Вираз «Слава Україні!» з’явився за часів Української революції 1917-1921 років

Гасло «Слава Україні! — Козакам слава!» використовував загін Чорних запорожців. Він існував у 1918-1920 роках. Спочатку це була кінна сотня, потім кінний дивізіон, а з березня 1919 року – 1-й кінний полк, що носив ім’я Чорних запорожців

вже офіційно. Командував ними спочатку сотник Микола Римський-Корсаков, а потім полковник Петро Дяченко.

«У сотнях багато коней розсідлані, а всі мають попущені попруги. Про кінну атаку нема що й думати. Треба витягнути ворожу піхоту з горбків, бо, як підтягнуть кулемети, впадуть наші коні. Залишився єдиний вихід — піша атака: «Москалі, геть! Слава!«, – пише Петро Дяченко у книзі «Чорні запорожці. Спомини командира 1-го кінного полку Чорних запорожців Армії УНР».

«Всім частям армії на похвалу та подяку за службу Україні відповідати: «Слава Україні», — йшлося у наказі генерала армії УНР Михайла Омеляновича-Павленка від 19 квітня 1920 року.

За часів Гетьманату Павла Скоропадського використовували фразу «Слава Україні! – Гетьману слава!». Найчастіше її казали сердюки, піші охоронці гетьмана.

Гасло «Слава Україні! – Героям слава» з’явилося в організації «Легія українських націоналістів» – першій українській націоналістичній організації, що діяла у 1925—1929 роках і стала однією з організацій-засновниць Організації українських націоналістів.

«Коли виникло питання про організаційне вітання, схоже на те, що саме Юрій Артюшенко запропонував використати вітання чорношличників: «Слава Україні!» – «Козакам слава!». Пропозицію товариство прийняло, але з уточненням – відповідати треба було: «Героям слава!», – йдеться в спогадах Петра Дяченка.

Старшина Армії УНР та письменник Юрій Горліс-Горський в романі «Холодний Яр» вказує на поширення серед повстанців Холодного Яру (1918—1922 роки) вітання «Слава Україні! – Україні слава!».

24 вересня 1920 року на нараді отаманів у Медведівці на Черкащині криворізького отамана Степового-Блакитного (Кость Пестушко) було обрано Головним отаманом усіх повстанських загонів Холодного Яру і околиць. Степова дивізія, яка налічувала від 12 до 18 тисяч бійців, використовувала вітання «Слава Україні!» – «Україні слава!«.

Гасло «Слава Україні» затвердили, як офіційне на зборах ОУН у 1941 році. Відповідати потрібно було «Героям слава», або просто «Слава».

ОУН використовувала гасло «Слава Україні – Вождеві слава». Вождем називали спочатку Євгена Коновальця, потім Андрія Мельника.

За часи СРСР гасло було суворо заборонене. Його відродили в часи перебудови. «Слава Україні» вигукували на мітингах і демонстраціях.

У цей час з’являється продовження фрази «Слава нації! Смерть ворогам!» та «Україна понад усе!». Раніше такі фрази ніхто не використовував. Вперше їх почали використовувати представники Української націоналістичної самооборони (УНСО) – силового підрозділу партії УНА.

Вираз використовували під час Помаранчевої революції та Революції гідності.