АТО закінчилася ще в серпні 2014 року, коли Путін запровадив регулярні війська ерефії

Науковий директор Фонду Демократичні ініціативи Олексій Гарань впевнений, що новий закон про деокупацію Донбасу дасть Україні можливість оголошення воєнного стану в окремих прифронтових районах.

Більшість експертів, які коментують новий законопроект по Донбасу, вважають цей крок правильним. Звичайно, коментарі досить стримані і обережні, в тому числі і з боку правлячої коаліції, оскільки мова йде про документ, який ще не бачили. Виробленої концепції поки немає в широкому доступі.

В цілому про те, що озвучено, можна виділити дві важливі речі. По-перше, запроваджується формулювання тимчасово окупованих територій, і це те, що треба було зробити вже давно. По-друге, змінюється формат АТО на формат військової операції. Це теж правильно, оскільки АТО закінчилася ще в серпні 2014 року, коли були введені російські регулярні війська.

Ще один важливий момент нового законопроекту — можливість оголошення воєнного стану в окремих прифронтових районах. Зараз процедура оголошення воєнного стану закріплена в Конституції та прописана для всієї країни або для окремих областей. Крім того, це потребує затвердження Верховною Радою. Новий закон зробить процедуру введення воєнного стану більш локальною і більш гнучкою — саме там, де ведуться бойові дії.

Виникає питання: наскільки цей проект відрізняється від того, що внесла «Самопоміч». З того що говорять речники БПП, виглядає так, що в попередньому проекті їх не влаштовує теза, ніби Україна не несе відповідальність за своїх громадян на окупованій території. Припускаю, що в сесійній залі буде багато дискусій щодо нового законопроекту, але для тих фракцій, які називають себе демократичними, було б логічно підтримати його. Він відповідає тому, що давно вимагали військові, добровольці, експерти, опозиція і більшість населення України.

Адже велика частина населення погоджується з тим, що це не АТО, що немає сенсу говорити про надання особливого статусу, проводити вибори на окупованій території, проводити амністію і т.д. Міжнародний аспект законопроекту. Чи суперечить він Мінським домовленостями? Очевидно, що російська пропаганда скаже: суперечить. Особисто я не бачу ніякого протиріччя, тому що Мінські домовленості передбачають поетапність вирішення конфлікту: спочатку безпеку, потім політичне врегулювання. На даний момент все застопорилося на рівні питань безпеки.

Чи не виконаний пункт 1 — питання перемир’я. Тому позиція України сприймається сьогодні нашими західними партнерами. Якщо раніше вони говорили: «Давайте конституційні зміни, особливий статус, вибори», то зараз всім ясно, що це неможливо. Наведу приклад. Одне з об’єднань європейських партій в Європарламенті проводило регіональну конференцію в Харкові. Вони поїхали в Слов’янськ, для того, щоб побачити ситуацію на місці. Один з варіантів програми передбачав подальшу подорож на КПВВ. Але керівництво об’єднання заборонило туди їхати через небезпеку і в кінці кінців ніхто на КПВВ не поїхав.

Виникає питання: якщо небезпечно поїхати навіть на КПВВ — де щодня ходить велика кількість людей — то як можна говорити про якийсь моніторинг ситуації на Донбасі з боку міжнародних спостерігачів для проведення виборів. Це абсолютно неможливо. Ще одне цікаве питання: як це все пов’язано з візитом президента до Вашингтона, чи поїхав Порошенко узгоджувати цей документ з Трампом. Це питання звичайно, може обговорюватися, але в цілому процес уже запущений. Важко уявити ситуацію, коли після анонсування законопроекту, від нього відмовляться після поїздки до Вашингтона.

Думаю, процес уже пішов. А з нашими західними партнерами можуть уточнюватися деякі деталі і формулювання. Якщо говорити про презентацію документа напередодні закриття пленарної сесії Верховної Ради, не думаю, що комусь із парламентаріїв не вистачить часу ознайомитися з цим законопроектом. Було б політичне бажання, а сесію, врешті-решт, можна продовжити. І не тільки в зв’язку з цим законопроектом — є багато інших законопроектів, які треба приймати. Наше населення дуже критично оцінює діяльність парламенту, і якщо депутати пожертвують частиною своїх канікул для прийняття важливих законів — це тільки підніме престиж їхньої діяльності.