Дедалі більше людей у судах доводять, що паспорт мають виготовляти за 170 гривень

Люди перемагають зажерли­вих чиновників. Так можна узагальнити судову практику, яка склалась на сьогодні за позовами громадян, котрі не погодились платити за виго­товлення паспортів більше, ніж це, на їхню думку, перед­бачено нормативними докумен­тами.

Через рішення судів вони доводять: за паспорт слід платити лише 170 гривень. І ні копійки більше. Чиновники міграційної служ­би, яка тепер відповідає за ви­дачу паспортів, далі чинять опір.

Чи виконують вони рішення судів? Чи відповідатиме хтось за те, що з людей беруть зайві кошти?

Обговорюємо проблему з Іваном Фурлетом та Русланом Жировим, які перемогли у су­дах, активістом громадської ініціативи “Стоп свавіллю в паспортних столах!” Дмитром Ткачуком, заступником нача­льника обласного управління Державної міграційної служби Анатолієм Федорчуком та пра­возахисником Володимиром Марущаком.

— Чим керуються суди, стаю­чи на бік людей у позовах проти паспортних чиновників?

Р. Жиров:
— Я виграв справу кілька ти­жнів тому вже в апеляційній інстанції. В суді доводив, що єдиний законодавчий платіж за оформлення закордонного па­спорта – 170 гривень держав­ного мита, що прописано у від­повідному декреті Кабінету Міністрів.

Моя справа наразі перебуває на стадії касації, хоча у вико­навчої служби вже є припис про примусове виконання рішення суду. Суд постановив — “вирі­шити питання з видачею зако­рдонного паспорта”, а в ДМС наразі зізнаються, що… не зна­ють, як це робити.

Загалом в цій ситуації голов­на проблема – невідповідність одних правових актів іншим. У нас в державі найвищим актом є Конституція, за нею — зако­ни, укази Президента, декрети та постанови Кабміну. Існують декрет уряду 7-93 від 21 січня 1993 року та постанова уряду від 31 березня 1995 року №231, де чітко вказано розмір держмита за оформлення закордонного паспорта – 10 неоподатковува­них мінімумів, тобто 170 гри­вень. Але ще є дві постанови уряду (№№795 та 1098), де мо­виться про платні послуги, поміж них – 87 гривень за оформ­лення паспорта. Проте ці дві постанови не спираються на жоден закон, їх ніби взято “зі стелі”. Тому вони й стали пред­метом нашого оскарження – як і інші необов’язкові пла­тежі.

Д. Ткачук:
— Паспорти для виїзду за ко­рдон нині видає Державна міг­раційна служба (ДМС), яка з нового року замінила відділ громадянства і реєстрації фі­зичних осіб (ВГІРФО). Людям, які звертаються з заявою щодо видачі паспорта, у цих устано­вах дають кілька квитанцій для оплати. А насправді передбаче­но лише один платіж при оформленні закордонного па­спорта – держмито в сумі 170 гривень. І все. Натомість відді­ли ДМС підсовують людям ще кілька квитанцій. Але “фокус” полягає в тому, що деякі з по­слуг, за які треба оплатити… не обов’язкові!

Приміром, один з платежів – за бланк паспорта вартістю 120 гривень. А паспорт, між іншим, вважається власністю держави, тож громадяни, за логікою, не повинні оплачувати його вар­тість. Наступна платіжка – за платні послуги ВГІРФО (а те­пер – ДМС). Вони вартують 87 гривень 15 копійок. За ці гроші вам заповнять на ком­п’ютері бланки документів та виготовлять дві фотокартки. Але я, приміром, цілком спро­можний власноруч заповнити ці бланки та принести заздале­гідь зроблені фото! І таким чи­ном можу зекономити ці 87 гривень. Йдемо Далі. У жодно­му законодавчому документі ми не виявили наступного пла­тежу — страховий поліс. За ньо­го слід заплатити 75 гривень. Ще один платіж – справжнє нахаб­ство. Людям пропонують за­платити за “представницькі по­слуги” державного підприємс­тва. Вони начебто допомагають оформляти документи. Юри­дично їхні послуги добровільні, але вони абсолютно зайві. А ва­ртують ці послуги недешево – понад 100 гривень. А тепер ра­хуймо. Замість 170 гривень дер­жмита необізнані люди можуть заплатити понад 500 гривень!

— Які аргументи на цих про­цесах у посадовців міграційної служби?

А. Федорчук:
— Ми керуємося в роботі конкретними документами. Є декрет Кабміну від 21 січня 1993 ро­ку, де чітко вказано розмір дер­жмита за оформлення закордонного паспорта – 10 неопо­датковуваних мінімумів, тобто 170 гривень. Також є постанова уряду №795, в якій зазначено вартість послуг Державної міг­раційної служби, у тому числі й при оформленні закордонно­го паспорта. За послуги ДМС та бланк паспорта громадянин має сплатити 207 гривень 15 ко­пійок. Тож загалом вартість за­кордонного паспорта стано­вить 377 гривень 15 копійок.

Д. Ткачук:
— Ось бачите, знову нестиковка. Людям треба роз’ясню­вати, як захищати свої права від здирницьких платежів держави. Показовий момент стався у ко­ридорі управління ДМС, коли Іван Фурлет розмовляв із засту­пником начальника. Чиновник намагався довести, що за пас­порт треба платити 377 гривень (він таки враховує в цій сумі вартість бланка та послуг ДМС). Цей діалог почули кілька відвідувачів, які теж оформ­ляли документи на паспорт. І вони здивовано вигукнули: “А чому в нас платіжки на загаль­ну суму понад 600 гривень?!” Вийшов конфуз – чиновник не зміг пояснити доцільність цих чималих сум платежів.

І. Фурлет:
— Найсмішніше, що замість аргументів на користь цих пла­тежів працівники ДМС іноді вдаються до відвертого хамства та агресії. У мене відмовляли­ся прийняти документи, вима­гаючи додаткові платежі та до­кументи: за бланк паспорта, довідку про несудимість тощо. А опісля просто в кабінеті працівниця влаштувала істери­ку, скотилася до відвертих об­раз.

Я подав позов на такі дії пра­цівниці ВГІРФО.

На перші два засідання у моїй справі представники міграцій­ної служби не з’явилися вза­галі. А на наступних засіданнях, ніяк не змогли аргументовано довести свою позицію – про це, що за паспорт слід платити не 170 гривень, а набагато більше. Службовці, приміром, ствер­джували, що за бланк паспорта слід платити 120 гривень

Проте ще у квітні минулого року Кабмін своєю постановою №292 скасував цю плату.

Також я доводив в суді, що не зобов’язаний платити 87 гри­вень за послуги ДМС. У цю суму входить заповнення анкети та фотографування. Проте анке­ту я заповнив власноруч, а дві фотокартки заздалегідь зробив у фотоательє та приніс для оформлення паспорта. Після п’яти засідань суд визнав непра­вомірними дії працівниці, яка вимагала у мене додаткові пла­тежі – за послуги ДМС, за бланк паспорта, а також не бажала приймати фотокартки. Судове рішення зобов’язало відділ ДМС таки прийняти у мене підготовлені документи та ви­готовити паспорт за 170 гри­вень. Днями я знову пішов до відділу міграційної служби – вже з рішенням суду. Докуме­нти у мене таки прийняли, але не без спротиву — лише після вказівки заступника начальни­ка управління.

В. Марущак:
— Посадовці ДМС серед ін­шого обстоюють необхідність плати за бланк закордонного паспорта. Але юридично саме в сумі держмита і є ця вартість. У декреті Кабміну про держмито вказано, що його сплачують “за видачу документів, що мають юридичне значення, уповно­важеними на те органами”. Тож вже з цього очевидна аб­сурдність плати за бланк пас­порта.

— Судові позиви виграно, але паспортів позивачі наразі не отримали. Щодалі?

Я І. Фурлет:
— Подавши документи вже з виграшним для мене судовим рішенням, я чекатиму 10 днів, впродовж яких мені можуть надати аргументовану відмову. Проте вже сам факт, що доку­мент та єдину платіжку на 170 гривень у мене таки прийняли, — це свідчення того, що пас­порт мають виготовити. На це управління ДМС має 30 днів.

Р. Жиров:
— Якщо паспорти ми не отри­маємо навіть після виграних су­дів, треба звертатися до Прези­дента як гаранта прав і свобод громадян і запитати його: “Скі­льки ще людей мають виграти судові справи, щоби міграційна служба почала діяти за зако­ном?» А загалом кажучи, я пе­реконаний, що за видачу закор­донного паспорта держава вза­галі не повинна брати грошей

Сергій Бовкун