До бізнесового Олімпу родина Танчуків крокувала майже тридцять років. Батьки, четверо синів – Роман, Федір, Володимир, Василь, а також сестра Надія – першими в районі організували теплиці з вирощування квітів

Пригадую, як одного разу ранньою весною, у редакційних справах перебував у місцевому дорожівському колгоспі, і скористався можливістю завітати до Танчуків. Старші в якихось термінових справах поїхали до Дрогобича, тож Василь разом із татом Володимиром залишився ґаздувати. Щоб квіти не зів’яли від приморозків, теплицю обігрівали, а для цього потрібні були дрова. Тому Василь їх рубав і підкидав у пічку.

Завдяки недоспаним ночам і тяжкій праці тоді зберегли плантацію гвоздик. Кровно зароблені гроші Танчуки вклали у нові проекти. Набуті знання і досвід додали їм впевненості в опануванні тепер уже чергових бізнесових орбіт. Танчуки вміло і впевнено «прорубують» вікно в Європу, розпочавши втілення задумів у реальність на тепличному комбінаті у Лішні. «Тандем», а саме таким є нині фірмовий бренд братів Танчуків, успішно увірвався на квітникарський ринок. Фірма постачає продукцію не тільки в Україну, а й за кордон, вийшла на відповідний європейський рівень в агрономії вирощування квітів.
Завдяки створенню допоміжних бізнесово-виробничих підрозділів, які більш дотичні до громадського харчування, а не до квітникарства, вибудовується система взаємопідстраховки.

При настирливому бажанні можна досягнути висот визнання, але більш проблематично втриматися на Олімпі. Цю істину розуміють Танчуки, тому їм багато що вдається. Та найбільшою їхньою заслугою є те, що вони дали працю майже 200 людям. А у наш час – це дуже важливо. Ще якихось 30 років тому промислова зона Дрогобича нараховувала 20 заводів, фабрик та інших підприємств. Понад 30 тисяч людей було задіяно на виробництві. До речі, стільки ж колгоспів і радгоспів теж було у районі, в яких працювали від 100 до 200 осіб залежно від їх масштабів. Нині ситуація на ринку праці є катастрофічною. Тому й похвально, що Танчуки, задіявши всю енергетику свого роду, гідно почуваються у суспільному середовищі, водночас дають можливість своєму люду на хліб насушний заробляти у рідному краю.

На наших теренах має місце зародження і становлення й інших династій галицьких ґаздів про яких знаємо, але чомусь мало пропагуємо їхнє досягнення. Тому спробуємо заповнити цю прогалину першою дебютною публікацією про Танчуків.

Володимир ТУРМИС
На фото: Василь Танчук.