Тепер за методикою поліглота з України вчаться в усьому світі

Скільки мов здатна вивчити людина? П’ять? Десять?..
Ні, Хачатур Хачатурян оволодів аж двадцятьма! На кожну в них він витрачав не більше як півроку. Іспанську ж опанував ще швидше: за якихось три місяці!

З чого все почалося? – перепитує Хачатур Володимирович, президент Київського міжнародного університету, професор, член Міжнародної асоціації поліглотів.

З дитинства захотілося пізнати світ якнайглибше. Найкраще це можна зробити за допомогою мови. У школі обов’язковим предметом була німецька. Водночас я самостійно вчив англійську, курдську, французську та іспанську – в десятому класі вже міг спілкуватися.

Кажуть, що німецька одна із найскладніших мов світу?

Неправда. Це досить легка мова, у якій лише чотири відмінки. А в угорській, наприклад, шістнадцять. Для мене, вірменина з походження, найважчою була російська. Там загалом шість відмінків, але форми відмінкових морфем розрізняються залежно від іменника, до якого приєднуються. По-друге, щоб освоїти відмінкову систему, треба запам’ятати різні винятки. А це – додаткова інформація. Іноземцеві оволодіти російською складніше, ніж англійською чи німецькою.

Дехто протягом життя не може вивчити однієї іноземної, а ви – аж двадцять! У чому секрет незвичних здібностей?

Усе дуже просто: чим більше вчиш, кожна наступна мова дається легше. Більшість європейських мов мають однакові корені: або германські, або романські. Тобто слова подібні за звучанням і значенням. А відтак і структура мови. Тож вивчати іноземну нескладно.

І все-таки, у чому полягає саме ваша методика опанування іноземної за півроку?

На основі однієї мови я вчив одразу три-чотири нові. Навіть розробив спеціальну наукову методику. Її тепер успішно використовують не тільки в нашому університеті, а в усьому світі. Принцип її простий: пошук спільних чи подібних слів. Опісля складаєш із них речення. Так краще запам’ятовується. А ще обов’язково працюю зі словниками під легку музику – знімає напругу, стимулює пам’ять. Тобто я ніколи
не заучував. Натомість ніби намагався пізнавати світ через окремі слова та прості речення. Працював регулярно. До того ж — із задоволенням. Тому будь-який новий матеріал запам’ятовувався добре. Коли оволодієш
5 – 6 мовами, далі вчити набагато легше – багато спільного.

Як я працюю? Кілька разів читаю слово і переклад. Потім закриваю перший варіант і намагаюся згадати другий. Не вдалося? Підглянув. А тоді – повторив вправу, тільки навпаки. Я ніколи не покладаюсь лише на зорову пам’ять. Натомість обов’язково вимовляю вголос – і слова, і речення. Чому? Доведено, що зорова пам’ять допомагає швидше запам’ятовувати, але і швидше забуваєш . А ос ь слухова – змушує довше працювати, зате довше пам’ятаєш.

Але ж якщо не послуговуватися іноземною мовою, вона забувається?

Так, забувається лексика. Але, якщо володієш багатьма мовами, пам’ять швидко відроджує те, що нібито втратив. Якось я приїхав до Італії на симпозіум. Тривалий час не спілкувався італійською і, здається, добряче забув. Ввечері в готелі ввімкнув телевізор і кілька годин слухав новини, дивився фільми… А вранці, коли господарі почули мою чисту італійську мову, були неабияк здивовані.

Хачатуре Володимировичу, чи є якась межа людських можливостей у вивченні іноземних мов?

Думаю, що ні. От відомий український учений Агатангел Кримський послуговувався сотнею мов! Пам’ятаєте, мудрий вислів: скільки знаєш мов, стільки разів ти людина. Ось хоча б заради цього варто працювати над собою. У мене п’ятеро синів. Жодного з них я не змушував вчити іноземні мови. Але вони вже розмовляють трьома чи чотирма. А найменший, у свої 12 років аж шістьма.

Володимир ІСАЄВ