Трускавецькі надзвичайники б’ють на сполох. У курортному місті городяни масово спалюють сухе листя, гілки та траву

Здебільшого сухостій палять на приватних присадибних ділянках та біля своїх осель.

При цьому мешканці рідко коли замислюються над тим, яку шкоду своїми діями завдають навколишньому середовищу та здоров’ю оточуючих. Як зазначає Микола Лучковський, начальник Трускавецького відділення Державної служби з надзвичайних ситуацій, до їхнього підрозділу цими днями почастішали звернення як від відпочиваючих, так і пересічних трускавчан, зі скаргами на масову задимленість у місті.

— Ситуація парадоксальна, люди палять на власних прибудинкових територіях сухостій і тим самим забруднюють навколишнє середовище. В той час – ми не маємо жодного законного права зайти на приватну територію і гасити там листя, яке горить. Хоча зауважу – навмисне і свідоме підпалювання листя та трави господарями, згідно чинних норм законодавства, розцінюється як контрольоване горіння і тягне за собою адміністративну відповідальність, — зауважує Микола Лучковський.

Головний надзвичайник міста також додає, ситуація зі спалюванням сухостою не набрала б таких загрозливих масштабів, як би інспекція з благоустрою, яка діє у місті, чітко контролювала ці процеси, а тим паче виписувала відновідні штрафні санкції паліям.
— Сьогодні від спалювання сухостою у місті страждають усі , — підкреслює Микола Лучковський. – Але найгірше, що страждає від цього імідж самого курорту. Тільки подумайте — люди, які подолали сотні тисяч кілометрів і приїхали до нас, щоб оздоровитися, попити цілющої Нафтусі та подихати свіжим повітрям, у результаті масових підпалів сухого листя у місті, отримали ледь не зіпсований відпочинок, оскільки змушені дихати задимленим повітрям та наражати себе на неабияку небезпеку, — резюмує головний надзвичайник Трускавця.

Чим небезпечний дим, який мимоволі вдихаємо, проходячи повз палаючі «листяні багаття»? Фахівці стверджують, що шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика . Уся річ у тому, що при згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.
На присадибних ж ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке люди не замислюючись так рясно окроплюють від колорадського жука.

Додаткова проблема при спалюванні сухостою полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. Зважаючи на те, що кожен другий українець має алергію на дим, тож спалювання листя і сухої трави неабияк послаблює імунітет половини жителів нашої країни. А постійно подразнювальний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам – як наслідок прогресують бронхіти, бронхіальні астми, риніти чи тонзиліти. Особливо небезпечними є такі наслідки для дитячого організму.
Що ж робити з опалим листям? Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування, переконують фахівці. Кожен власник присадибної ділянки на своєму господарському дворі може зробити компостну яму, зберігаючи в ній рослинні залишки. В результаті не буде забруднювати повітря, а за півроку матиме власне безкоштовне добриво.

Щоб вберегти власне здоров’я та довкілля від недобросовісних паліїв слід пам’ятати – виявивши локальне багаття із сухого листя, яке розпалює сусід, чи байдужий комунальник, слід відреагувати наступним чином — викликати службу «102» та представників місцевого відділу з питань благоустрою. Пам’ятайте, компромісам та байдужості у цьому питанні місця немає бути, бо мова йде про найцінніше – здоров’я та чисту екологію.

Ірина РОМАНОВА