"Наша команда зробить максимум, щоб ресурс d-nk.com.ua став ДНК нашого краю"
Мы в Fb Мы в Tw  Мы в G+ Мы в Lj RSS стрічка
Будсервіс  

Дрогобиччина — новини краю

Інформаційний портал Дрогобицького району

«Золото» Дрогобича

А тепер про сіль.

Дрогобич - завод солеварінняВона — мати Дрогобича. Вже у XII столітті прекрасну білу дрогобицьку сіль високо цінили по всій Галицькій і Київській Русі, на ринках Західної Європи.

У 1164 році, під час однієї з частих на Придністров’ї повеней, у ріці біля Удечева (Жидачева) втопилося понад 300 чоловік з-над Дніпра, які йшли із прикар­патською сіллю, — про це свідчать Воскресенський та Іпатіївський літописи. І загинули, певно, не тому, що не вміли плавати (принаймні усі), а тому, що жаль було розлучатися з ношею. Здолати таку далеку, повну небезпек дорогу (пізніше на Україні такі називалися чу­маками), заплатили так дорого – і вертатися без ні­чого? А сіль у мішках намокала і тягнула на дно.

Так, хоча на Прикарпатті, крім Дрогобича, сіль до­бували ще в сусідніх Губичах, Тустановичах, Ясениці, Сільній, Іздебнику (Стебнику), в Старій Солі, все-одно це був рідкісний і дорогий продукт. І коли 1255 року князь Ізяслав посилав київського боярина Федора «ко Солем» (Іпатіївський літопис), то мусив відчутно по­трясти казну. Пізніше далеко навкруг Дрогобича вози виробляли спеціально під мірку дрогобицької солі: стіль­ки-то топок (форма зрізаного конуса) в довжину, стіль­ки – у ширину і висоту. Вулиця Жупна у місті (соле­варню з якогось часу стали називати жупою) була ви­мощена дерев’яними колодами, на мості через Побук (притока Тисмениці) за проїзд брали мито.

Дільниця навколо сільзаводу – Зваричі (від тих, що виварюють сіль) – найдавніша в Дрогобичі. Звідти по­чиналося місто.

Герб міста ДрогобичВ свою чергу, дрогобицька солеварня – найстаріше, безперервно діюче на одному місці підприємство на Ук­раїні. Це завод – музей. Принцип виробництва за віки по суті не змінився: колись соляну ропу добували з коло­дязя руками, потім – кінним коловоротом, нині – електромеханізмом; ропа кипить у металевих черінях (чанах) – вода випаровується, сіль осідає.

Сьогодні солеварництво уже далеко не визначальна галузь промисловості Дрогобича, та на гербі міста, як колись, біліють у красивій симетрії дев’ять топок солі… Далі буде

      Ви володієте цікавішою інформацією на тему, радо розмістимо її на ресурсі,
наша скринька: dnk-office@yandex.ua
Обов'язкові для заповнення - лише поле "Ім'я"

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.