Всі ми пам’ятаємо, як рівно рік тому у Бориславі сповістили страшну новину: на сході України загинув наш краянин Артур Гулик

У місті триденна жалоба та синьо-жовті прапори з чорними траурними стрічками. А вже ввечері 29 червня на під’їзді до Борислава Героя зустрічали місцеві автомайданівці та всі небайдужі мешканці. По дорозі до його домівки бориславці з вигуками «Слава Україні» та «Герої не вмирають» всипали дорогу пелюстками квітів. Ховали полеглого за волю України усім містом. Траурна процесія налічувала декілька тисяч краян, тільки бійців Національної гвардії приїхало 23 автобуси.

Поховали бориславського Героя на Трускавецькому кладовищі поруч із могилою матері.
Артур Гулик – кулеметник другого відділення другого взводу другої роти оперативного призначення батальйону оперативного призначення (резервістів) військової частини 3027 Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України, солдат резерву, який у числі перших був прийнятий на службу у військовому резерві. З червня 2014 року він брав участь в антитерористичній операції на сході України.

26 червня 2014 року Артур виконував службово-бойове завдання на блокпосту біля м. Слов’янська Донецької області. Близько 18-ї години на блокпост почався наступ сепаратистів. Протягом 30-ти хвилин терористи обстрілювали його з гранатометів, після чого в наступ рушило чотири танки та піхота, які постійно вели вогонь. Разом із товаришами та військовослужбовцями сусіднього блокпоста, незважаючи на отримані під час бою осколкові поранення, солдат резерву Артур Гулик вів вогонь з РПГ по танках та із стрілецької зброї – по піхоті. Під ворожим вогнем він особисто допомагав евакуювати поранених. Загинув від чергового осколкового поранення, не врятував його навіть бронежилет.

За сумлінне виконання службових обов’язків, відданість військовій присязі та українському народові під час російсько-української війни, зразкове виконання службово-бойових завдань, особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України в умовах загрози життю та здоров’ю солдат резерву Артур Гулик посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

До того, як Артур відправився у зону антитерористичної операції, він був активним учасником Революції Гідності. В Києві, на Майдані, отримав поранення. Із початком зовнішньої агресії, незважаючи на те, що йому була необхідна операція, не поїхав на лікування за кордон, а записався в Національну гвардію України.

В Бориславі пам’ятають про свого Героя. У ЗОШ № 5, в якій навчався Артур Гулик, облаштований куточок пам’яті, де завжди мерехтить вогник від запаленої лампадки та видніються синьо-жовті і червоно-чорні кольори українських знамен. А 29 січня цього року на стіні школи була освячена меморіальна дошка, з якої проникливим, щирим поглядом дивиться наш Герой Артур Гулик. Присвячена нашому землякові і пісня «Герої не вмирають», яка згодом стала гімном всіх загиблих бориславців. Авторами цього музичного твору є поет Віктор Кравцов та композитор Орест Гавак.

І вже ніколи ми не забудемо імена тих, що віддали найдорожче – своє життя, щоб захистити нашу країну від ворога. Вони навіки залишаться жити у нашій пам’яті, бо Герої не вмирають!

Ірина НОВАК

Джерело: Нафтовик Борислава