6 липня 2017 року відбулася конференція трудового колективу Центральної міської лікарні м. Борислава

Причиною проведення стала двохмісячна заборгованість з виплати заробітної плати працівникам установи, фінансування якої відбувається у вигляді субвенсій з державного бюджету, розмір яких розраховується по нікому невідомій формулі, на кожен район чи місто. Якщо цієї суми бракує, як у випадку з нами, то дофінансування здійснюється з міського бюджету.

Згідно виділеної суми субвенції недофінансування лише на оплату праці із нарахуваннями становить 88588 тис. грн. (29.7% річних призначень на ці цілі). Але медицина – це не тільки заробітна плата працівників, а ще й медикаменти, оновлення обладнання, ремонт старого обладнання, харчування хворих, ремонт приміщень, бензин, пільгові ліки і багато іншого, без чого ми не можемо існувати. І так левова доля цих витрат лягла на плечі хворих, спонсорів та самих медиків. Неодноразово ми чуємо дорікання, що якість надання медичних послуг низька, діагностичного обладнання немає, в лікарнях погано годують, ліки хворі купляють самі і т. п. А що з цього перерахованого залежить від нас? У сусідів є томографічне, нове діагностичне, хірургічне, гінекологічне, терапевтичне, урологічне, кардіологічне, неврологічне обладнання, а ми – не можемо зробити лабораторне дослідження в повному об’ємі, тому що немає реактивів, обладнання застаріле і купити нове немає за що.

На початку року, передбачаючи сьогоднішній стан недофінансування, між керівництвом міста та адміністрацією лікарні було підписано меморандум, згідно якого медицина зобов’язалася на протязі року зекономити 2,6 млн. грн., а це майже місячний фонд заробітної плати (відпустки за свій рахунок, скорочення біля 68 ставок, припинення оплати понаднормових годин, замін і т. п.). Такої суми економії за весь час свого існування, медицина міста ще не проводила. Ми виконуємо ці домовленості. А керівництво міста, натомість, зобов’язалося доплачувати бракуючу суму, але при одній умові – наявносі коштів (перевиконання міського бюджету більше ніж на 105 %).

До сьогодні гроші так і не появилися. Борги з місячними недофінансуваннями наростали і настав колапс. Ще необхідно наголосити, по сумах субвенції забезпечують лише оплату праці з нарахуваннями на 9,5 місяців, а 2,5 останні місяці 2017 року, якщо керівництво міста не прийме дійових мір, медичні заклади прийдеться закрити на ключ.
Профспілковий комітет м. Борислава звернувся з листом-звернення до голови обкому профспілки медпрацівників Львівської області, який в свою чергу скерував аналогічні листи голові ОДА Львівської області, ДОЗ ЛОДА, ЦК профспілки працівників охорони здоров’я України.

30. 06. 2017 року нами було ініційовано проведення «круглого столу» за участю членів профспілкового комітету ЦМЛ м. Борислава, керівництва ЦМЛ м. Борислава, керівництва міської ради, членів обкому профспілки медиків Львівської області. Ніяких рішень прийняти не вдалось. Місто немає грошей, субвенцій ніхто не збільшить.

Дивує позиція міських керманичів, які дорікають нам, що на останній сесії добавили медикам 400 тис. грн., а на останньому засіданні виконавчого комітету рекомендували додати ще 200 тис. грн. Але ж це наші гроші, які медицина зекономила на енергоносіях і влада лише дозволила нам їх перекинути з одної статті видатків на іншу, а міських коштів ми так і не дочекалися. Субвенцією за червень, яка надійшла двома траншами (03. 07. 2017 р. та 11. 07. 2017 р.) плюс нашими зекономленими грошима вдалося виплатити працівникам заборгованість за травень. На сьогодні медики повинні були б уже отримати аванс та заробітню плату за червень, які скоріше всього, появляться лише до середини серпня, коли знову прийде субвенція державного бюджету. В липні та в першій половині серпня грошей не буде?!. А на жовтень, листопад та грудень субвенції закінчаться.
З однієї сторони згубні рішення Міністерства охорони здоров’я України про так звані реформи в медицині, які, на думку переважної більшості медиків, призведуть до повної руйнації галузі, з другої сторони постійне недофінансування, яке як намірене по іншому не назвеш, з третьої – жалюгідний стан місцевого бюджету, заганяють нас у прірву банкрутства та закриття. Тому медикам Борислава нічого іншого не залишається, як заявити про свої проблеми та стан на всю державу.

Згідно закону України «Про вирішення колективних та трудових спорів» від 03. 03.1998 року № 137/98 страйк застосовується як крайній засіб, коли інші можливості вичерпано або у зв’язку з відмовою роботодавця чи власника задовільнити вимоги найманих працівників. Тому до оголошення страйку ми повинні пройти погоджувальний шлях, старт якому було дано на конференції трудового колективу працівників установи. Законний термін проходження цієї процедури (підписні листи, звернення до головного лікаря, звернення до голови міста, звернення до Національної служби посередництва та примирення) складає 1,5 – 2 місяці. Якщо на протязі цього часу фінансування Бориславської медицини не стабілізується, а це потребує в першу чергу, активних дій зі сторони керівництва міста, у нас не буде іншого виходу як страйкувати.

Р. S. Але існує ще один метод прояву своєї невдоволеності до будь-якого дійства – пікетування, що законом не заборонено. Лише вимагається повідомити за три дні про його початок. Участь працівників у пікетуванні повинно відбутися в позаробочий час, під час відпустки або у вихідні дні.

Медики Борислава просять розуміння та підтримки в мешканців міста. Адже власником медицини є громада міста і лише громаді, шляхом референдуму чи опитування, вирішувати подальшу долю ЦМЛ м. Борислава.

13. 07. 2017 р.
М. І. ЛАЗАР,
заступник голови ПК ЦМЛ м. Борислава,
завідувач неврологічного відділення.