У різдвяні дні варто більше молитися та позбутися злих думок

Через декілька днів мільйони б українців зустрічатимуть один із найсвітліших празників у році – Різдво Христове. А передуватиме йому Святвечір, 6 січня після сходу першої зорі ми зберемося за святковим столом, основною стравою якого буде кутя.

Про основні традиції святкування Навечір’я Христового Різдва розпитуємо отця Василя Рудейка, доктора богослов’я, проректора Українського католицького університету.

— 6 січня – особливий день, день напередодні Різдва Христового. Як правильно його провести?

Це – день строгого посту, тому варто утримуватися від їжі аж до Святої вечері. Але не тільки. Строгий піст передбачає утримання від негідних вчинків, лихослів’я.

— Коли приступати до Святої вечері?

З появою першої зірки на сході. До столу зазвичай збираються у час вечірнього богослужіння, тобто десь близько шостої години, коли настає новий день. Перед вечерею усім членам родини треба помолитися. Церква не має якихось особливих молитов, що потрібно промовляти перед Святою вечерею. Зазвичай змолюють “Отче наш”, “Богородице Діво”. Можна заспівати тропар, якщо родина вміє. До Святвечері треба приступати лише з добрими помислами. В українській традиції також є те, що господар дому напередодні ввечері обов’язково вносить до хати дідуха.

— Що він символізує?

Небесний хліб. У цей день, на Святий вечір, Христос народжується у місті Вифлеємі, який у перекладі з єврейської означає дім хліба”. Дідух є одним із символів входження небесного хліба у наше життя. Його вносять, ставлять у кутку. Це – своєрідний символ, присутності Христа поміж нами. Дідух може стояти і до Стрітення, яке закриває цикл різдвяних свят. У деяких регіонах його виносять уже перед Йорданом.

— У багатьох родинах, особливо в сільських, є звичай класти під скатертину трошки сіна, підлогу встеляють соломою. Навіщо?

Так ми намагаємося відтворити атмосферу, в якій народився Христос. Також є традиція відкладати першу ложку куті в окрему миску для худоби, бо Христос народився у стаєнці. Можна запалити свічку під час Святої вечері. Хоча особливих приписів Церкви щодо цього також нема.

— Чому на столі повинні бути лише пісні страви?

Бо Христове перебування на нашій землі було убогим.

— Чи обов’язково на столі мають стояти 12 страв – і не менше?

Ні. Приготування саме 12 страв – народний звичай, це може символізувати і 12 місяців року, бо Різдво закладає нове літочислення, і 12 апостолів.

Не існує якихось чітко визначених Церквою страв на Святвечір. У день Навечір’я, як і на більшість великих празників, освячують хліб, вино, пшеницю й оливу. Пшениця це, звичайно, образ куті.

Але що готувати на Святий вечір, які страви – це вже кожна родина вирішує сама залежно від сімейних традицій. Важливо – щоб вони були постові. Бо, наприклад, у західному обряді ці страви не обов’язково мусять бути пісні.

— Чи дозволено спиртне на святвечірньому столі?

Того Церква теж не визначає. Але у цей день вона освячує вино. А це означає, що гріха від 50 грамів вина не буде.

— Що треба робити після Святої вечері?

Якщо вона відбувається перед літургійним богослужінням, то після неї варто піти до церкви. Коли опісля, то треба колядувати.

— У багатьох селах перед Святою вечерею члени родини йдуть на цвинтар. Це обов’язково робити?

Тут також не існує якихось церковних правил. Але в найбільші свята ми особливо пам’ятаємо про тих, хто вже від нас відійшов. Тому або в переддень свята, або на другий день ідемо на могили родичів. Дехто залишає на могилах частинку святвечірньої страви. Це визнання того, що померлі відійшли від нас лише фізично, а духовно й далі перебувають з нами.

Леся ЯСИНЧУК