Учора, у Вербну неділю, на сцені Народного дому жителі Самбора, сусідніх міст Старий Самбір, Добромиль, Хирів побачили виставу-драму «Дрогобицька Голгофа»

Виставу за ідеєю о. Івана Паньківа написав Тарас Метик

– член Національної спілки журналістів України.

Події твору відбувалися у 1939-1941 роках, підготував Дрогобицький академічний обласний музично-драматичний театр імені Ю. Дрогобича. На сцені артисти надзвичайно правдиво та емоційно відтворили трагічну долю і національний подвиг дрогобицьких ієромонахів ЧСВВ, розстріляних і закатованих енкаведистами Северіяна Бараника, Віталія Байрака та Якима Сеньківського. Цих вірних воїнів Христа глядачі побачили на тлі жорстокої більшовицької окупації в 1939-41 роках Галичини, їхньої атеїстичної доби та початку ліквідації УГКЦ як національної церкви українців.

«Дрогобицька Голгофа» Тараса Метика – вагома цеглина у розбудові культу українських святих, написана у кращих традиціях релігійної драми. Ієромонахи були покликані до служіння в УГКЦ у той час, коли вона складала особливо відповідальний іспит на вірність Христові та своєму народові в найважчий період більшовицької окупації. Діяльність цих трьох духовних постатей викристалізовується на тлі подвигу Української греко-католицької церкви, яка породила їх і виховала на мучеництво. Вони «дорога праведних, як світло зірниці, що світить дедалі ясніше, поки день не настане повний» (Прп. 4, 18).

І цей день настав 27 червня 2000 року, коли Святіший Отець Іван Павло ІІ зарахував дрогобицьких священномучеників-ієромонахів до лику блаженних. Він сказав: «Вони показали, що любов є сильніша від смерті».

«Дрогобицькою Голгофою» вірні УГКЦ Самбірщин розпочали Страсний тиждень. Подвиг священномучеників-ієромонахів, наголосив декан Старосамбірський Михайло Николин, ніби породжує запитання: «Ой, сину-сину, за яку провину?..». Відповідь одна – за те, що любиш Україну і Бога.

У подячному слові колективу театру та автору драми декани Самбірський та Добромильський Богдан Добрянський і Павло Коляса зазначили, що пам’ять про мучеників потрібна не для того, щоб урятувати їх від забуття, адже їхні імена навіки вписано у Книгу життя, а для того, щоб їхня праведність освітлювала шлях духовного подвигу УГКЦ, на їхньому прикладі виховувалася молодь і була докором для тих, хто став на дорогу гріха, лукавства. «Бо хто вам дав право вбивати?» – запитував ієромонах офіцера-енкаведиста, груба сила якого в безбожності, жорстокості й на мушці автомата.

Присутні на перегляді драми «Дрогобицька Голгофа», серед яких, на жаль, було мало жителів Самбора, винесли для себе урок: духовний подвиг священномучеників УГКЦ спонукає наслідувати їхню щиру віру і любов, прощення і жертовність, високу духовну і національну свідомість. І це нині роблять українські захисники на сході держави, де на нашу землю зазіхнув той самий історичний недруг.

За словами автора драми Тараса Метика, «Дрогобицька Голгофа» внесена у програму відзначення 25-річчя утворення Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, натхненником якої є владика Ярослав Приріз. Виставу переглянуть жителі інших міст, які входять в адміністративну територію єпархії. Глядачі стоячи довго оплесками винагороджували артистів та автора.

Фото автора

Микола СЕНЕЙКО, для Leopolis.news