Найчисельнішою серед гостей виявилася делегація румунських українців, яка прибула до Східниці із комуни Бистра, що у повіті Марамуреш на Мармарощині

Цьогорічне святкування Дня курорту Східниці у черговий раз

підтвердило, що курортне селище починає долати вузькі рамки провінційного містечка і потрохи набуває статусу міжнародного курорту, що має партнерів у країнах Європейського Союзу, з якими підтримує сталі культурні та економічні зв’язки. Нещодавно команда східницьких самодіяльних талантів у складі Наталії Хайнацької, Оксани Стемпіцької, Галини Мілько, Уляни Польки, Оксани Паранюк, Наталії Жереб, Марії Когут, Омеляна Гавака, Юрія Негребінчика, Зеновія Польки, Ореста Гавака повернулися із Латвії, де брали участь у XXI регіональному фестивалі Ауцького краю та XXI Міжнародному фестивалі духових оркестрів імені Гунара Орделовська. А уже на початку серпня Латвійська делегація на чолі із головою Думи Ауцького краю Вією Кершус (м. Ауце, Латвія) прибула до Східниці, щоб спільно із своїми українськими побратимами відзначити День курорту Східниці. Треба сказати, що латвійці були не єдиними представниками територіальних громад із країн Європейського Союзу, що прибули на святкуваннях Дня курорту до української Східниці. У святкових заходах з нагоди Дня курорту, окрім латвійців, приймали участь також литовці, поляки та румуни. Литовське місто Акме на святкуваннях Дня курорту представляв заступник мера Акм’янського районного самоврядування Аполінарас Ніцюс, а польський Юзефов над Віслою – голова ради Адам Редзем.

Найчисельнішою виявилася делегація румунських українців, яка прибула до Східниці із комуни Бистра, що у повіті Марамуреш на Мармарощині. На жаль, українські румуни не змогли взяти участь у святкуванні Дня Східниці. Через громадські протести у Бухаресті румунські українці, вимушені були відбути на батьківщину швидше. Під час підписання угоди про співпрацю із Східницею голова румунської делегації прімар комуни Бистра Василь Дудчук зазначив, що співпраця українців Марамуреша із Східницею тільки розпочалася, відтак візит делегації румунської комуни Бистра до Східниці не останній. Прімар також розповів, що співпраця Східниці та української громади з Марамуреша лише на початках матиме культурно-освітній характер. На переконання пана Василя, культурно-освітні контакти громад по обидва боки україно-румунського кордону повинні відкрити хороші перспективи для розвитку співпраці підприємців та реалізації спільних проектів у рамках транскордонного співробітництва Євросоюзу за програмою «Карпатського регіону». «Важливо, – наголосив прімар комуни Бистра Василь Дудчук із румунського повіту Марамуреш, – з найти точки дотику, щоб, працюючи задля блага українських громад по обидва боки україно-румунського кордону, ми змогли працювати на користь наших людей та піднімати рівень розвитку наших держав, використовуючи можливості, які відкриває перед нами програма співробітництва Єврорегіон Карпати».

Східницький селищний голова Іван Піляк не настільки оптимістично сприймає економічну вигоду від підписання угоди із румунською комуною Бистра. «Для розвитку східницької громади, – вважає селищний голова Східниці, – цінні будь-які тісні контакти із людьми, що живуть в інших соціально-економічних та культурних умовах. Це серйозний стимул для розвитку як самої громади, так і кожної окремої особистості, адже кожен контакт з іноземцями стимулює наших людей до вивчення мови, культури та історії інших народів. Тому ми постійно прагнемо подібні контакти налагоджувати та розвивати. Ніхто не приховує, що в рамках тісної співпраці із громадами країн Європейського Союзу ми прагнемо вийти на реалізацію взаємовигідних культурних чи інфраструктурних грантових проектів.

Однак – продовжує пан Іван, – не можна перебільшувати можливостей швидкої реалізації подібних проектів. Практика співпраці Східниці із польським Полянчиком щодо реалізації спільних проектів у рамках транскордонного співробітництва за програмою «Польща – Білорусь – Україна» говорить про те, що питання реалізації спільних проектів – це далека перспектива. Наразі ми повинні поглиблювати співпрацю між громадами в освітній та культурній сферах, залучати до взаємовигідної співпраці приватний бізнес, щоб відчути себе складовою частиною європейського економічного та культурного простору, а вже тоді думати про написання та реалізацію спільних інфраструктурних проектів».
Про успіхи культурної співпраці Східниці із латвійським містом Ауце говорила у вітальному слові зі сцени амфітеатру голова думи Ауцького краю Вія Кершус. «Сьогодні, – наголосила вона у зверненні до східничан та гостей свята, – у вас велике свято. Ми є ваші друзі з маленького латвійського містечка Ауце, але ми теж почуваємося частинкою вас. У нас одне призначення – жити вільно і гордо, мріяти про мирний ранок кожного дня. Дорогі друзі, ми сердечно вдячні вам за вашу доброту, нехай наша дружба з кожним роком ще міцнішає. Слава Україні! Слава Східниці!».

Словами «Дякую!» та «Слава Україні!» завершив свій вітальний виступ із сцени «Східницького літа» заступник мера Акм’янського районного самоврядування Аполінарас Ніцюс, який відзначив, що від імені мера Віталіуса Мітрофануаса висловлює щиро вдячнісь Східницькому селищному голові за те, що литовці отримали можливість налагодити співпрацю із прекрасним містом-курортом Східницею. «Скажу щиро, – признався пан Аполінарас на сцені «Східницього літа», – не зважаючи на те, що відстань між нашими містами більше тисячі кілометрів, ми помислами з вами і маємо надію, що ця перша зустріч буде початком нашої великої та плідної співпраці».

Про захоплення Східницею у вітальному слові говорив також голова міської ради Юзефова над Віслою Адам Редзем. Пан Адам відверто признався, що вражений красою Східниці та теплим і щирим прийомом східничан, тому вважає, що співпраця польського Юзефова над Віслою із Східницею буде поглиблюватися, а його візити до прекрасного українського курорту почастішають.

Вітань та побажань з нагоди Дня курорту Східниці за два дні святкувань зі сцени «Східницького літа» пролунало багато. Уперше в практиці святкувань східничани використали «відкритий мікрофон», до якого міг підійти кожен бажаючий та висловити своє вітання та побажання Східниці в її день народження, а взамін отримати фірмовий «Східницький медяник» випічки молодої східничанки Марічки Височанської. Причому солодким призом організатори святкувань винагороджували не тільки авторів оригінальних привітань. «Східницький медяник» діставався також гостям, які із фестивальної сцени «Східницького літа» висловлювали зауваження чи побажання на адресу селищної ради, хоча під час святкування Дня курорту подібні висловлювання курортників, виглядали дріб’язковими і не дуже доречними для святкової атмосфери співочого поля.

Дводенні святкові заходи розпочалися велопробігом, що проходив під девізом «Об’єднаймося заради майбутнього у Східницьку ОТГ». Протяжність маршруту для велосипедистів складала 14,2 км і пролягала гірськими дорогами із різними видами покриття: асфальтним та шебнево-гравійним, та різноманітними за складністю підйомами і спусками. Стартувавши в 11.00. із пл. Компромісу навпроти селищної ради велосипедисти проїхалися вулицями Східниці, Перепростиня та Нового Кропивника і фінішували на співочому полі Східницького амфітеатру.

До велопробігу на підтримку створення Східницької ОТГ мали можливість долучитися усі бажаючі, відтак серед його учасників виявилися велосипедисти різного віку. Найстаршому учаснику Миколі Веселовському з Борислава було 67 років, а наймолодшому – лише 7. Він разом з батьками приїхав на відпочинок до Східниці із Запоріжжя. Але попри серйозну вікову різницю учасників, непростий шлях здолали усі велосипедисти, серед яких можна було побачити і Східницького селищного голову Івана Піляка, відомого історика, і старшого викладача історичного факультету Дрогобицького педуніверситету Василя Менька, і багатьох власників східницьких приватних садиб, і відпочивальників, а також прихильників велоспорту та здорового способу життя із сусіднього Борислава, Трускавця та навколишніх сіл. Першим за 45 хвилин до фінішу прибув учасник Ігор Мельничук із Борислава. Одразу за ним фінішували східничани Андрій Раєвський та Світлана Кодолба.

У ході подолання непростої за складністю траси учасники велопробігу придумали кричалку, під вигуки якої, власне, і відбувалося підведення підсумків першого у курортному селищі Східниця велопробігу заради майбутнього.

«Об’єднаймось в ОТГ – Східниця нас поведе!» Під вигуки цієї кричали учасники велопробігу розійшлися по домівках з твердим наміром зробити велопробіг традиційним спортивним заходом під час святкування Дня курорту Східниці.

Офіційні святкові заходи з нагоди Дня курорту на сцені «Східницького літа» розпочалися із спільної молитви за участі священиків о. Василя та о. Олексія.

У вітальному слові з нагоди святкування Дня курорту парох Східницької парафії отець-декан Василь Штокало, побажав східничанам та гостям селища бути успішними та ефективними. «Перебуваючи на засланні, – зазначив отець-декан, – Йосип Сліпий у посланні до свого народу казав: «Бажайте більшого!». Ці важливі слова Патріарх, який пройшов нелегку дорогу, говорив своєму народові, перебуваючи у складних життєвих обставинах. Він вірив, що український народ повинен подолати труднощі та мати краще майбутнє. Ми покликанні Богом, щоб піти дальше, зробити більше, а не обмежуватися видимим, що є мінливим та оманливим. Ми покликані досягнути більшого, увійти у сферу духовного життя, щоб разом із Богом розпочати нову дорогу, котра буде мати новий вимір і яка зможе піднести нас до нових вершин, яких ми самі не завжди можемо до кінця осягнути. Оглядаючись назад, – наголосив о. Василь, – ми бачимо особу Омеляна Стоцького, який був звичайним жителем Східниці, простим вчителем, який не зупинився на досягнутому, а пішов дальше – і сьогодні ми втішаємося тим, скарбом природи яким наділив нас Господь, і який відкрився нам завдяки жертовній праці простого мешканця Східниці, який, як говорив нам Патріарх Йосип, бажав більшого. Тому сьогодні, вітаючи нас усіх зі святом, я хотів би побажати, щоб кожен із нас усвідомив свою важливість і відповідальність, яку кожен із нас несе за майбутнє, яке ми маємо передати нашим дітям та внукам».

Селищний голова Східниці Іван Піляк у вітальному слові також наголосив, що святкування Дня Курорту приурочене до Дня народження першовідкривача мінеральних вод О. Стоцького. Саме, завдяки його боротьбі з бюрократичним апаратом, за визнання цілющих властивостей східницьких джерел – Східниця отримала можливість розвиватися як бальнеологічний курорт. На честь славного земляка, уже декілька років поспіль у рамках народно-пісенного фестивалю «Східницьке літо» проводиться дитячий вокальний конкурс «Східниця шукає таланти», у якому активно змагаються не лише маленькі східничани, але й діти з усіх куточків України, які приїхали до Східниці на відпочинок. Дитячий вокальний конкурс імені першовідкривача східницьких джерел Омеляна Стоцького «Східниця шукає талант» відбувався цьогоріч під патронатом Східницької селищної ради, готельно-оздоровчого комплексу «Санта Марія» та відомого підприємця Ігоря Михаця із Борислава. У рамках конкурсу виступили Богдана Горбачик, Вікторія Жереб, Маркіян Блауцяк, Юлія Данилюк Ілона Ліщинська , Богдан Петрович, Каріна Журавчак, Галина Федьків, Софія Сушицька, Олена Пронь, Соломія Боброва, Анастасія Жереб та Ілона Пронів.

Концертну програму першого дня святкувань відкрив Дрогобицький муніципальний духовий оркестр під керівництвом Заслуженого діяча естрадного мистецтва Богдана Зайця. У рамках концертної програми на сцені «Східницького літа» виступили танцювальна школа «Савич», фольклорний гурт «Деревичка» із м. Києва, а справжньою окрасою свята стали виступи відомого українського естрадного співака, народного артиста України Василя Зінкевича та популярного музичного гурту «КАZKA».

До цікавих локацій першого дня святкувань слід віднести також екскурсії в музеї першовідкривача Східницького родовища мінеральних вод Омеляна Стоцького, які проводила дочка першовідкривача Заслужений журналіст України Ганна Стоцька.

Другий день святкувань розпочався святковою Літургією у східницькому храмі св. апостолів Петра і Павла, після чого відбулося урочисте освячення перенесеного у центральну частину Східниці на площу перед будівлею Східницької селищної ради пам’ятника першовідкривачeві Східницького родовища мінеральних вод Омеляну Стоцькому. Ця неординарна для Східниці подія зібрала чимало мешканців та гостей селища. Чин освячення пам’ятника на новому місці здійснив парох Східницької парафії о. Василь Штокало. Під час процедури освячення пам’ятника спогадами про непросту долю батька та його боротьбу із бюрократичною системою розповіли Наталія Мацієвська та дочка першовідкривача Східницьких джерел мінеральних вод Ганна Стоцька, яка дала належну оцінку старанням Східницької селищної ради щодо увіковічнення пам’яті Омеляна Стоцького, а також наголосила на необхідності до 120-річчя від народження геніального східничанина, яке буде відзначатися наступного року, відновити роботу музею Омеляна Стоцького у Східниці, та підшукати для цього музею більш зручне та привабливе приміщення у центральній частині Східниці.

У рамках другого дня святкувань на сцені «Східницького літа» відбулося також нагородження переможців конкурсу «Краще подвір’я Східниці – 2018». Вказаний конкурс у курортному селищі відбувається вдруге і є серйозним стимулом для східничан, які не займаються відпочинковим бізнесом, дбати про свої обійстя. За результатами голосувань перемогу в конкурсі цього разу здобули подвір’я Оксани Яців (вул. О. Довбуша, 31), Петра Коваля (вул. В. Чорновола, 53) та Дмитра Журавчака (вул. Б. Хмельницького,14).

До цікавих заходів Дня курорту Східниці слід також віднести презентацію книги «Карпатський діамант» відомого українського фотомитця Ігоря Фецяка та фотографа Андрія Гутовича, що побачила світ завдяки підтримки Східницької селищної ради у Дрогобицькому видавництві «Коло».

«У цій невеликій за обсягом книжці, – зазначає у вступному слові до видання Східницький селищний голова Іван Піляк, – відомий український фотомитець Ігор Фецяк спільно із Андрієм Гутовичем чи не вперше роблять спробу засобами фотографії передати красу наших невеликих та маловідомих для широкого загалу гірських сіл, з їх до болі знайомими та мальовничими околицями, які разом із Карпатськими полонинами та верхами гір творять неперевершене поєднання форм, ліній та кольорів, яке по-іншому, як «Карпатським діамантом», і не назвеш. Тут завжди є місце новому, прекрасному, досі небаченому закуточку, що відкриває перед очима зовсім новий, досі небачений світ, який доповнюючи загальну картину, й до того ж дуже яскраву, робить її неперевершеною за розмаїттям кольорів та широкою палітрою сприйняття.

Підбуж, Опака, Смільна, Кринтята, Коритище, Ластівки, Новий та Старий Кропивники, Зубриця, Перепростиня, Головське, Рибник, Майдан… Це далеко не повний перелік гірських населених пунктів, що увійшли у фотоальбом окремими розділами, і разом із відомим курортом Східниця творять єдине смислове ціле – «Карпатський діамант», який своїми унікальними рекреаційними можливостями близький до відомих гірських курортів Австрії, Німеччини та Швейцарії».

Книга має англійський переклад і, поза всяким сумнівом, матиме значний успіх у читача поза межами України, адже автори зуміли чи не вперше знайти єдиний смисловий підхід до відображення різних у своїй суті гірських населених пунктів Дрогобицького району, які, об’єднавшись в окрему ОТГ із центром у Східниці, здатні створити унікальний за своїми можливостями природно-рекреаційний кластер, який здатен буде конкурувати із найвідомішими гірськими курортами світу.

Концертну програму другого дня відкрив колектив Народного дому «Просвіта» смт. Східниці. Далі на сцену вийшли гості з Підбужа, після чого Східницю із Днем народження вітали улюбленці публіки, дует «Ярослав-На» Наталія та Ярослав Дуб з вокально-естрадною школою. Дуже тепло, східницька публіка зустріла виступ дитячого танцювального ансамблю «Верховинка» під керівництвом Богдана Коса Народного дому ім. І. Франка з м. Дрогобича. Проте найбільш довгоочікуваним подарунком для східничан та гостей курорту став виступ українського музичного гурту «The HARDKISS». Заряджена позитивом публіка стрибала, танцювала, співала і аплодувала своїм улюбленцям, виступ яких став заключним акордом дводенного святкування Дня курорту Східниці.

Петро МАГУР, «Нафтовик Борислава»