«Крим: повернути, не можна залишити» — саме такого висновку дійшли присутні опісля круглого столу, який мав місце 20 грудня у міській бібліотеці ім. В.Чорновола у рамках просвітницького проекту «КЛЮЧ»
Круглого столу на досить трепетну, подекуди незрозумілу для українців тему щодо кримських татар, окупації їх території та подальшої долі цього мужнього народу.
На цьому диспуті було сказано чимало слів. Але слова ці несли в собі силу впевненості, що все можливе і люди навіть знають, як втілити це в життя.
Представники КТГД (Кримсько-татарської громади Дрогобича) щиро поділилися своїми думками щодо ситуації, яка склалась, згадавши наболіле. Вони щиро подякували всім дрогобичанам, які так наполегливо і від душі допомагали кожному переселенцю з Криму отримати і житло, і їжу, і гроші на проживання.
Але що є найважливішим (і, за словами кримчан, не всюди присутнім) — це допомога адаптуватися до іншого середовища. Амет Мікеров, один з представників КТГД, навіть приніс на зустріч міні-книжечки «Ми — кримські татари!» для їх розповсюдження та детальнішого ознайомлення українців з цим волелюбним народом.
Богдан Лазорак, доцент кафедри всесвітньої історії ДДПУ ім. І. Франка, розповів чимало цікавих фактів щодо стосунків українців і татар в минулому, які так чи інакше вплинули на сьогодення. Адже «закони близького сусідства» завжди існували між нами.
Артур Деска ( «Добра людина», директор КАРІТАСу) також проаналізував перебування та потреби татар. Але однією з ключових фраз було те, що ніяка допомога не змусить кримчан залишитись тут назавше. Бо жоден з них не планує далекого майбутнього за межами Криму.
Ігор Чава (громадське об’єднання «Геліос»), громадські діячі Хосе Турчик, Оксана Рудавська, представник ОБСЄ (Болгарія) Димитор Димистров — це неповний перелік присутніх на дискусії.
Але закінчити хочеться фразою відомого всім священнослужителя Любомира Гузара:
«Й ті переселенці, яких ми з серцем приймемо, будуть апостолами єдності України, коли повернуться у домівки.»
Просвітницький проект «КЛЮЧ» — відкриваємо вартісне!
Деска не директор «Карітасу». Амет має інше прізвище, Гузар — кардинал… Помилок — як завжди… Скільки вже можна так…
Надіюсь, що люди, які надавали ініормацію побачать зауваження і нададуть інформацію правильну.
Сподіватися добре, та можна ж бути хоч трохи відповідальним за те, що публікуєте…Та це, маубть, не про вас — відповідальність…
Бачу, що все, як було… Ото вже «інформатори», ото вже «журналісти»