З 20 січня розпочинається перша масова хвиля мобілізації

Одразу після зимових свят в Україні стартує четверта хвиля часткової мобілізації. За словами секретаря РНБО Олександра Турчинова, вона розпочнеться 20 січня і триватиме 90 днів.

Далі на українців чекатимуть ще дві хвилі цього процесу – у квітні-червні, які триватимуть 60 днів кожна. Отже, де-факто часткова мобілізація в нашій країні безперервно (чи з двома кількаденними перервами) триватиме аж сім місяців!

Утім для реалізації мобілізаційних планів РНБО ще потрібні відповідні укази Президента та ухвалення Верховною Радою низки законів.

Тим часом міністр оборони Степан Полторак заявляє, що нових мобілізованих перед скеруванням у зону АТО навчатимуть протягом 25 діб за різними військовими спеціальностями. Він також уточнив, що насамперед будуть мобілізовані військовослужбовці запасу.

Скільки ж іще українців можуть мобілізувати? І чому влада робить цей процес таким тривалим у часі?

Про це – у розмові з керівником Західного регіонального медіацентру Міноборони Олександром Поронюком та співдиректором програм зовнішньої політики й міжнародної безпеки аналітичного Центру імені Разумкова Олексієм Мельником.

Чи справді без нових мобілізацій країні неможливіо обійтися?

О. Поронюк:

— Питання, чи взагалі подальша мобілізація потрібна країні, на сьогодні, на жаль, не стоїть: на Донбасі тривають бойові дії, наші військові гинуть, зазнають поранень та каліцтва. Суспільство має розуміти, що солдати на передовій, на блокпостах потребують перепочинку. Не можуть же, як слушно зауважив Олександр Турчинов, роками воювати ті самі мобілізовані, а всі інші – лише по телевізору за ними спостерігати. Власне, для цього влада і розраховує провести три етапи мобілізації, щоб забезпечити ротацію людей у зоні АТО.

Чи можна говорити про те, що нинішні мобілізаційні плани нашої влади – це фактично сигнал того, що конфлікт на Донбасі неможливо вирішити дипломатичним шляхом?

О. Мельник:

— У цьому є певна логіка. Першу світову війну (і фактично похідну від неї Другу світову) значною мірою спровокувало почергове оголошення різними країнами мобілізацій, нарощування військової потуги. З дипломатичного погляду, з боку будь-якої країни такий крок не можна вважати мирним актом. Мобілізація потребує значних фінансових витрат, і просто так її оголошувати, без серйозної військової потреби немає сенсу.

Однак, як на мене, Україні на це не варто зважати. Влада не зможе забезпечити на належному рівні оборону країни, якщо не створить потужний військовий резерв, завдяки якому буде можливість періодично проводити ротації у зоні АТО. Оскільки дотепер у нас такого резерву де-факто не існувало, мобілізація – єдиний вихід, щоб забезпечити бойову підготовку людей, навчити їх давати відсіч ворогу.

Скількох людей можуть мобілізувати протягом наступного року?

О. Мельник:

— Міністр оборони Степан Полторак заявляв у парламенті про те, що від початку російської агресії Україна наростила чисельність Збройних сил із 130 тисяч до 200 тисяч осіб. 2015 року в Міноборони планують збільшення до 230 тисяч солдатів та офіцерів.

Уже у першому кварталі 2015-го Міноборони має намір провести ротацію у зоні АТО, відпустивши додому 20 тисяч військових завдяки новій хвилі мобілізації. Водночас надалі у квітні-серпні може йтися про ротацію і мобілізацію ще до 40 – 50 тисяч військовослужбовців. Це без урахування ротацій і призову в Національну гвардію та Прикордонну службу.

У планах влади дати військовозобов’язаним вибір, у якому статусі проходити службу: як мобілізований чи як призовник (у віці 20 – 27 років). Яка різниця між цими статусами?

О. Поронюк:

— У рамках мобілізації військовозобов’язаним надходитимуть повістки для прибуття у військкомат. Там, за результатами медогляду, визначатимуть, наскільки резервіст придатний до військової служби. Якщо його визнають придатним за станом здоров’я, то з ним проводитимуть співбесіду, аби з’ясувати його бажання чи небажання служити. Обов’язково звертатимуть увагу на досвід проходження військової служби та військову спеціальність. При відборі у зону АТО перевагу віддаватимуть тим, хто має військовий досвід.

За мобілізованими резервістами, які не укладають контракту з державою, за законом, на рік зберігаються їхнє місце роботи, посада та офіційна заробітна плата.

О. Мельник:

— Також з весни 2015 року. влада планує відновити строкову службу в Збройних силах. Згідно з планами влади під призов потраплятимуть чоловіки, віком від 20 до 27 років (а не від 18 років, як раніше). Вони проходитимуть службу у військових частинах протягом 1,5 року, активно навчатимуться веденню бойових дій, а потім ітимуть у запас. «Строковиків» обіцяють не відправляти на Донбас.

Олександра ТАМКОВА