо. Правління «Укрнафти» вважає, якщо гроші не повертаються протягом п’яти років, то вкладати кошти у подібний проект не доцільно. Якщо б ми знехтували подібним правилом, то з нас би посміялися більшість бізнесменів. В Україні прийнято працювати за так званим принципом «коротких грошей»: сьогодні вклав кошти – в кінці року, як мінімум, вони мають повернутися. «Укрнафта» намагається працювати із перспективою хоча би на 5 років. Це дуже непросто. У світі із стабільною економікою та валютою такого нема. Там період повернення грошей довгий, а ми, попри усі наявні ризики, намагаємося працювати хоча би з оглядом на п’ятирічну перспективу. Тому в найближчий період часу, тобто найближчі три роки, на більші глибини однозначно не підемо. Як професійний геолог, який працює в «Укрнафті» з 2003 року, я готовий підтвердити перспективи розвитку нафтовидобувної галузі у Західному регіоні України, але розумію, що це потребує великих капіталовкладень. Сьогодні ні один інвестор, не кажучи вже про «Укрнафту», не буде вкладати гроші у проекти з довготривалою окупністю. Фінансовий ресурс інвестори вкладатимуть в основному в буріння свердловин на невеликі глибини, які дозволяють швидко повернути вкладені гроші та отримати прибуток. Окрім того, ліцензії на пошуки чи розробку нафтових родовищ в Західному регіоні «Укрнафта», на жаль, не має тому нічого і не робить.

Чи не могли б Ви на завершення розмови спрогнозувати, наскільки вплине на діяльність «Укрнафти» курс цивілізованих країн на відмову від двигуна внутрішнього згорання?

Я не бачу, щоб європейці сильно цією проблемою переймалися. Є конкурентне середовище, ведеться нормальна робота у цьому плані. Хороший проект з електромобілями зробили американці, але, на жаль, сьогодні він не є рентабельним. Відомий прихильник електромобілів Алон Маск «тягне» підприємства, які поки що мають одні лише збитки. Це конкурентне середовище, і кожне підприємство, яке випускає наразі автомобілі з двигунами внутрішнього згоранням, розуміє перспективність цього напрямку і розвиває його, щоб не бути останнім і щось не втратити. Наразі про відмову від двигуна внутрішнього згоряння говорити зарано. Окрім того, не можна забувати, що вуглеводні є цінною сировиною для хімічної промисловості. Тому загрози, що газовики чи нафтовики залишаться без роботи немає. Слід також пам’ятати, що нафтовидобувна та нафтопереробна промисловість має величезне світове лоббі, і так просто з ринку не піде. Відтак Україна повинна зробити усе, щоб залишитися у переліку держав із добре розвинутою сучасною нафтогазовидобувною галуззю промисловості, яка є гарантом енергетичної безпеки держави.

Розмову записав Петро МАГУР