квартири у Дрогобичі  

Дрогобиччина — новини краю

Інформаційний портал Дрогобицького району

Про інфрастуруктури, реформи і не тільки

Всі статті

Реформи починаються із запитання до себе самого:
чи здатен ти все життя вчитися і, визнаючи власну недосконалість, вважати її, недосконалість, не перешкодою, а вимогою шляху до успіху.
Автор

Якось, у жовтні минулого року,один мій знайомий попросив допомогти йому взяти участь у його змаганнях за крісло голови Дрогобицької районної ради. Тоді я розробив декілька цільових рекомендацій з покращення роботи районної ради та перспектив розвитку регіону. Не знаю достеменно, чи всі його колеги по депутатському корпусові взяли до уваги ці напрацювання. Чи звернули увагу на них й посадовці та чиновники ради та райдержадміністрації. Позаяк знання інформації зобов’язує до її використання. Ось таке незнання специфіки особистих посадових зобов’язань та власне пріоритетів дій та повноважень Дрогобицької РДА вповні продемонстрував нещодавно у прямому телеефірі Львівського телебачення перший заступник голови Дрогобицької РДА. Відповідаючи на майже очікуване запитання телеведучої програми щодо розвитку інфраструктури сільських громад, в тому числі й об’єднаних, посадовець «нічтоже сумнящеся» почав розповідати, що, мовляв, саме так, «ми тепер не будемо робити ямковий ремонт доріг, а ремонтуватимемо великі шматки дороги…». Як у анекдоті про Чапаєва, що здавав екзамен «червоного командира», знаючи лише про поведінку бліх…Ось про них і розповідав на всі запитання екзаменаторів.

Тому мушу зробити невеликий урок лікнепу для наших місцевих владців. Отже про інфраструктуру. З тих пір як віднайшли Вікіпедію краще всього посилатися саме на її визначення. Ось вони. «Інфраструкту́ра (від лат. infra — «нижче», «під» та лат. structura — «будівля», «розташування») — сукупність споруд, будівель, систем і служб, необхідних для функціонування галузей матеріального виробництва та забезпечення умов життєдіяльності суспільства.Розрізняють виробничу (дороги, канали, порти, склади, системи зв’язку тощо) і соціальну (школи, лікарні, бібліотеки, театри, стадіони та ін.) інфраструктуру. Іноді терміном «інфраструктура» позначають комплекс так званих інфраструктурних галузей господарства (транспорт, зв’язок, освіта, охорона здоров’я та ін.)».

Звісна річ, ніхто не сподівався, що районний чиновник викладе це повне тлумачення. Але, пробачте, підмінити ВСЮ інфраструктуру регіону, сільських громад, виключно проблемою доріг?…Як на мене, повна профанація та професійна нездатність. Вона, нездатність, особливо вражаюча на фоні задекларованих владою реформ, — децентралізації, зокрема, об’єднання сільських громад. Яке, як за кращих компартійних часів, влада знову робить через спробу вирішувати всі питання та проблеми одноосібно «зверху», власне, без волі саме мешканців громад.

Для початку порадив би нашим місцевим «реформаторам» завітати до села Вовче, Турківського району, батьківщини нашої славетної ріки Дністер-Тірас, де було реалізовано два проекти ПРООН та ЄС “Місцевий розвиток,орієнтований на громаду ”. Не сумніваюся, що очільники району охоче поділяться з дрогобичанами своїм успіхом та напрацюваннями.Хочете побачити відповідальне господарювання ближче? Їдьте у гості до Романа Попадинця у садибу сільського зеленого туризму «Родинне гніздо», що в малому гірському селі Жданівка. Його сертифікацію Всеукраїнською Спілкою СЗТ свого часу забезпечила Асоціація «Нові Горизонти» (АНГ), представляти яку має честь автор цих рядків.Сьогодні підприємець Роман Попадинець спільно з АНГ подає проекти до міжнародних донорів щодо вирішення проблем енергозбереження, впровадження альтернативної енергетики та підтримки соціальної та культурно-історичної інфраструктури рідного села. Бо лише зберігаючи та пошановуючи свою Малу Батьківщину, села України, маємо шанс не втратити суверенну та незалежну.

Отож, повертаючись до власних напрацювань.

Знання проблем-шлях до їх вирішення

Незворотність демократичних перетворень на Дрогобиччині, батьківщині Івана Франка, передбачає якнайширшу участь громадськості у процесі розробки, ухвалення та прийняття важливих для територіальних громад рішень. Публічна діяльність місцевих органів влади та самоврядування не може бути ані ефективною ані успішною без широкої підтримки та участі громадськості . Усвідомлена громадська активність є запорукою того, що воля громад та окремих громадян не буде ігноруватися владою, а виконання нею суспільно важливих для територіальної громади рішень буде контрольованим.

. Якісне існування територіальної громади залежить не лише від величезної армії бюрократичного апарату, а насамперед від міцного фундаменту – механізмів реалізації базових принципів місцевого самоврядування. До них, зокрема, належить народовладдя, підзвітність, відкритість, гласність, виборність, судовий захист і т.д. Громада, зокрема, сільська, здійснює своє право як безпосередньо, так і через обрані нею легітимні органи. Основою самоврядування громади є не лише узурпація управління виключно представницькими органами – через обраних посадових осіб та депутатів рад, а й безпосередньо – коли люди особисто через встановлені процедури і механізми беруть участь у вирішенні питань місцевого значення. Жодні найефективніші представники громади не здатні замінити базового права громади приймати безпосередньо рішення, що стосуються якості їх життя.

Після виборів-2015 громадянське суспільство в Україні не зазнало значних впливів щодо структуризації. Сумнівна виборча система принесла не лише ризики внутрішньопартійної корупції, але й створила передумови наповнення депутатських корпусів різних рівнів, громадянами, що не мають ще відповідного фаху і досвіду у питаннях формування прозорої політики. Відсутні реальні механізми та досвід досягнення конструктивної співпраці, діалог органів влади та місцевого самоврядування із сільськими територіальними громадами та громадськими об’єднаннями. Це також зумовлює брак довіри громадян до інституцій влади. Створення партнерства влада-громада, поширення позитивного досвіду співпраці громадських організацій та територіальних громад, бізнес-структур з органами місцевої влади для підвищення громадської активності населення, практичного захисту його інтересів та ініціатив, — базуються на усвідомленні прав людини.

Одним із чинників становлення демократичного суспільства є наявність незалежних засобів масової інформації. Неструктурованість громадянського суспільства зумовлює узалежнення ЗМІ від структур влади та партій. Це явище створює перешкоди у формуванні прозорої та підзвітної влади на усіх її рівнях, унеможливлює доступ пересічних громадян до інформації, котра дозволяє їм бути носіями реальної влади. Система партійних стосунків новообраних депутатів поки що є непрозорими та закритими не лише для громадян, але й представників мас-медіа. Це унеможливлює об’єктивне інформування населення, особливо, селян, про справжній стан речей суспільного, економічного та політичного життя громади та країни загалом. Що породжує явища корупції, особистісної користі від влади, а відтак – зневіру простих громадян у демократичний поступ держави. Нагальною проблемою є брак навичок, культури участі та досвіду громадян у процесах впливу на структури місцевої влади.

Партнерство влади та громади насамперед передбачає надання сільським громадам Дрогобиччини інструментарію впливу на формування прозорої, зрозумілої місцевої політики, участі у пропонованих реформах та ефективній протидії корупції. Це можна описати схемою: отримання нових знань, інформації та досвіду- партнерство влади та громади- участь у прийнятті та контролі за виконанням суспільно-важливих владних рішень.

Необхідною вимогою щодо забезпечення тісної взаємодії між владними інститутами на місцях та громадянами, особливо під час системної кризи та задекларованих реформ є наявність (створення) механізмів, які передбачають:
— системний зв’язок членів представницьких органів на місцях, депутатів місцевих та районної рад, з громадою, та їх відповідальність перед територіальними громадами, зокрема, сільськими
— прозорість функціонування органів влади та місцевого самоврядування,
— ефективність систем адміністрування місцевих коштів,
— запобігання зловживань владними повноваженнями та проявів корупції .
За проведеними Асоціацією «Нові Горизонти» у 2015 році дослідженнями, зокрема, встановлено, що серед причин закритості органів влади та державних установ зазначалися: тиск згори (як з боку місцевого керівництва, так і з Києва), страх чиновників більш нижчих рангів та звань надавати інформацію без узгодження з керівництвом, відсутність кадрових змін (на місцях, зокрема в органах місцевого самоврядування, радах, залишилися ті самі люди), відсутність системних змін у місцевій владі, відсутня належна практика визначення бюджетних пріоритетів і широке обговорення питань використання коштів районного бюджету, некомпетентність деяких журналістів (або побоювання їх), які можуть викривлювати факти і перешкоджати перебігу справ.

Тому Партнерство передбачає ініціювання та створення засад розбудови демократично керованої сільської громади, спроможної сприяти продовженню реформ та уособлювати волю і владу громадян, яких вона представляє . На жаль,у сільській місцевості, зокрема на Дрогобиччині органи самоорганізації населення не займають належного місця в розвитку села. Без проведення системної просвітницько-роз’яснювальної роботи селяни виявилися не готовими до ринкового реформування земельних відносин, що запозичалися у країн з традиційною ринковою економікою. Мусимо поставити всім обраним депутатам запитання: що вони робитимуть наступну каденцію?. Як на мене, їм доцільно розробити партнерський Меморандум з Дрогобицькою міською радою.

Маємо неочікувані виклики, -наплив вимушених переселенців. Інтеграція внутрішньо переміщених осіб у нове середовище має бути предметом серйозної практичної роботи з місцевими мешканцями та самими переселенцями. Ментальні відмінності, важкий психологічний стан людей, що пережили втрату власного дому, рідних, близьких людей, соціальні негаразди, економічна криза стали підґрунтям для непорозумінь, конфліктів. Численні міфи про мешканців Криму та Сходу України призвели до створення та розповсюдження сталих негативних стереотипів. Аналіз ситуації в Україні доводить, що місцеві громади виявилися не готовими до прийому та інтеграції такої кількості вимушених мігрантів. Таким чином, сьогодні й без цього в наелектризованому українському суспільстві спостерігається додаткова соціальна напруженість, що викликає необхідність протидіяти відторгненню переселенців місцевими громадами.

Маємо ще одну велику проблему- адаптацію учасників бойових дій в АТО. Їх на Дрогобиччині мобілізовано понад 1400 осіб, 500 є учасниками АТО. З болем згадуємо 17 загиблих.Більше 20 поранених, з яких шестеро потребують вартісної медичної допомоги.

Влада та органи місцевого самоврядування для вирішення наведених проблем відчувають не тільки брак коштів, але головне – відсутність напрацьованих механізмів комунікації, системної роботи із громадськими організаціями регіону, підприємцями, мас-медіа, що займаються вирішенням таких питань, та брак відповідних компетентних фахівців. Одним зі способів вплинути на позитивне вирішення проблеми є саме створення та робота партнерства влади та громадських об’єднань, сільських територіальних громад ,спрямованого на створення дієвих механізмів комунікації, мобілізації громади та підвищення обізнаності населення про існуючі проблеми, підприємництва, благодійності в тому числі й залучення коштів трудових імігрантів до створення власної справи.

Сприяти розвитку громад, їх самоорганізації, підприємництву,- громадським організаціям та органам влади та місцевого самоврядування самотужки є надзвичайно складно і це потребує залучення значних інвестицій як, з боку приватного сектору та держави, так і зі сторони іноземних інвесторів. Перспективи щодо позитивних змін у цих напрямках прогнозуються за рахунок власне конструктивного партнерства НУО регіону, органів влади та місцевого самоврядування, бізнес-структур, сільських громад та ЗМІ.

Тому політичним силам, які отримали представництво в новій районній раді, в першу чергу, потрібно подумати про ті принципи, які дадуть можливість об’єднуватися і консолідуватися навколо інтересів регіону. Лише за умови, що виборці знатимуть, розумітимуть і підтримуватимуть програми політичних партій, її представників, допомагатимуть у їх реалізації, нам вдасться побудувати справжнє відповідальне громадянське суспільство, із самодостатніми сільськимитериторіальними громадами.

Дрогобиччина-перлина Підкарпаття

В Україні та, зокрема, на Дрогобиччині почався поступовий і складний процес налагодження співпраці між громадським та державним секторами на рівні місцевого самоврядування, що є передумовою розвитку громадянського суспільства, адже передбачає спільну відповідальність за добробут локальної громади і закладення основ громадського самоврядування. Таке партнерство покликане створити умови для максимально швидкого і гнучкого реагування на місцеві потреби, ефективне вирішення нагальних потреб через засади децентралізації влади та впровадження відповідних реформ. На цьому шляху багато проблем, джерелом яких є відсутність сформованої традиції громадянського суспільства, що виявляється в низькому рівні громадянської свідомості (конкретні вияви — зухвале ставлення чиновників до громадських організацій, небажання і невміння співпрацювати із громадськістю, невміння пересічних громадян формулювати свої проблеми та самим брати участь у їх вирішенні тощо), нерозвиненості третього сектору (брак професіоналів, особливо у сільських районах, недосконала мережа координації та обміну інформацією всередині громадського сектору, брак ресурсів тощо), непристосованість державного сектору до співпраці із громадою (недосконалість законодавства, відсутність досвіду).

Водночас регіон Підкарпаття є одним з найбагатших в Україні на об’єкти історико-культурної спадщини, екологічні зони рекреації, перспективним у плані розвитку сільського зеленого туризму, народних промислів і ремесел, відпочинкової сфери для туристів із закордоння. На лікування в Підкарпаття люди приїжджають з країн Західної і Південної Європи, США, Росії, та країн екс-Союзу. Згідно із офіційними даними обласного відділення Національного банку України, щорічно тимчасові трудові мігранти,заробітчани (їх лише у районі понад 30 тисяч осіб) надсилають у регіон суму, що удвічі перевищує бюджет області (і лише 1,5 % поступлень від заробітчан із загальної значної суми вкладається у власну справу), разом з тим, Підкарпаття посідає восьме місце за рівнем безробіття серед працездатного населення України віком від 16 до 70 років, переважно жінок. Створення засад успішного сільського підприємництва, залучення капіталу заробітчан (як власні інвестиції) у розвиток регіону може надати значний поштовх для соціального, економічного, політичного розвитку регіону, зростання якості життя його мешканців, в т.ч. й зменшення молодіжних груп «ризиків» ( в районі понад 5 тисяч «соціальних сиріт», дітей із сімей завробітчан, віком від 7 до 18 років). Маємо також значний приплив вимушених переселенців зі Сходу країни та Кириму ( лише кримських татар понад 100 осіб). Очевидними є вигоди влади та сільських громад, які за рахунок впорядкування механізму внесення коштів внутрішніх інвесторів, тимчасових трудових мігрантів,-на розвиток, отримають можливість використовувати їх для будівництва інженерно-транспортних мереж та розвивати соціальну інфраструктуру сільської громади.

За своїм географічним положенням Дрогобицький район знаходиться в зоні передгірських та гірських районів Карпат (23%), що створює сприятливі умови для розвитку туризму, особливо сільського. На Дрогобиччині понад три десятки церков, серед яких є 4 унікальні перлини архітектури ХУ-ХУІІ ст. Унікальною пам’яткою княжої доби є фортеця Тустань, де започатковані щорічні цікаві пізнавальні заходи. З регіоном пов’язане життя і творчість таких особистостей світового значення, як Івана Франка, Бруно Шульца, Юрія Дрогобича-Котермака, Петра Конашевича-Сагайдачного, та багатьох інших.

2016 рік офіційно визнано роком Івана Франка. Цей рік спільними зусиллями влади, громадськості, діячів культури, фахівців мас-медіа маємо зробити таким, щоби Дрогобиччина зазвучала не лише на Львівщині чи в Україні, але й у цілому світі. Має бути розроблена потужна креативна програма щоденної діяльності задля досягнення не лише цього промоційного ефекту, але реального зростання культурного, соціального та економічного рівня життя громад району.Тих самих, — інфраструктур.

Підкарпатський субрегіон (Дрогобиччина) визначає імідж Львівщини на внутрішньому і міжнародному ринку оздоровчо-курортних пропозицій. Три основні центри Підкарпаття — Трускавець, Моршин і Східниця, (що, згідно Указу Президента України, має статус курорту для оздоровлення молоді) — забезпечують обслуговування біля 90% оздоровлених на Львівщині. Сьогодні на Дрогобиччині існують та створюються приватні оселі, які готові до надання послуг мандрівникам та туристам, але сільський зелений туризм загалом в регіоні через об’єктивні та суб’єктивні причини розвивається повільно через низький рівень маркетингу, недостатнє методичне та інформаційне забезпечення фахівців та населення загалом, відсутність використання інформаційно-комунікаційних технологій, цілеспрямованої діяльності структур влади у партнерстві з громадськими об’єднаннями, бізнес-структурами та академічними освітніми установами регіону.

Важливим елементом вирішення означених проблем є співпраця з галузевими та державними структурами для забезпечення обізнаності з реаліями сучасності та створення середовища з більш високим рівнем стандартів, а також використання інструментарію просвіти населення,бізнес-структур,підприємців та фермерів,груп активу сільських громад , популяризація досвіду польських партнерів. Певну роботу у цьому напрямку здійснюють районна та обласна дорадчі служби при держадміністрації. Це – навчання фермерів, сільських голів тощо

Разом з тим вищі навчальні заклади міста щорічно випускають понад тисячу молодих спеціалістів (в т.ч. фахівці з менеджменту та екології) із неможливістю працевлаштування – надання цим людям базових знань з туристичного сервісу, соціально-відповідального бізнесу забезпечить їх зайнятість, а в подальшому – інтенсивний розвиток молодіжного підприємництва у Франковім краю.

Вплив туризму на регіональний розвиток прийнято розглядати з позиції економічного розвитку, при умові якісного обслуговування. Туристи, створюючи позитивний імідж не лише регіону зокрема але й країні в цілому, сприяють збільшенню її експортного потенціалу. Вони впливають на створення нових робочих місць, а також розвиток народних промислів. Ця галузь породжує явище мультиплікації: поступлення надходять від реалізації різноманітних продуктів та послуг, які не мають прямого відношення до туризму. Такий показник на Дрогобичинні сьогодні сягає 12-15 % надходжень до бюджету району, в м. Трускавець -27-35%.

На Дрогобиччині та в Підкарпатті є реальний потенціал для забезпечення швидкого економічного зростання через розвиток туристичної індустрії, це враховано в рішеннях районної ради та райдержадміністрації (плани розвитку туризму та рекреації Дрогобицького району на 2008-2014 рр. розроблені відповідні привабливі інвестиційні пропозиції).Однак такі плани потребують доповнень та якісних змін, що викликані необхідністю реформ на місцевому рівні.Бо надворі маємо контраверсійний 2016 рік: із непереборною корупцією, сумнівною ВРУшною коаліцією, відсутнім доброчесним генпрокурором. І явним небажанням влади розслідувати всі втрати та зловживання попереднього уряду. Маємо купу міністрів та високопосадовців, — офшорників, для яких реформи, — ніж у серце.

Довготривалими результатами від впровадження завдань у цьому , окремому напрямку, буде істотний вплив, завдяки розвитку кластерного туризму, на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку. Тобто, ті ж самі інфраструктури.! Тому робота районної ради та райдержадміністрації у цій своїй частині завдань та заходів передбачає створення передумов із залучення коштів іноземних і вітчизняних інвесторів для розвитку туристичної інфраструктури, сприяння ефективному інформаційному обміну та зміцненню іміджу України на міжнародній арені, задоволення потреб галузі у висококваліфікованих кадрах, нарощування обсягів надання послуг за рахунок цільових програм навчання громадян та службовців основам туристичного сервісу, розширення в’їздного та внутрішнього туризму, здійснення підтримки заходів державного та приватного секторів ( в т.ч. залучення капіталів заробітчан з Дрогобиччини) рекламно-інформаційної діяльності, розроблення інноваційних проектів і проведення науково/маркетингових досліджень з питань туризму.

П’ять головних кроків реалізації реформ на Дрогобиччині

Що відбувається в системі держуправління? Надмірна кількість невідповідностей, відсутність чітких цілей, накладення функцій, всі відповідальні за все, а в результаті ніхто не відповідає ні за що. Об’ємне прийняття рішень, коли 10 чоловік повинні підписати одне рішення. Тому пропонується:
1 — Посилення самоорганізації та реорганізації існуючих професійних організацій. У кожній цільовій групі за підтримки районної ради та РДА повинні почати формування нові ініціативні організації та активні осередки. Асоціації бізнесу, фермерів, сільських голів, вчителів, лікарів і т.д. повинні стати реальними платформами для обговорення і вироблення підходів до реформ. У цих же організаціях повинні почати формуватися публічні спікери і адвокати реформ. Це не компартійний «одобрямс»,а конструктивна критика і фахове відстоювання інтересів організації. Маємо навчитися підтримувати органи самоорганізації населення. А як реформувати галузь сільської медицини може добре розповісти мій добрий знайомий лікар. Він добре відає, як «медицину катастроф» створює армія бюрократів. Що вже й говорити про страхову медицину.
2 — Потужна цільова інформаційна робота та навчання. Пропонується створення громадської експертної ради (пропозиція від 7 громадських організацій Дрогобиччини) та 5 діалогових груп за пріоритетами: прозоре місцеве самоврядування та бюджетна політика, розвиток громадських ініціатив (ОСН, соціальне підприємництво), збереження та відновлення культурної та історичної спадщини регіону, впровадження норм нової регуляторної політики щодо децентралізації влади, об’єднання громад, розвитку громад сіл, здорове та чисте довкілля. Суттєве покращення інформаційного супроводу діяльності районної ради та РДА ( сайт, інтернет, газети, раді та теле програми ). Освоєння практики вебінарів для посадовців. Навчання посадовців, активістів сільських громад фандрейзінгу, — пошуку та залучення коштів від міжнародних інституцій для реалізації суспільно-корисних програм та проектів.
3 — Адвокатування реформ. Сформовані організації і спікери повинні стати адвокатами реформ у сільських громадах району. Ніхто краще в селі не пояснить реформу децентралізації чи вигоди енергозбереження, ніж сільський чи селищний голова, місцевий депутат, молодіжний лідер: за умови їх професійної підготовки та особистої поінформованості. Таким чином місцева влада, зокрема, й районна рада та РДА, набуває важливу допомогу у вигляді суспільної довіри до своїх дій. Залучення кращого польського досвіду самоврядування ( в тому числі й гміни-побратима Єжова), де вже в найменшому селі діють стратегічні плани розвитку. Створення привабливого інвестиційного клімату, в тому числі й для внутрішніх інвесторів, — тимчасових трудових мігрантів,- через відповідні регуляторні акти.
4 — Контроль і тиск щодо реалізації реформ. Отримання об’єктивної картини щодо реалізації реформ в районі, кожному селищі та селі, — головний фактор своєчасного реагування на виправлення помилок. Розраховуємо на допомогу зацікавлених представників цільових груп, які будуть викривати будь-які спроби саботажу реформ. Це, — підприємці та фермери, молодь, що навчається, лідери громадських організацій та сільських громад, експерти, фахівці ЗМІ, освітяни та правники, медичні працівники, працівники культури , — наш безцінний людський потенціал. Це сприятиме вирішенню ряду інших проблем: надмірне втручання держави в справи бізнесу з надмірним регулюванням і бюрократією, корупція, дотримання інтересів впливових кіл, секретність і відсутність підзвітності роботи держустанов тощо.
5 — Нові кадри. Головною вимогою до нових кадрів в питанні реформ є саме мотивація. Представники професійних середовищ, які мотивовані для досягнення змін, є безцінним ресурсом нових кадрів для імплементації цих змін. Начання молодих депутатів за сприяння Інституту політичної освіти, громадських ініціатив, донорської підтримки, відповідних зацікавлених груп, шляхом відповідних презентацій тренінгів, семінарів, участі у конференціях, програмах міжнародних обмінів та навчань тощо). Для залучення громадян до участі в розвитку своєї громади, треба запровадити у своЇй громаді, районі громадський бюджет. Громадський бюджет означає демократичний процес дискусії та прийняття рішень. Пропозиції громадян, що набрали найбільше голосів, виносяться на обговорення депутатських комісій та сесію районної ради. Найкращі пропозиції, на які потреби місцевої громади краще витратити частину місцевого бюджету, фінансуються з районного бюджету. Таким чином влада та громада ділять відповідальність за прийняття рішень. Креативні пропозиції громадян суттєво покращують управління регіоном. Тому буде запропоновано розробку регуляторного акту Положення «Про громадський бюджет Дрогобицького району». Громадські організації, сільські громади, бізнес-структури мають отримати від сільських та районної рад створення реально діючого механізму делегування їм повноважень у вирішенні суспільно важливих проблем та завдань.
В країні не проводяться реформи. Для них має бути здатність домовлятися. Договороздатність — це обмін фінансами, ресурсами, товарами, капіталом і т.д. Якщо ці ланцюжки руйнуються, то виникає питання, чим їх замістити? Це питання потрібно задати новому вже уряду, але у нього, як мені видається, на жаль, відповіді немає .

Починати реформи в Україні потрібно саме з системи державного управління та правової системи. Економічні реформи не будуть успішними, якщо не поліпшити державні інститути. В Україні економічні реформи проходять дуже повільно- одна з причин полягає в нездатності влади. Ряд інших проблем: надмірне втручання держави в справи бізнесу з надмірним регулюванням і бюрократією, корупція, дотримання інтересів впливових кіл, секретність і відсутність підзвітності роботи держустанов:.

Які наслідки наявності такого важкого державного управління? Звичайно, всі наступні реформи не будуть працювати. Бізнес-дерегуляція не працює, тому що пізніше з’являться ті ж проблеми, тільки під іншими іменами. Кожен уряд заявляє, що вони скоротили видачу сотні ліцензій. Але через кілька місяців загальна кількість ліцензій і дозволів таке ж. Дерегуляція не працює, і це не сюрприз. Децентралізація — теж . Головною зміною має бути зміна самого уряду. Це реформа, яка допоможе всім іншим реформам. Це більше, ніж всі реформи ».

Ось такою, досить довгою, вийшла моя розмова з читачем про інфраструктури, реформи. І НЕ ТІЛЬКИ.

Олександр Магльона

      Ви володієте цікавішою інформацією на тему, радо розмістимо її на ресурсі,
наша скринька: 2drogobych@gmail.com
Обов'язкові для заповнення - лише поле "Ім'я"