Військові експерти вважають, що силовики віддали наказ за межею здорового глузду, достеменно знаючи, що бойовики стрілятимуть по літаку з гранатомета

Ця нечувана за безглуздістю трагедія сколихнула всю Укра­їну. 14 червня близько 1.10 під час заходу на посадку в ае­ропорту Луганська на висоті близько 700 метрів пострілом із російського зенітного ракетного комплексу бойовики збили військово-транспортний літак Збройних сил Укра­їни Іл-76. На борту, окрім 9 членів екіпажу, перебували 40 військовослужбовців: 9 членів екіпажу Мелітопольської авіаційної транспортної бригади і 40 десантників 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади. Усі вони за­гинули. Прокуратура розпочала кримінальне провадження за статтею — теракт.

“Трагедії можна було уникнути”

Це найбільші одночасні втра­ти Збройних сил України не тільки за весь час АТО, а й за всю історію армії з моменту ство­рення. Ця трагедія затьмарила навіть загибель сімнадцятьох силовиків під Волновахою. Але та подія була наслідком не­рівного бою нашвидкуруч на­вчених мобілізованих бійців із професійними бойовиками. А трагедія у Луганську — резуль­тат неприпустимого нехту­вання очевидними загроза­ми та виконання наказів на межі здорового глузду.

Адже напередодні в ра­йоні аеропорту були помі­чені вогневі точки проти­вника — це значить, що фак­тично об’єкт, який контро­люють українські силовики, перебуває в облозі. Перед ви­льотом Іл-76 відбулася нарада силовиків із Президентом. Всі учасники, окрім представників Міноборони, висловилися про­ти перевезення військових до Луганська літаками. І Прези­дент був проти.

Але військові запевнили, що все буде добре. Пощастило, що частина військових поїхала на БМП. У збитому літаку мало бути 200 солдатів та офіцерів. Кажуть, що спершу в літак сіло 50 солдатів, але перед вильо­том десятьох чоловік вивели без пояснень і пересадили в ін­ший літак. За деякою інформа­цією, серед тих, кого висадили з літака-смертника, був родич одного зі “штабістів”.

За іншою версією, військо­вослужбовців у збитому літа­ку не було взагалі, — тільки чле­ни екіпажу. А список загиб­лих склали нібито з тих вій­ськових, які раніше загину­ли в боях на сході країни. Тоб­то, ситуацію інсценізували для того, щоб “списати” убитих на іншу сторону конфлікту. Є припущення, що збитий Іл-76 розконсервували лише місяць тому, а перед тим на ремонт лі­така 1988 року випуску було офіційно потрачено 3 мільйони доларів. Насправді гроші розі­крали, а тепер, щоб їх “спи­сати” і замести сліди, довелося знищити сам літак.

Та найцинічніша версія про те, що хлопців свідомо посла­ли на вірну смерть, аби такою кількість убитих загострити ситуацію і активізувати АТО. Під­твердженням цьому є дані, що напередодні в штаб АТО те­лефонували лідери бойовиків і відверто попереджали: вони будуть стріляти по наших лі­таках без попередження. Про терористів із ПЗРК біля аеро­порту знали, але пілотів або не повідомили про це, або просто заплющили очі на небезпеку і не вжили ніяких заходів, які могли уберегти від трагедії.

Попри те, силовики всі ри­зики проігнорували і наказ летіти таки віддали. Тобто, пілоти та десантники повинні були здійс­нити справжній акт самогубства, бо леті­ли просто в пастку. Можливо, враховую­чи те, що до того в Луганську сіли ще три Іл-76, командування мало надію, що й цього разу по­щастить. Та не склалося.

«Знехтувано всіма правилами»

Військові експерти вважа­ють, що літак Іл-76, який зби­ли терористи, міг бути врято­ваний, якби за правилами йо­го прикривали штурмовики та вертольоти.

“У таких випадках літаки по­винні супроводжувати верто­льоти, ті сили, які перебувають в аеропорту, мають виходити вперед, прочісувати підозрілі місця, розставляти секрети, — пояснює військовий експерт Олексій Арестович. — Штурмо­вики повинні летіти на низькій висоті, відстрілювати теп­лові пастки. І навіть вертольо­ти мають приймати на себе удар, коли вони супроводжу­ють на посадці літак, і стави­ти теплові пастки. Якщо раке­та йде в корпус, вертоліт пови­нен підставляти борт. Це давно відпрацьована тактика і в нас, і в американців. Нічого з цього зроблено не було”.

Судячи з відео, Іл-76 не за­пускав спеціальні теплові про­тиракетні пастки, а захід на посадку був за звичайною глі­садою. Пілоти літака навіть не використали так званої афган­ської посадки, що дає зменши­ти час перебування під вогнем, а сідали як у штатній ситуації. Це може бути свідченням того, що пілотів не було повідомлено про загрозу. Хоча інформація, що периметр аеропорту конт­ролюють терористи, вже кілька днів була всім відома.

Водночас наземні підрозділи не зачистили зону біля аеропор­ту. Це й дало змогу бойовикам розташуватися в небезпечній близькості до посадкової смуги та знищити літак, а після цьо­го безкарно покинути місце за­пуску ракет. У разі застосуван­ня цих заходів, для винайден­ня яких довелося ще кілька десятків років тому заплати­ти кров’ю, трагедії вдалося б уникнути.

“Операцію банально “злили”

Ще однією причиною тра­гедії, в якій загинули 49 війсь­ковослужбовців, вважають зра­ду з боку диспетчерів польо­ту. Про це заявив в. о. міністра оборони Михайло Коваль: “Ті злочинці, які стріляли по цьо­му літаку, були дуже добре підготовлені. Цей злочин бу­ло підготовлено високопрофесійно. Могла бути і зрада серед диспетчерів, які відстежували політ, — сказав Коваль. — За цим фактом Міноборони вже розпочало службове розслідування”.

Версію про зрадників підтри­мує і Дмитро Тимчук, керівник Центру військово-політичних досліджень. Він, зокрема, за­являє, що терористи, які збили літак Іл-76 на підльоті до Лу­ганська, одержали інформацію про політ від зрадників.

“Я б виділив два аспекти про­блеми. Є дуже багато даних, які свідчать, що інформація про перекидання особового скла­ду і техніки повітряним шля­хом була “злита”. Є також пи­тання, хто дав команду прово­дити цю операцію в той час, коли і розвідка, і підрозділи, що контролюють Луганський аеропорт, доповідали, що в районі аеропорту діють угрупо­вання терористів і неможливо гарантувати безпеку аеропор­ту”, — сказав Тимчук.

За словами експерта, аеро­порт неможливо було взяти під контроль силовиків, для цьо­го потрібно було контролювати щонайменше половину Луган­ська, щоб забезпечити посад­ку літака без загрози його ура­ження. Тобто літак з людьми свідомо послали на загибель…

“Вони пішли добровольцями. А їх зрадили…”

Загиблі в Луганську вояки були родом з усієї України — від Луганщини до Львівщини, Найбільша кількість жертв — із Дніпропетровської області. Саме там розташована 25-та повітряно-десантна бригада, бій­ців якої перевозив екіпаж із мелітопольської бригади військово-транспортної авіації. Се­редній вік загиблих — ЗО ро­ків. Майже у всіх залишилися родини та маленькі діти. Біль­шість десантників — недавно мобілізовані, але з досвідом бо­йових дій, зокрема й під Сло­в’янськом. Багато з них із влас­ної ініціативи пішли до військ­коматів записатися до армії, коли ще почалися кримські події.

“Це були всі добровольці, які прийшли до військкоматів і пішли добровільно захищати свою Батьківщину, — розповів керівник штабу національного захисту Дніпропетровської об­ласті Юрій Береза. — Вони були просто нормальними людьми, які хотіли жити в одній країні, в Україні, щоб над їхніми рідними і близькими було мир­не небо…”

Ярема ТИШКЕВИЧ