Була колись така республіка. Українська, радянська і соціалістична. Апологети незалежності від здорового глузду ті часи прозвали «епохою тоталітаризму». І дійсно: тоді тотальними були права молодих спеціалістів на першочергову квартиру, безоплатне лікування старих та немічних, рівна для всіх освіта. А ще, — обов’язкове працевлаштування. Лексикон пересічного українця ще не «збагатився» терміном «бомж», а жебрання вважалося ганебним.
Сьогодні у моїй «незалежній» країні є близько одного мільйона жебраків. Понад 700 тисяч- мешканці Закарпаття. Кажуть, що то переважно роми. Та це не відповідає дійсності. «Безрукі та безногі», «сліпі та глухонімі», з немовлям чи без, на візку чи з костуром- вони є скрізь. І це наймасовіша професія! Позаяк, решта населення: 10 мільйонів нібито легально працюючих, 12 мільйонів – пенсіонери та ще така ж кількість гарують по закордоннях. Жебраками їх назвати важко, але влада/держава їм відмовила у достойній винагороді за працю, фаховість та знання.
На трасах та вулицях міст вистоює «елітна» жеброта – проститутки. Українською їх ще називають шльондрами, повіями ачи курвами. Та ми ж в усьому прагнемо «європейськості» тому – проститутки. Найспритніші з них обслуговують/догоджають у напівлегальних борделях, саунах, масажних кабінетах та інших прихистках, — справжню еліту сьогодення. Прокурорів, суддів, податківців, поліціянтів, злодіїв від влади та кримінальних авторитетів (сіамські близнюки, -О.М.), їх діточок – мажорів. Хтось на цьому заробляє астрономічні кошти, тому розмови у парламенті про легалізацію проституції ( наповнення бюджету тощо, — О.М.)- фарс та цинічне фарисейство.
Та це лише аверс монети-країни. Є ще й реверс,- владне жебракування. Ця, «наша» помайдання влада, — найбільший жебрак! Її позики від світових кредиторів сягнули захмарних висот. Сьогодні кожен у країні сущий «винен» позичальникам по 200 тисяч гривень! А якщо врахувати злочинну руйнацію банківської системи, спекуляції на курсах валют, то ми, за неповні два роки, ще й стали втричі нужденнішими. Бо нажебрані позики щоразу зникають, немов у «чорній дірі». Ось із цієї «діри» й побудовані статки та маєтки президентів, генпрокурорів, нардепів, міністрів та їх посіпак. Це їх декларації засвідчили «нажебраних/наколядованих» декілька бюджетів країни. Влада ще й найбільший грантожер, що з’їдає мільярди доларових грантових безповоротних коштів донорів світу.
У Індії понад мільярд жителів. Офіційно там зареєстровано понад 150 тисяч жебраків, з них 50 тисяч збирають пожертви для храмів. У майже двомільярдному Китаї жебраків немає! Жебрацтво карається жорстко і невідворотньо: впійманому на жебрацтві відрубують кисть руки. Чи процвітало б у моїй країні узаконене приватно-владне жебрацтво, якби за це владцям відрубували руки- запитання риторичне.
Олександр Магльона
Ви володієте цікавішою інформацією на тему, радо розмістимо її на ресурсі,
Агов, партнери! Друга доба без допису…