Про полеглих Героїв з Дрогобиччини

Наразі короткий опис про героїв України, які положили свої життя на вівтар свободи України від тиранії

32-літній дрогобичанин Олег Ушневич народився в 1982 році в Дрогобичі в сім’ї працівників дрогобицького нафтопереробного заводу (теперішнє ВАТ «НПК-Галичина») Михайла та Євгенії Ушневич. Мав молодшого брата. Мати померла під час пологів, коли Олегу було 3 роки. Михайло Ушневич дотепер працює зварником на «НПК-Галичина».

Свого часу Олег вчителював на Сколівщині. В останні роки виїжджав на заробітки за кордон. На Майдані у Києві Олег Ушневич був з першого дня. Там і загинув…

Богдан Вайда народився в 1965 році у Стебнику. Неодружений. Останні роки життя мешкав з матір’ю у с.Летня Дрогобицького району. Маму поховав рік тому, 13 лютого. За братом сумують дві рідні сестри Марія та Любов.

Був палким патріотом України. На киїський Майдан поїхав 19 лютого. Зранку наступного дня, приїхавши до Києва, зателефонував сестрі: «Люба, тут справжня війна! Стріляють…», – після цього розмова обірвалася. Того ж дня по обіді до Летнянської сільради зателефонували і повідомили про смерть Богдана Вайди, котрий загинув від кулі снайпера-вбивці.

Йосип Шилінг народився в 1952 році у с.Вороблевичі Дрогобицького району у багатодітній сім’ї. Мав 8 братів та сестер. Одружившись, переїхав на постійне проживання до Дрогобича. Разом з дружиною Анною народили та виховали двох доньок, які подарували дідусеві та бабці чотирьох онучок.

За професією – будівельник. Останні роки часто їздив на заробітки до Італії. Дружина зараз працює в Італії.

На київський Майдан їздив кілька разів, затримувався там надовго. Хотів жити у вільній, заможній країні – аби внуки не шукали щастя по закордонах. Загинув 20 лютого.

Як повідомив на своїй сторінці у «Фейсбуці» народний депутат України Роман Ілик, поранений пострілом дрогобичанин Василь Михалко (прострілена легеня, стан стабільний) зараз в лікарні на Бульварі Шевченка,17 у Києві.