шпихлір у ДрогобичіОстаннім часом все більшого розголосу і скандального формату набирає інформація та плітки стосовно відносин Дрогобицько-Самбірської єпархії УПЦ КП та Дрогобицької міської ради

16 лютого, на понеділковій оперативній нараді в Ратуші це питання знову набрало гостроти.

Громадська активістка Віра Байса, в обговоренні, звернулася до секретаря міської ради Тараса Метика, щодо ситуації навколо земельної ділянки біля території «Шпихлір». Вона нагадала, що ще за часів першого скликання Дрогобицької міської ради, рішенням депутатів цю ділянку було визнано як таку, що не підлягає під будівництво, оскільки її призначення — проведення різноманітних культурно-масових заходів. Також Віра Байса звернулася до Тараса Метика з проханням, аби міська влада не піддавалася на будь-які звернення щодо цієї ділянки, в тому числі, і від Дрогобицько-Самбірської єпархії УПЦ КП.

Оскільки в засобах масової інформації, за останній період, ця тема набуває скандального характеру, то Тарас Метик розповів присутнім про усі нюанси та події, які стосуються відносин Дрогобицько-Самбірської єпархії УПЦ КП та Дрогобицької міської ради.

У понеділок, 9 лютого, о 12:00 год. у приміщенні Львівської обласної державної адміністрації відбулася нарада для вирішення ситуації, яка склалася між Дрогобицько-Самбірською єпархією УПЦ КП та Дрогобицькою міською радою з питання виділення земельної ділянки під будівництво храму.

На зустрічі були присутні:

Ткачук Оксана Василівна — т.в.о. начальника управління архітектури, містобудування та інфраструктурних проектів обласної державної адміністрації;

Архієпископ Яків — керуючий Дрогобицько-Самбірською єпархією УПЦ КП;

В’ячеслав Лук’янченко — представник громади Дрогобицько-Самбірської єпархії УПЦ КП;

Метик Тарас Михайлович — секретар міської ради м. Дрогобич;

Петранич Ігор Михайлович — головний архітектор м. Дрогобич;

Рудницький Степан Іванович — перший заступник голови Дрогобицької районної державної адміністрації.

Предметом розмови стала лист-заява № 021 архієпископа Якова на ім’я голови Львівської обласної державної адміністрації Сенютці О.М. від 30 січня 2015 року.

Текст заяви в оригіналі:

«Дрогобицько-Самбірська єпархія УПЦ КП, що знаходиться за місцем свого перебування в м. Дрогобичі, немає свого Катедрального Собору немає де молитися для вірних.

Для будівництва собору потрібна земельна ділянка, щоб можна розпочати будівництво. На жаль Дрогобицька міська Рада, два роки, не виділяє земельної ділянки під будівництво храму. Мною, як єпископом керуючим єпархією було подано три заяви-прохання про виділення земельної ділянки, все по сьогодні залишається без результативно. Також була заява подана Патріархом Філаретом а результат ніякий.

Колишній міський голова Радзієвський О.В. звільнений з займаної посади (за власним бажанням), більше півтора року, обіцяв задовольнити прохання своїх виборців, але не вистарчило йому часу. Теперішній виконуючий обов’язки голови секретар міської Ради п. Метик Т. М. так само продовжує обман, щоб не допустити православних до будівництва храму.

Дуже прикро й боляче за таке фальшиве самоврядування. Для УГКЦ є двадцять діючих храмів, а православні ходять оббиваючи пороги за-землю, невже такі ми неугодні для нинішніх чиновників м. Дрогобича.

Прошу Вас Олег Михайлович, посприяйте щоб наше проблематичне питання було вирішено.

З повагою керуючий Дрогобицько-Самбірською єпархією архієпископ Яків».

Як повідомив секретар міської ради Тарас Метик, владика Яків вимагає земельну ділянку, яка розташована біля «Шпихліру» на вулиці М. Грушевського. Попередньо міською владою було запропоновано чимало варіантів земельних ділянок, де у Дрогобчі можна збудувати Катедральний Собор УПЦ КП, однак владика Яків наполягає саме на ділянці біля «Шпихліру».

Попередньо, 6 жовтня 2014 року, на адресу міської ради надійшов лист №299/14 від Провінції Отців Василіян на ім’я міського голови О.В. Радзієвського.

У листі йдеться про те, що Провінція Отців Василіян Найсвятішого Спасителя в Україні звертається з проханням щодо відновлення права власності земельної ділянки, яка знаходиться на вулиці Грушевського в Дрогобичі.

Згадана земельна ділянка ще перед Другою світовою війною, як свідчать архівні документи, належала монастирю Отців Василіян. Повернення такої ділянки передбачене Указом Президента України № 279/2002 «Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього союзу РСР стосовно релігійних організацій». З відповідними проханнями звертались Ігумени Монастиря св.. апп. Петра й Павла в Дрогобичі о. Лаврентій Івасечко та о. Павло Ясиновський (лист від 26.03.2010). Однак справа дотепер не вирішена.

Нещодавно нам стало відомо, що цю ділянку віддають під забудову Українській Автокефальній Православній Церкві. Попри нашу повагу до прав і свобод вірних зазначеної конфесії вважаємо такий вчинок некоректним і неправомірним. Тому просимо вжити заходів до відновлення справедливості в питанні власності на згадану земельну ділянку, повернувши її законному власнику — Монастирю св. апп. Петра й Павла в Дрогобичі.

Лист підписаний Пантелеймоном Саламахою, ЧСВВ, Протоігуменом.

Також до міської ради звернувся з листом №44/800 від 7 жовтня 2014 року Єпископ Самбірсько-Дрогобицький, владика Ярослав (Приріз). У своєму листі владика Ярослав просить міську владу підтримати прохання Провінції Отців Василіян Найсвятішого Спасителя в Україні та таким чином відновити історичну справедливість, повернувши втрачене майно законному власнику.

Щодо даної ділянки, то міська рада планує спорудити на ній музей під відкритим небом. Також на цій території, яку громада називає «співочим полем», проводять культурно-масові заходи різноманітні громадські та молодіжні організації, колективи, як місцеві, так і приїжджі, організовує святкування міська рада. Логічно, якщо на цьому місці спорудити храм, то ніяких культурно-масових заходів, з етичної точки зору, проводити там буде неможливо. Інших альтернативних варіантів у центральній частині міста цьому «співочому полю» немає.

Щодо закидів на адресу Тараса Метика, нібито він планує віддати цю земельну ділянку, то це повна нісенітниця, оскільки відомо, що владика Яків звертався з цим проханням не до одного очільника міста, протягом останніх трьох років. Але здоровий глузд та господарське мислення не дали жодному міському голові вчинити такого ганебного кроку, за яким стоїть доля громади.

Діючи в рамках закону, оскільки територія міста належить громаді, то влада міста вважає, що останнє слово має бути за жителями міста та їхніми делегатами — депутатами, які прийматимуть рішення, щодо цієї ситуації, на сесії міської ради.