Непередбачуваність децентралізаторів

Щоб розпочати фахову дискусію чи/або вивчення якоїсь проблеми необхідно дати чітке визначення предмету дослідження. Отже, що таке децентралізація? Без Вікіпедії. Одним реченням: децентралізація – процес передачі повноважень і бюджетних надходжень від державних органів до органів місцевого самоврядування. Таким чином серед головних завдань децентралізації є формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади для надання якісних та доступних публічних послуг, задоволення інтересів громадян в усіх сферах життєдіяльності на відповідній території ( регіон, місто, селище, село).

Децентралізація тримається на «трьох китах»: реформа територіальної організації влади, реформа місцевого самоврядування та реформа регіональної політики. Територіальна організація влади передбачає ДОБРОВІЛЬНЕ об’єднання територіальних громад. У нашому випадку це міста обласного підпорядкування : Дрогобич, Борислав, Трускавець, Стебник, 4 селища та 72 села ( частина з яких – важкодоступні гірські села). Головна мета об’єднання територіальних громад (ОТГ) це створення та підтримка сприятливого життєвого середовища, необхідного для розвитку людини, її самореалізації, захисту її прав, надання населенню органами місцевого самоврядування й утвореними ними установами та організаціями якісних і доступних адміністративних, соціальних та інших послуг на відповідних територіях. Тобто, територіях, що утворилися за рахунок власне процесів об’єднання. Ці процеси, наприклад, у сусідній Польщі тривали майже 10 років. І вони абсолютно не передбачали керівництво «зверху». Ми ж з вами, шановні співвітчизники, спостерігаємо зворотню картину: всі «добровільні» об’єднання створюються у кабінетах міської/районної ради/адміністрації, в обласних та столичних високих кабінетах. В ОДА пишуться «перспективні плани», схвалюються обласними радами та затверджуються Кабінетом Міністрів.Так, можливо, там сидять недурні люди, які щиро дбають про наш з вами добробут та краще життя. Але.

Перша реформа/ «кит» передбачає передачу повноважень громадам у сфері початкової та середньої освіти, первинної медицини, житлово-комунального господарства, будівництва, місцевих доріг, інфраструктури. У якому вони зараз стані – загальновідомо. Разом з тим, Європейська хартія передбачає передачу ВЛАДИ від місцевих адміністрацій до виконавчих комітетів місцевих рад. Таким чином мають зникнути з владної мапи обласні державні адміністрації ( так само, як і РДА). Главу цього органу мав би вже замінити префект. А їх, префектів, як не було так і немає, позаяк немає політичної волі до створення цього інституту. Це так, якби підводу з кіньми завантажили сіном, а конюха на ній немає…

Ось так і з місцевою владою. Вона аж ніяк не хоче втрачати своїх чималих впливів та преференцій. Префект десь там, на манівцях законотворчості, а я ось тут, повноцінний господар/керівник/князьок уся і усіх! Тому маємо такі результати загальнонаціонального опитування населення Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, що проводилися спільно із соціологічною службою Центру Разумкова. Так, на запитання «Як ви вважаєте, місцева влада в Вашому місті/селищі/селі спроможна справитися, якщо вона в разі децентралізації влади отримає більше повноважень і відповідальності?» минулоріч ствердно відповіли 52,2% опитаних, а цьогоріч – 41,9%. Натомість у тому, що місцева влада не справиться з викликами часу, переконані 45,8% опитаних (минулоріч таких було лише 30,2%). За рік також збільшилася і кількість тих, які вважають, що децентралізація призведе до появи місцевих «князьків». Що і треба було довести! Я вже купу років дружу з пані Іриною Бекешкіною, директоркою Фонду «Демократичні ініціативи». Вона постійно наголошує на повній відсутності просвітницьких кампаній щодо озвученої проблеми. А віз і нині там.І це вже нагадує: Сліпому свічка не потрібна.

Та сьогоднішні владці сумнівів не відають. Мабуть, чули про : Собаки гавкають, а караван іде. Правда, тут треба визначитися,- хто собаки, а хто власне поводир отого «каравану». І маємо результат: по формуванню ОТГ рейтинг у нашій, Львіській області -14 місце. Працюють до сьомого поту і голова ОДА і голови РДА! Вони сьогодні посіли свої комфортні посади…без конкурсу. Так, так, шановні, є такий закон №7126 про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проходження державної служби. Згідно нього ці посадовці знову можуть бути членами політичних партій, знову можуть балотуватися, поєднувати в собі виконавчу гілку влади і законодавчу, вони зможуть знову очолювати фракції влади в місцевих органах влади. Вони фактично знову стають зручними політиками. Чому зручними? Та тому, що призначення голів ОДА та РДА без проведення обов’язкового конкурсу відповідно до Закону «Про державну службу» робить їх фактично політичними призначенцями, що суперечить принципам належного урядування ОЕСР та порушує взяті Україною на себе міжнародні зобов’язання щодо реформування системи державного управління, закріплені в Стратегії реформи державного управління на 2016-2020 роки, що схвалена КМУ 24 червня 2016 р. № 474-р». Цим законом передбачається вивести повністю з закону про держслужбу керівників місцевих держадміністрацій, їх перших заступників та заступників. Далі, більше. Розмови про позачергові вибори лунають вже не на кухні чи при зустрічі двох кумів. Громадськість починає задавати владі досить незручні запитання : Камо грядеши, владо? Влада мовчить, але покроково готує таким чином СВІЙ адмінресурс , який проводитиме вибори саме за допомогою свого закритого призначення голів місцевих держадміністрацій.

І все нібито у рамках проголошених реформ. Ось тільки ніяк не допетраю, коли питання про легітимність обрання голів ОТГ попре шилом з міха? Адже вибори у новостворених громадах курує НЕЛИГІТИМНа Центральна виборча комісія. Ця проблема може мати властивість експоненти- нескінченного диференційованого зростання…Так, влада пообіцяла цим відчайдухам ще й чималу фінансову підтримку. За рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку. Та отримання Фондом запланованих надходжень у зоні очевидного ризику, позаяк він має наповнюватися за рахунок СПЕЦКОНФІСКАЦІЇ! А закону про спецконфіскацію НЕМАЄ. Тож чого очікувати і що прогнозувати не беруться навіть найсміливіші експерти. Так, час від часу чуємо таке: Ось ОТГ N отримала додаткові кошти у сумі… І якось «забувають» оту суму ділити на три. Бо ж курс долара США за три роки впав втричі. То цю суму автоматично можна поділити на три. Невітішна виходить картина. Та й ці кошти мають тенденцію до «розмилювання».

Бо у зв’язку з минулорічними змінами до Конституції, прокуратуру позбавлено невластивих їй функцій загального нагляду. Прокурор саджає злочинців, він не має перевіряти, чи все гаразд у рішеннях місцевої ради. Це має робити хтось інший. У Польщі це – воєвода, у Франції – префект, у Німеччині та Італії – комісар. Не допускаючи прийняття закону, який встановить правила контролю за рішеннями місцевих рад, провокується ситуація, коли державні адміністрації у рамках загальної норми, за якою вони забезпечують дотримання Конституції і законів, можуть ініціювати різноманітні перевірки органів місцевого самоврядування.Простіше кажучи, — тримати їх на короткому повідку. Якщо це ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ, то я чогось абсолютно не розумію…Як не розумію, яким чином ВЛАДА примудрилася привязати децентралізацію до Мінського процесу? В. Путін спить і бачить Україну федеративною ще й за рахунок нашої «нехудожньої самодіяльності.»

Органи місцевого самоврядування (ОМС) несподівано отримали майже повну «свободу дій» — неконтрольованність у прийнятті та реалізації суспільно-важливих рішень. Це сталося ще через згадуване вже обмеження функцій прокуратури, поліції, «реформи» податкової інспекції тощо. Таким чином виникли/збільшилися корупційні ризики/спокуси, що базуються на очевидному пасивному громадському контролі та розмитій судовій системі. Адже найголовнішим питанням у контексті державної влади на місцях є не лише прозорі та чесні конкурси, а максимальне обмеження повноважень місцевих державних адміністрацій та, відповідно, збільшення повноважень органів місцевого самоврядування.Хоча й тут є «вузькі місця».

Зараз Україна втратила контроль над Кримом і половиною Донбасу. І три роки поспіль війну лицемірно називали АТО. А все це починалося зі звичайних нібито рішень місцевих рад. Рішень – поза межами їх компетенції. Ось такий ряд: рішення Керченської та Феодосійської міських рад про заборону входження до відповідних портів кораблів НАТО, заборона Миколаївської обласної ради на проведення навчань «Сі Бріз». А Харківська обласна рада взагалі оголосила Харківщину територією, вільною від НАТО. А що вже й говорити про рішення з впровадження регіональних мов на Одещині та Донеччині!. І жодна з цих рад не була розформована. Тому 2014 рік став роком прийняття злочинних рішень, які призвели до війни.Сьогодні теж маємо такий владно-самоврядовий волюнтаризм. Так Тернопільська обласна рада прийняла рішення про вивішування окрім державного прапора ще й знамена ОУН-УПА в чорно-червоних кольорах. Нібито, як попередження недружнім заявам польських політиків. Щось на кшталт:Знайте, хто в Україні господар!. Сумно, як на мне. І сумнівно.

Нещодавно в гостях у автора цих рядків був Олександр Іскрицький, друг по навчанню в Хмельницькому інституті побутового обслуговування, успішний підприємець, який створив багато робочих місць. Після спогадів про спільні студентські роки Сашко розповів про ініціативу хмельничан, моїх земляків. Активні подоляни створили дуже специфічну «територіальну громаду», яка реєструвала «народних підприємців», котрі не сплачували податків до державного та місцевого бюджету. Ці «підприємці» категорично не пускають до себе перевірок та нікому не підпорядковуються. Зараз ті, що їх інструктували, посилаючись на Конституцію та «міжнародно-правові акти», повтікали. А потерпілі чекають на допомогу від наступної акції. Влітку минулого року сім обласних рад за ініціативою фракцій однієї з політичних сил у цих радах прийняли звернення до президента, прем’єр-міністра та голови парламенту «Про необхідність укладення договорів щодо розподілу повноважень між урядом, обласними державними адміністраціями та обласними радами». Тобто, Хмельниччина мала б шанс стати такою собі квазі-державою Як вам такі кульбіти, шановні громадяни?.

Звідки ж беруться подібні кульбіти? Статути територіальних громад, як правило, застарілі та не адаптовані до змін законодавчого поля., Як, наприкла, це є зі статутом Дрогобича, прийнятого ще 2005 року. А «творча самодіяльність « деяких ОТГ сягла того, що в їх статутах прописані норми, які фіксують обмеження та/або ускладнення процедур реалізації права на громадську ініціативу.Ба, більше, ОМС, що відчули смак безконтрольності та безвідповідальності за прийняття рішень, які мають незворотній вплив на якість життя громади, зайнялися місцевою законотворчістю. Наміри буцімто благі, однак ми памятаємо, про дорогу до пекла… В компетенцію ОМС таким чином потрапляють питання…євроінтеграції, безпекової політики, мовні та етнічні конфлікти. Хтось же створив, профінансував та вивів на Хрещатик у Києві шість сотень закамуфльованих ( та ще й у балаклавах) молодиків із так званої «дружини»!

Правове поле країни постійно змінюється. Так, що ці зміни не взмозі вчасно розпізнати та класифікувати навіть фахові правники. Тобто «правила реформ» не те що не знають «учні», але, як це не сумно, — й «вчителі». Це явище, а також згадана самодіяльність, зумовлюють не лише манівці децентралізації, а й дедалі більше поширюють та поглиблюють прірву недовіри населення до влади. І це недовіра до будь-яких змін. Місцеві децентралізатори посилаються на : Не святі горшки ляплять!. Ясна річ – не святі. Ліплять горшки ті, що знають це ремесло. А небораки-децентралізатори, мабуть, не відають, що той вислів означає: будь-яку роботу/працю має виконувати фахівець! Бо скільки не кажи слово «халва» — у роті солодко не стане.

Хотів якось перекласти загальновідоме:Откуда дровишки? Не знайшов аналогу українською.То звідки ж брати знання/механізми процесів децентралізації? Автору цих рядків свого часу пощастило, займаючись активною громадською діяльністю, познайомитися та подружитися з непересічними особистостями. Один з них, директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства, провідний експерт з децентралізації влади Анатолій Ткачук. Пан Анатолій стверджує, що ця загрозлива антидержавна тенденція у роботі деяких місцевих рад України зберігається досі. Я вдячний пану Анатолію за інформацію щодо освітлюваної теми. Свого часу я також скористався потужним інформаційним ресурсом,- 25 вересня минулого року стартував онлайн-курс «Децентралізація в Україні – теорія та практика». А ще пригодилися висліди конференції «Реформа децентралізації. Результати та перспективи». Конференція пройшла у рамках програми Агентства США з міжнародного розвитку USAID «РАДА» та проекту «Підтримка розвитку місцевого самоврядування в Україні», а також за підтримки Європейського Союзу.

Не можу не згадати й Валерія Рубцова – піонера у сфері розробки та впровадження місцевих регуляторних актів. Саме він допомагав мені 2010 року у розробці положень про місцеві ініціативи та інформування територіальної громада Дрогобича. Вони пройшли громадське обговорення та були запропоновані тодішньому міському голові Миколі Гуку. Однак одіозний добродій Гук їх поховав у кабінетах Ратуші. На жаль, не став їх впроваджувати і наступний міський голова Олексій Радзієвський. Тим часом такий собі «громадський діяч», що представляє осередок Комітету виборців та посів у комфортному кріслі посадовця міської ради, скомпілював положення про місцеві ініціативи, по суті вичеркнувши із запропонованого Асоціацією «Нові Горизонти» варіанту всі новелли, які надають громадським ініціативам право прямої дії . Ось таким чином в управлінні міської ради Дрогобича буцімто і є необхідні акти, однак їх якість є сумнівною. Як це, наприклад, є із Положенням про громадські слухання тощо. Так, у рейтингу «прозорості» на них можна послатися, як на існуючі, та користі від них, що з горобця сала.

. Того ж 2010 року спільно із відомим активістом Максимом Лацибою ми створили Всеукраїнський «Адвокасі клуб». Пан Максим є керівником авторитетної громадської організації – Українського незалежного центру політичних досліджень. Саме Центр минулоріч підготував унікальну добірку місцевих регуляторних актів, які посилюють спроможність територіальних громад. Їх, актів, близько десяти. Цю інформацію я одразу поширив у соцмережаж. На жаль, рекції місцевих децентралізаторів та борців за «прозорість» не було жодної. Можливо вони, як дрогобицькі владці, на свій розсуд трактують: Чим більший від Бога дар, тим він важчий?

Так, складний процес децентралізації супроводжують чисельні ризики та виклики. Однак без знання цих процесів, інструментарію та механізмів втілення задекларованих реформ на місцях, фахового їх супроводу, щось реально змінити практично неможливо. Та найбільше дискредитують реформи управлінці з надзвичайно низьким рівнем кваліфікації. Вони урочисто засідають у президіях, завчено виголошують пафосні промови, гасла та заклики. І не хочуть жодних змін у своєму комфортному та безбідному становищі. Тим паче – вчитися чогось нового.Однак якщо ми прагнемо змін накраще — згадаймо на виборах: від кожного з нас залежить якість нашого життя.Вони, вибори, як на мене, можуть бути вже цьогоріч…

Олександр Магльона

      Ви володієте цікавішою інформацією на тему, радо розмістимо її на ресурсі,
наша скринька: 2drogobych@gmail.com

Copyright © 2024. Дрогобиччина - новини краю . Редакція сайту не завжди поділяє погляди авторів та не несе відповідальності за зміст і достовірність інформації