За один день роботи агітатор від політичної партії отримує від 100 до 450 гривень
“Голосуйте за нашого кандидата”, – звертається до мене дівчина в кепці та безрукавці від політичної партії “…”. У наметі, який є її робочим місцем, бере газету, листівку, календарик… Намагається все це всунути мені в руки. Цікавлюся, скільки дівчина тут заробляє.
“Що ви, ніскільки, ми – за ідею”, – каже молодиця і відразу підходить до інших перехожих. А я вирішую з’ясувати, якою ж сумою оцінюється така “ідея” на цьогорічних виборах.
Комітет виборців України повідомляє, що найбільше грошей на політичну агітацію витрачає “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. На другому місці – ВО “Свобода”, на третьому – УКРОП, далі – ВО “Батьківщина” та “Самопоміч”. Експерти оцінили не лише обсяги реклами на телебаченні чи білбордах, а й кількість наметів та агітаторів, яких сьогодні зустрічаємо чи не на кожному кроці.
Знайти роботу політичного агітатора дуже просто. Найбільше таких оголошень – в інтернеті. Вводимо в пошуковику ключові слова: “робота”, “підробіток”, “вибори-2015”. Кілька секунд – і перед нами десятки сторінок із потрібною інформацією.
Переважно на роботу агітатора шукають хлопців та дівчат віком до 27 років, але є і винятки – чоловіки та жінки до 60 років. Досвід роботи не потрібен. З документів треба мати будь-що, що посвідчує вашу особу. Основна вимога – бути комунікабельним і відповідальним.
Телефоную Дмитрові, що розмістив на сайті пошуку роботи оголошення: політична партія терміново шукає агітаторів. Настільки терміново, що беруть будь-кого, незалежно від віку. Представляюся чоловікові, кажу, що мені буцімто 15 років.
“Ви на вигляд не як восьмикласниця? Ні? Тоді це не проблема, документи ніхто не перевірятиме, – каже Дмитро й озвучує прейскурант. – За 12 годин роботи в наметі з агітацією перехожих і роздаванням листівок та газет отримаєте 300 гривень. Можна розносити газети по поштових скриньках: півтори тисячі газет – 150 гривень.
Нічне розклеювання реклами вулицями міста – 200 гривень за 180 рекламок; вдень – 150 гривень за 130 самоклейних листівок. Можете збирати підписи в людей на певному автобусному маршуті (це схоже на петицію) – 150 гривень за 150 підписів. Виплата грошей – щотижня, у неділю, о 19.00.
За кого агітувати? Та… за Демократичну партію України. Хто очолює, не пам’ятаю, щиро кажучи”.
Схожу відповідь я почула, зробивши ще десяток дзвінків. Старші агітатори не розповідають, за кого конкретно потрібно агітувати. Бояться, що на другому кінці телефонної лінії – журналісти або навіть прокуратура. Усі деталі – під час зустрічі.
“Та хіба вам важливо, за кого агітувати? Головне, щоб гроші вчасно платили”, – заявила Яна, яка теж набирає молодь. До слова, жінка пропонувала 450 гривень за 8 годин роботи адресним агітатором (потрібно поспілкуватися на відповідну тему з мешканцями 50 квартир), плюс розклеювання реклами в мінімум десятьох вагонах. Кожен вагон – 15 наклейок.
Є серед пропозицій і робота так званого десятника. За 2 тижні до виборів йому потрібно буде збирати масовку для зустрічі з кандидатом. За це можна отримати від 200 до 250 гривень, плюс 5 гривень за кожну приведену людину. У соцмережах уже є запрошення на такі акції і мітинги. Прийшов на годинку послухати кандидата – маєш від 30 до 50 гривень.
Бачу в інтернеті і пропозицію роботи працівником виборчої комісії.
“За один день роботи на виборах та ще один день для складання протоколів отримаєте 680 гривень: 380 (без ПДВ) – від держави, 300 – від нашої політичної партії “Солідарність”.
Роботу агітаторів суворо контролюють. Після виконання завдання ті, що керують агітаторами, перевіряють результати їхньої праці – чи наклеїли рекламу, чи кинули газету в поштову скриньку… Так само стежать і за роботою в наметах.
“У нашому наметі – один стілець на трьох. Це спеціально зроблено для того, щоб ми не сиділи, а працювали, – розповідає студентка Марина. – Якщо керівники побачать, що ми розмовляємо по телефону або ж просто б’ємо байдики, можуть не видати зарплату. Форму – безрукавку і кепку – знімати не можна, за це сварять. На хамство, образи і нецензурну лексику від перехожих мусимо усміхатися. Але отримуємо за це 250 гривень за 8 годин роботи. Для студента це непоганий заробіток. Та й, повірте, всі мої друзі, котрі працюють агітаторами, роблять це не від доброго життя. Нам просто не вистачає стипендії”.
Уляна ВІТЮК
About the Author
А ще нас вчать говорити й писати правильно. Тому навряд ваша співрозмовниця вжила слово “кепка”, котрого українська не має і не знає. До речі, хто це, Уляна Вітюк? Нова “зірка” дрогобицької сайт-“дурналістики”?