СОЛОМОН ВІДПОЧИВАЄ. Суддя, приймаючи рішення щодо резонансної справи, видається, перевершив древнього мудреця

Де початок того кінця,
яким закінчується початок?

Козьма Прутков

10 червня у Дрогобицькому міськрайонному суді відбулося завершальне засідання за позовом Тараса Метика про визнання протиправними дій Дрогобицької міської ради щодо скликання та проведення позачергової сесії, яка прийняла рішення про звільнення його з посади секретаря ради.

Вимоги позивача у засіданні задоволено частково. Зокрема, в постанові суду йдеться (цитуємо дослівно): «Визнати протиправними та скасувати рішення Дрогобицької міської ради №1283 від 28.02.2014 року та рішення №1286 від 28.02.2014 року в частині пункту 1.3.».

Конкретизуємо. У рішенні сесії №1283 йдеться про дострокове припинення повноважень секретаря ради Т.Метика, а в пункті 1.3 рішення №1286 – про виведення його зі складу виконавчого комітету міської ради.

Здавалось би, з огляду на скасування цих протиправних рішень, Т.Метик знову автоматично є секретарем ради і членом виконкому. Проте, як говорив полковник Забрьоха з відомого твору Квітки-Основ’яненка: «Так то воно так, але трохи не так». Зокрема, в постановляючій частині зазначено (цитуємо дослівно): «В решті позову відмовити».

Решта позову – це, власне, вимога Т.Метика щодо поновлення його на роботі. Майже шекспірівська дилема: бути чи не бути? Або, як кажуть у народі: ні вашим, ні нашим.

Кажуть, Метик, котрий звернувся з цього приводу до Львівського апеляційного адміністративного суду, сподівається, що вища інстанція допоможе з’ясувати істину в справі, що зайшла в глухий кут.

До речі, ще оригінальніше розвиваються події навколо справи Олексія Радзієвського. Того ж дня, коли розглядався позов Метика, пополудні мало відбутися слухання за позовом Радзієвського. Проте не відбулося, позаяк головуючий наслідував приклад попередніх трьох суддів, котрі, як мовиться, вмили руки. Себто взяли самовідвід.