Ця фраза з виступу громадського діяча Богдана Гринчишина під час звіту голови Дрогобицької РДА Володимира Шутка

Звіт проходив 1 березня, є ілюстрацією до факту, що протистояння між владами Дрогобича-міста і Дрогобицького

району входить у гостру фазу. І ситуація, яка склалася навколо спроб силового вирішення проблеми Броницького сміттєзвалища, є ще одним підтвердженням, що належної взаємодії між владцями міста та району немає. Інші озвучені під час звіту теми (блокування створення ОТГ, бунтівливі настрої людей, невирішення питання трансферів за надані медичні послуги, відмова лікувати хворих з іншої території, інтриги з метою посадити в крісло голови ДРДА «полтавчанина» з темним шлейфом) лише доводять факт розбрату. Очільник Львівщини Олег Синютка теж зауважив ці тенденції, тож невипадково дав два місяці часу на те, щоб деякі гарячі голови одумалися і замість популізму зайнялися роботою. Бо через відсутність діалогу, як висловилася громадська діячка Лідія Надкернична, «місто Дрогобич і Дрогобицький район у ср.ці». З цих вульгарних слів у залі посміялися, але нікому і в голову б не спало їх спростовувати.

У статті «Володимир Шутко прозвітував» детально описано про що ж говорив голова ДРДА. Натомість в цій публікації зупинимося на іншому – запитаннях із залу, виступах та репліках учасників звіту, темі протистояння між містом та районом.

Відразу ж після завершення звіту Володимира Шутка слово було надано заступникові голові районної ради Володимирові Стецівці. Похваливши голову РДА за співпрацю та господарський і логічний підхід до вирішення багатьох справ, Володимир Стецівка торкнувся двох тем, які болючі для Дрогобиччини в цілому – проваль Стебницького ГХП «Полімінерал» та Броницького сміттєзвалища.

Заступник голови райради озвучив те, про що всі знають, але говорять в кулуарах – про намагання влади Дрогобича вирішити проблему сміттєзвалища силовим шляхом. Утриматися від цього ще 20 лютого закликав владу Дрогобича у своєму відкритому листі депутат облради від Дрогобиччини Михайло Задорожний. Згодом факт погроз, залякувань і тиску на громадян і громаду Брониці озвучували депутат райради Дмитро Куцій та директорка школи в с. Брониця. Слова про автобуси з молодиками, про виклики «на килим» тих броничан, які працюють у Дрогобичі і тиск на них та шантаж говорилося відкритим текстом. Михайло Задорожний обурювався розміщенням на офіційному сайті Дрогобицької міської ради закликом збирати підписи і закликав очільника області втрутитися, а правоохоронні органи тримати руку на пульсі. Намагання Дрогобича «нагнути» громаду Брониці може призвести до непередбачуваних результатів.

Варто було бачити реакцію Тараса Кучми на закиди Володимира Стецівки щодо сміттєзвалища. Замість аргументів посипалися «пі-пі-пі». Як скаже пізніше Богдан Гринчишин, Тарас Кучма ховав своє обличчя за руками і виглядав явно стурбованим під час звіту. Зрештою, більшість сказаного на тему сміттєзвалища Тарас Кучма не чув, як не чув і виступів Богдана Гринчишина, Михайла Задорожного, Дмитра Куція та директорки Броницької школи. Він пішов далеко до завершення звіту – разом зі своїм першим заступником. Цей відхід Кучми пан Гринчишин охарактеризував одним-єдиним словом: «Втік!». І закликав голову Львівської ОДА Олега Синютку «не вірити Кучмі».

Михайло Задорожний пригадав часи одіозного мера Дрогобича Миколи Гука, за якого вперше виникло протистояння влади Дрогобича та громади села Брониця. Він нагадав, що два тижні тодішній очільник Львівщини Петро Олійник (Царство йому Небесне) змушений був врегульовувати напружену ситуацію. Цю паралель між владами Гука та Кучми озвучуємо тому, що вона важлива, адже їх поєднує певне «гніздечко» в одному з сусідніх міст.

З усіх виступів, які лунали на звіті, на захист влади Дрогобича та її методів вирішення питання вивезення сміття став хіба що виступ працівника «Комбінату міського господарства» п. Фурдина.

Активістка Лідія Надкернична озвучила інформацію, що НАЗК відкрила провадження за фактом відомостей у декларації очільника міста Дрогобича, та в цілому звинуватила правоохоронні органи краю у недостатній ефективності. В зв’язку з цим очільник ОДА «піднімав» прокурора та начальника поліції.

Хоча звіт очільника району стосувався проблем сіл та селищ Дрогобиччини, проблеми міста «вилізли» на перший план. Як би влада Дрогобича не старалася вибілити себе, як би не намагалася оправдати свої ті чи інші дії, як би не пускала туману в очі через своїх ньюзмейкерів, які пройшли школу Козира і політтехнолога з Російської Федерації Мезеріна, проте дрогобичани не глухі, не сліпі, і, що найголовніше, не німі. Вони не лише бачать що робиться в місті. Вони не лише чують про різні речі і не лише відчувають «пакращення» на власній шкірі. Вони ще й можуть сказати про це вголос, не боячись погроз чи помсти, про які теж говорилося на звіті (у виступах жителів села Брониця). Те, що озвучили Лідія Надкернична, Руслан Цеслів та Богдан Гринчишин – думка не лише їх трьох, а великої частини дрогобицької громади. Тої, що вміє не лише слухати і бачити, але й думати та аналізувати.

А «боти», які намагаються сподобатися владі з тих чи інших причин, були, є і будуть. Це так, між іншим, до відома Богдана Гринчишина. І чим менше на них реагувати, тим меншу платню вони отримають…

Володимир Ключак,

фото автора та Сергія Матійка