Світлана Клюй, комунікаційна координаторка міста Дрогобич Львівської області, розповідає про свій шлях

Системні перемовини з владою, проведення кампанії «Від дверей до дверей» та загальних зборів для мешканців

будинку, постійні суперечки та конфлікти із сусідами, хейт та непорозуміння. Але результати співпраці ВІ «Активна Громада» Дрогобича та Ініціативної групи багатоквартирного будинку №4 на вулиці Княгині Ольги вражають: нові вікна, відремонтована частина даху та пішохідної зони, нові сходи, маячки на тріщинах, мурал на вхідних дверях до під’їзду, уквітчані підвіконня. А ще стільки всього в планах! Світлана Клюй, комунікаційна координаторка міста Дрогобич Львівської області, розповідає про свій шлях громадської діяльності та непростих взаємовідносин з мешканцями будинку.

– Як виникла ініціативна група? З чого все починалося?

– Почалося все з того, що у нас, як координаторів ВІ «Активна Громада», було завдання створити ініціативну групу. Я одразу подумала про свій будинок, але розуміла, що є ризики і мінуси, вже тоді їх бачила. Я живу в цьому будинку 8 років і від часів Євромайдану намагаюся сама щось робити: почала з облаштування території, ремонту під’їзду і продовжую цю справу.

– Які складнощі виникали на початку роботи ініціативної групи?

– У лютому 2020 року ми разом з регіональною координаторкою ВІ «Активна Громада» у місті Дрогобичі Оленою Юркевич пішли з кампанією «Від верей до дверей». Перед тим мені зателефонували з мерії міста і запитали, чи потрібні нашому будинку нові вікна: місто виділяє гроші на вікна для 4-х будинків. А в моєму під’їзді ми якраз восени всі вікна поміняли, мешканці скинулися по 400 гривень. Але я була би рада, якби і в інших під’їздах поміняли. Якраз під час кампанії «Від дверей до дверей» ми за 2 дні із всіх 70 квартир опитали 30. Наступний етап був – збори цієї ініціативної групи, потім ми пішли напряму до мера. Спочатку все складалося добре: опитування, збори, але від самого початку я відчула людський фактор: я не конфліктувала ні з ким, але розуміла, що мій під’їзд на фоні інших трьох виділяється, він доглянутий і тому я розраховувала на негатив. Я емоційна людина, завжди говорю все відкрито і ми, враховуючи, що це ініціативна група «Активної Громади», намагалися максимально коректно і тактовно з усіма спілкуватися. Але, все одно, є 2 людини, яким все завжди не так: влада погана, ніхто нічого не робить. Плюс – у них до мене особиста неприязнь. Особисто їм дорогу не переходила, але своїми успіхами я їх дратую. Є одна жінка, яка є соратницею опозиції до нашої влади, їй все погано, і мер поганий. А я у всіх на слуху, як ніби-то «провладна активістка». Хоча я рік тому критикувала мера, але практика показала, що критикувати немає сенсу, потрібно співпрацювати. Коли спілкуєшся, ідеш назустріч, вчиняєш не за принципом «відкривання дверей з ноги» – то напором, не з першого і не з третього разу, але в кінцевому результаті – вдається встановити контакт і бути почутим.

– Вирішенням яких питань займається ініціативна група?

– Я створила групу у Viber, це десь плю-мінус 30 людей. Коли ми проходили з кампанією «Від дверей до дверей», запитували про вікна і люди, бачачи, що вікна у моєму під’їзді є, теж виявляли бажання поставити і собі. Але вони не розуміли, як це зробити, ми їм пояснювали, розповідали, що важливо долучитися до зборів. Вже на самих зборах я підтягувала питання ремонту даху, вікна, каналізація, підвали, пішохідна доріжка, а також – комини, димоходи, які просто знищені. Зараз їх ремонтують. 30 років у нас під двома під’їздами не було асфальту. Будинок із двох боків підмиває вода, коли сильні зливи і дощі. Тротуари були зруйновані і треба було не просто пішохідну зону зробити нормальну, але й бар’єр-захист від води. Я говорила з місцевою владою щодо цього. Запропонувала так, як грошей немає, хоча б вкопати по периметру високі бордюри, щоб машини не заїжджали на газони, щоб не текла вода. В кінцевому результаті під половиною будинку зробили тротуар. Цьогоріч ми доробили поворот ще з іншого боку будинку і захистили дугою будинок від затоплення. З минулої осені я виявила тріщину під моєю квартирою. А у зв’язку із трагедією, яка сталася у Дрогобичі з будинком №101, коли він завалився, я розуміла, що потрібно щось робити. До речі, 101-му будинку я допомагала, півтора місяці волонтерила. Через пару місяців, як я побачила цю тріщину, я написала заяву до влади, до мене приїхали і поставили на ті тріщинки маячки. На зборах ми дотиснули питання вікон, бо їх вже на той час робили, підганяли розмір під «хрущівку». Це не було на 100% відсотків безкоштовно, мала бути символічна платня. Міський голова любить говорити фразу: «Якщо громада бере символічну фінансову участь, то він тільки «за» і завжди йду людям назустріч». Почався карантин і ми не знали, яку суму говорити людям. Офіційні кошти мали перевести на рахунок ЖЕКу. Ми думали, що це буде десь в районі 200 грн. На окрузі одного із наших депутатів у двох будинках вже міняли вікна, тоді збирали по 200 гривень. Але в нашій ситуації він сказав, що буде достатньо по 150 грн, у зв’язку із карантином. Проте, знаючи ситуацію, що громадські активісти давно працюють з цим будинком, що вже зроблено стільки роботи, він починає контактувати з цією моєю опоненткою, яка підтримує опозицію в місті. Він дав їй завдання зібрати по 150 гривень на вікна. Я з першого дня роботи нашої ініціативної групи, розуміючи, які можуть бути гострі кути, відразу зупиняла всі розмови про те, що ці всі гроші йдуть комусь особисто. Я говорила про те, що це буде офіційний внесок і ці кошти будуть перераховані на рахунок ЖЕКу, це буде звучати, як «внесок громади за вікна». Гроші збирали, моя опонентка Галина розповсюджувала плітки про те, що це все мало бути безкоштовно, мала все оплачувати держава. До мене почали підходити люди, запитувати, чи справді це мало бути безкоштовно, чому збирають гроші. Я пояснювала, що це є принцип долучитися громаді до змін, відчути це фізично. Я пояснювала, що це поетапна робота: ми ставимо вікна, збираємо гроші. Як тільки вони приходять на рахунок – відразу ЖЕК починає робити відкоси, потім пішохідну зону. ЯУ Viber-групі просила мешканців не конфліктувати ні з державою, ні з владою. В цьому немає сенсу, не потрібно псувати комунікацію. Вікна вже поставили, мені з ЖЕКу прислали рахунок і я запитала, на якому етапі збір коштів. У відповідь – ігнор, ніхто не відповів. Потім з’ясувалося, що мешканці одного з під’їздів вже давно віддали гроші Галині. Якраз в той день приїхали майстри і облаштовували нам пішохідну зону. Я звернулася до заступника міського голови і попросила, щоб вони разом зробили нам сходинки. Коли робили під першим під’їздом, я зателефонувала пані Лесі, подрузі Галини, щоб вони разом з сусідами показали, як краще зробити, як для них буде зручніше. То вони на радощах хотіли на майстра ще купу роботи накинути. Але він швидко всіх поставив на місце. Тоді я якраз запитала про ці гроші за вікна. Сказали, що Галина передала їх місцевому депутатові. Я телефоную начальнику ЖЕКу, вмикаю гучний зв’язок, попросила підтвердити, що це офіційний внесок, що є номер рахунку і що ці гроші не йдуть нікому в кишеню. І одразу телефоную депутатові, запитую, чи є у нього ці гроші. Він відповів, що є. Я пояснила йому ситуацію, що люди не розуміють, що все це офіційно. Також запитала, навіщо він взяв ті гроші. Я запитувала і у Галини, навіщо вона йому передала гроші. У відповідь на мене наїхали: «Навіщо тобі ці гроші, яке ти маєш до них відношення? Хто нам ставить вікна – тому я їх і віддала». Але питання в тому, що мені навіть не повідомили про це. У нас з нею знову почався конфлікт. Депутат теж кілька разів мені телефонував, пропонував завезти мені гроші. Я – активіст і не маю до них ніякого відношення. Я не хочу, щоб мене потім звинуватили у корупції. Далі депутат просив мене скинути йому номер рахунку, куди мали б бути перераховані гроші. Але в мене питання, якщо він не знав, куди ті гроші перераховувати, навіщо було їх брати, нівелювати роботу громадських активістів? Потім було ще кілька ситуацій, коли мене поливали брудом.

– Чи підтримують Вас мешканці Вашого під’їзду?

– Я завжди думала, що наш під’їзд слабенький, мешканці не дуже дружні, багато людей похилого віку. Але на фоні всіх цих перипетій, наш під’їзд дуже здружився, ми створили окрему групу у Viber. І найголовніше – ці три під’їзди теж створили на фоні ненависті до мене свою коаліцію і показово дружать проти мене. Тобто, ця вся історія активізувала людей, вони почали теж займатися благоустроєм території, саджають квіти. Написали окрему заяву на ремонт даху будинку 1-3 під’їздів, мій 4-й під’їзд не вказали у документі. Ще одну окрему заяву написали на ремонт парапетів у будинку.

– Чи не думали Ви над створенням ОСББ?

– Ми думали над створенням ОСББ. Але я категорично проти від’єднуватися лише своїм будинком. Ми хочемо зробити таку собі агломерацію – Раду вулиці. Є ідея об’єднати всі хрущівки, створити таку потужну групу, залучати фінансування, інвестиції, подаватись на проєкти Громадського бюджету. Але, по-перше, немає з ким це робити, а по-друге – у мене свої застереження через тріщину у моєму будинку. Невідомо, як будинок себе поведе і як в майбутньому буде. Будинок, який завалився у Дрогобичі, був на балансі ЖЕКу. Зараз мешканцям вже докуповують останні квартири. А якби це було ОСББ – чи була б так само держава до них лояльна у питанні виплати компенсацій? Але сусідні будинки всі нас знають і хочуть об’єдатися саме з нашим будинком і щоб ми разом дружили і працювали.

– Які плани у вашої ініціативної групи щодо подальшої діяльності?

– Є в планах розмалювати вхідні двері у під’їзді. Ідея виникла вночі, спонтанно. Я побачила у Facebook допис херсонської художниці і там було фото малюнку на дверях у під’їзді. Я одразу написала знайомій художниці, яка малює мурали у Дрогобичі. Запитала, скільки це буде коштувати. Вона мені відповіла, що планує запустити соціальну акцію, робити по місту такі фотозони, мурали. Сказала, що достатньо буде лише оплатити фарбу, гривень 400, і будемо малювати. Ми вирішили з Оленою Юркевич зробити це від «Активної Громади» – позначити, що тут живуть наші активісти. Щоб це була як мітка. Ще є ідея започаткувати фотоконкурс «Моя прибудинкова територія» чи взагалі успіхи своєї громади. Ми щомісяця обираємо трьох переможців і даруємо їм ось такий мурал. Ще з планів – доробити дах над під’їздом. Також зараз висаджую квіти на підвіконням над під’їздом.

Примітка. Місія “Активної Громади”: досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту “Республіка”. Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.

Авторка: керівниця пресслужби ВІ «Активна Громада»

Тетяна Кавуненко