Дорога дрогобицька громадо!

Два роки відділяє нас від переломного часу, коли втомлений і пригнічений мороком тиранії і сваволі український народ піднявся до боротьби з режимом. Холодний листопадовий день насправді став весною пробудження для мільйонів українців, яких непереборний дух свободи покликав на Майдан. Територією гідності і свободи тоді стало і наше місто, з якого до Києва одна за одною котилися протестно-патріотичні хвилі. Троє із Небесної сотні – наші земляки. Вони відкрили смертоносний рахунок Дрогобича, який нині без упину новими жертвами поповнює війна на Сході України.

Наша боротьба триває. Ми не можемо говорити про її закінчення, поки навколішки стають люди в містах і селах, зустрічаючи труни з героями, поки московський привид війни сновигає українською землею, забирає найкращих її синів, огортає вдовиним смутком жінок, сиротить дітей і залишає довічні тягарі матерям.

Насамперед вірою, молитвою і матеріальною підмогою маємо укріпляти оборонні форпости на Сході. Однак для нас тут, у рідному місті, відкритий другий фронт, де на перешкоді втіленню ідеалів Майдану постали внутрішні вороги: нівелювання людської гідності, корупція, правове свавілля. Вони суттєво, поряд із воєнною загрозою ззовні, дестабілізують ситуацію зсередини. У наступ проти цих пережитків системи маємо іти єдиним полком. Лишень одночасною і повною перемогою на двох фронтах ми складемо іспит сумління перед тими, для кого наближення перемоги стало виміром життя. А також виконаємо моральний обов’язок перед живими героями, які з титанічною витримкою боронять наш спокій. Лише пліч-о-пліч в атмосфері взаємоповаги, у режимі діалогу, у формі консолідації намірів і дій ми зможемо переможно подолати усі виклики, які стоять як перед українським суспільством загалом, так і нашою громадою зокрема. І нехай нашим основним досягненням на шляху змін, забезпечення верховенства права і свобод буде пошанування гідності: людської, громадянської та національної!

Вічна шана і слава героям!

З повагою і палкою вірою у нашу перемогу
міський голова                                                                           Тарас Кучма